Постанова № 102924718, 02.02.2022, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа№672/1306/21

Номер провадження 3/672/11/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Городок

Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Шинкоренко С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., розглянувши матеріали, які надійшли від ВПД №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , інваліда ІІІ групи

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.11.2021 року, близько 15 год. 10 хв. керував транспортним засобом Альфа (мопед), б/н, по вул. Курортній в смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області, з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з роту, почервоніння обличчя, хитка хода), відмовившись від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України.

В судовому засіданні 12.01.2022 року ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, вказує, що дійсно того дня керував мопедом, одразу не зупинився на вимогу працівників поліції і вони його переслідували. Також вказує, що відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі. Однак чітко пояснити чому ж саме він не визнає своєї вини не зміг.

Захисник ОСОБА_1 – Наталюк Н.М. в судовому засіданні 12.01.2022 року та 24.01.2022 року пояснив, що його підзахисний вину не визнає, вважає своє притягнення до адміністративної відповідальності безпідставним, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було порушено ряд законодавчих норм. Так, на думку захисника, інспектором протиправно не було залучено свідків відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Також захисник посилається на те, що долучений відеозапис не є безперервним, в силу чого вважає його недопустимим доказом.

Ще одним аргументом захисника є те, що ОСОБА_1 ніби то є особою з вадами слуху, а тому він просто не розумів що від нього вимагали поліцейські.

Додатково вказує, що інспектором вносились зміни у протокол про адміністративне правопорушення (дописки) після його складання.

Також вказує, що ОСОБА_1 взагалі транспортним засобом не керував.

В судове засідання 02.02.2022 року захисник Наталюк Н.М. не з`явився, свою позицію виклав у письмовому клопотанні, провадження у справі просить закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, розгляд справи просить провести у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, проглянувши відеозапис із місця зупинки транспортного засобу, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, свідка, суддя приходить до такого висновку.

Згідно ст. 251 КУпАП, докази в справі про адміністративне правопорушення встановлюються серед іншого: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків…, а також іншими документами.

З пояснень свідка ОСОБА_2 (інспектора поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення) вбачається, що під час патрулювання ним було помічено особу, яка керувала мопедом без мотошолому та їхав у зустрічному напрямку по ходу руху патрульного автомобіля. На вимогу про зупинку останній не відреагував (можливо її не побачив, як припускає інспектор), тому вони його почали переслідувати. Водій мопеда звернув з дороги у поле та намагався втекти, однак був затриманий.

Інспектор вказує, що на момент зупинки ОСОБА_1 в їх екіпажа не було алкотестера та нагрудної відеокамери. Так, алкотестер є один на весь ВПД №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області і на той час знаходився у іншого екіпажа. Так само в той день була справна лише одна нагрудна камера, яку разом із алкотестером привіз інший екіпаж.

Саме після прибуття другого екіпажа із алкотестером та нагрудною камерою, що зайняло приблизно 40 хвилин, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у медичному закладі, на що він відповів чіткою відмовою. При цьому, як вказує інспектор, ОСОБА_1 чітко відповідав на питання та вів з ними діалог і жодних вад слуху у нього не вбачалось.

Також інспектор підтвердив факт наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю від останнього відчувався на відстані до 2-ох метрів.

Інспектор підтвердив, що адресу місця проживання ОСОБА_1 у протокол про адміністративне правопорушення він записував пізніше, оскільки останній не зміг її згадати. Для цього, разом із ОСОБА_1 вони прибули до місця його проживання, де адреса була встановлена і записана у протокол про адміністративне правопорушення у присутності останнього.

Як вбачається із дослідженого відеозапису з місця зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, однак водій від таких пропозицій чітко та неодноразово відмовився (а.с.8).

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 має вади слуху, а тому не розумів, що від нього вимагали працівники поліції, є безпідставними, оскільки як вбачається із відеозапису, ОСОБА_1 веде з інспектором повноцінний діалог, дає чіткі відповіді на поставленні питання і в такій його поведінці не вбачається жодних вад слуху.

Також безпідставними є твердження захисника про те, що інспектором поліції було внесено зміни у протокол про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .

Суддею встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено у його присутності на місці зупинки транспортного засобу. Від підпису вказаного протоколу чи отримання його копії ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на відеозаписі.

Оскільки ОСОБА_1 не міг повідомити (чи не бажав) адресу свого проживання, то інспектор поліції на службовому автомобілі підвіз останнього до його місця проживання, де було встановлено його адресу, яка і була вписана у протокол про адміністративне правопорушення у присутності особи.

Даний факт дійсно не відображено на відеозаписі, оскільки екіпаж, який мав нагрудну відеокамеру та алкотестер на той час вже поїхав на інший виклик, що встановлено з пояснень свідка ОСОБА_2 .

Суддя враховує, що суть обвинувачення (його фабула), викладена у протоколі про адміністративне правопорушення жодних змін не зазнавала, будь-які дописки у неї не робились, що підтверджується і дослідженим відеозаписом.

Факт зазначення адреси проживання ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення за участі останнього, однак без фіксації цієї події на відеозапис не може свідчити про його недопустимість у якості доказу.

Так само, не можна стверджувати що зазначення адреси проживання ОСОБА_1 було здійснено після завершення складання протоколу про адміністративне правопорушення і це є внесенням додаткових змін до нього.

На думку судді, саме після внесення всіх необхідних відомостей у протокол про адміністративне правопорушення (а адреса проживання особи, яка притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є обов`язковими відомостями, які мають зазначатись), вказаний протокол вважається складеним.

Захисник посилається на п.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затв. Наказом МВС №1376 від 06.11.2015 р. де визначено, що: Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Проте такі посилання є помилковими, оскільки в даному випадку на місці зупинки транспортного засобу, як і взагалі, протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не підписувався, а тому стверджувати про порушення інспектором поліції вказаної норми інструкції не можна.

Суддя не приймає до уваги твердження захисника про незаконність процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння з підстав не залучення працівником поліції двох свідків, оскільки такі твердження не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Так, ч.2 ст.266 КУпАП (в редакції, яка дії з 17.03.2021 р.) передбачено, що : Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Посилання захисника на те, що працівниками поліції не дотримано вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року суддя вважає безпідставними, оскільки норми КУпАП мають вищу юридичну силу і є пріоритетними до застосування працівниками поліції, тоді як підзаконні нормативно-правові акти мають застосовуватись в тій частині, в якій вони не суперечать законам.

Той факт, що працівники поліції не робили пропозицію огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 у присутності свідків, без відеозапису є виправданим, оскільки вони очікували приїзду іншого екіпажу, який би доставив їм алкотестер. За відсутності алкотестеру нелогічно було б робити пропозицію особі пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки б у разі згоди особи на таку пропозицію такий огляд все одно не міг би бути проведений.

Оцінюючи твердження захисника про те, що долучений відеозапис не є безперервним, а тому є недопустимим доказом, суддя виходить із такого.

На відеозаписі, що долучений до матеріалів справи, чітко вбачається що на ньому відображений момент зупинки транспортного засобу, пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння водію, зроблена з дотриманням положень ст.266 КУпАП, сама процедура огляду та увесь процес складання відповідних матеріалів відносно водія.

Той факт, що даний відеозапис складається з декількох відеофайлів, не може свідчити про те, що він не є безперервним, оскільки формування тривалого відеозапису з кількох відеофайлів є звичайним технологічним процесом, обумовленим особливістю та алгоритмом роботи відповідних відеореєстраторів.

Також, факт відсутності відеофіксації моменту запису у протокол про адміністративне правопорушення адреси проживання ОСОБА_1 жодним чином не може вплинути на відсутність чи наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, оскільки дана обставина на це жодним чином не впливає.

Решта тверджень захисника не спростовують доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 .

Вина ОСОБА_1 також належним чином підтверджена: протоколом про адміністративне правопорушення від 21.11.2021 р., в якому відображено обставини вчиненого адміністративного правопорушення (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння та направленням на огляд водія до медичного закладу, з яких також вбачається, що водій відмовився від вказаних пропозицій. Дані обставини цілком узгоджуються із відеозаписом, що долучений до матеріалів справи (а.с.3-4).

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується належним чином і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При накладенні на особу стягнення, суддя відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП враховує його майновий стан: відсутність постійного місця роботи та сталого джерела доходів; характер вчиненого правопорушення, яке є умисним і грубим порушення ПДР України; особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність – не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на особу, суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_1 не є водієм, оскільки посвідчення водія йому не видавалось, що підтверджено відповідною довідкою у матеріалах справи, а отже відносно нього не може бути застосовано стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Враховуючи конкретні обставини справи, особу порушника, керуючись ст. 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 17000 грн. (сімнадцять тисяч грн.), який стягнути в дохід держави.

Штраф слід стягнути за наступними реквізитами: (ГУК у Хмельницькій області /Хм.обл/ 21081300, ЄДРПОУ 37971775, Казанчейство України (ЕАП), рахунок № (IBAN): UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпеченя дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі – 496 грн. 20 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача № (IBAN):UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір у справі Городоцький районний суд Хмельницької області код ЄДРПОУ 02886976).

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду через Городоцький районний суд Хмельницької області.

Суддя: