Ухвала суду № 102919421, 27.01.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1840/21

Провадження № 1-кс/210/127/22

"27" січня 2022 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., за участі секретаря судового засідання Перог Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривий Ріг клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури Марушкіна Сергія Ігоровича про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження № 42017040000000028, відомості про яке внесені до ЄРДР 13 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною ч.2 ст.364, ч.3 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

Слідчому судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 24 січня 2022 року надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури Марушкіна Сергія Ігоровича, подане в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017040000000028 від 13 січня 2017 року про арешт майна.

У клопотанні ставиться питання про накладення арешту на майно, в частині (відчуження, розпорядження та користування майном), а саме: земельною ділянкою з кадастровим номером 1221455400:02:010:0659

Прокурор просить накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування до прийняття рішення у кримінальному провадженні.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, підтримує заявлене клопотання, просить його задовольнити з мотивів та підстав, викладених в клопотанні.

Відповідно до вимог частини 1 статті 172 КПК України неприбуття слідчого та/або прокурора, власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі частини 2 статті 172 КПК України клопотання прокурора розглядалося без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.

Виклад обставин та правова кваліфікація

В провадженні СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040000000028 від 13 січня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 190 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Дніпровської обласної прокуратури.

Під час досудового розслідування встановлено, що невстановлена група осіб, в тому числі й невстановлені посадові особи державних установ, зокрема Кіровської селищної ради, Управління державного кадастру Дніпропетровського району, які діючи умисно, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, з метою збагачення, протягом вересня-листопада 2016 неправомірним шляхом зареєстрували право власності на земельні ділянки в Дніпропетровському районі, Дніпропетровської області.

Обґрунтування клопотання.

Відділенням поліції №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017040000000028 від 13.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування виявлено, шо невстановлена група осіб, в тому числі й невстановлені посадові особи державних установ, зокрема Кіровської селищної ради, Управління державного кадастру Дніпропетровського району, які діючи умисно, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, з метою збагачення, протягом вересня-листопада 2016 неправомірним шляхом зареєстрували право власності на земельні ділянки в Дніпропетровському районі, Дніпропетровської області.

Відповідно до відомостей УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ НП України невстановлені посадові особи Кіровської селищної ради, відшукали рішення Кіровської селищної ради №78 від 16.07.1997 року та № 83 від 10.07.1997 року, які не були передані до архіву та на які мається акт про втрату.

В подальшому зазначені особи підробив Рішення №83 від 16.07.1997 року про передачу земельних ділянок у приватну власність гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (якій на момент винесення рішення було 13 років) розміром 0,15 га по догляду за будинком по АДРЕСА_1 та розміром 0,08 га для ведення особистого господарства із наступними кадастровими номерами 1221455400:02:010:0501, 1221455400:02:010:0502.

При цьому гр. ОСОБА_1 повідомила що їй нічого не відомо про оформлення та переоформлення на її ім`я зазначених земельних ділянок.

Також згідно Рішення№78 від 16.07.1997 року, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому на момент винесення рішення було 17 років) передано земельні ділянки у приватну власність, розміром 0,15 га по догляду за будинком по АДРЕСА_1 та розміром 0,1 га для ведення особистого господарства із наступними кадастровими номерами 1221455400:02:010:0503, 1221455400:02:010:0504.

При цьому гр. ОСОБА_2 повідомила що йому нічого не відомо про оформлення та переоформлення на її ім`я зазначених земельних ділянок.

На основі даних рішень ФОП ОСОБА_3 було виготовлено технічні документації із землеустрою, щодо встановлення(відновлення) меж Земельної ділянки в натурі (на місцевості), які мають ознаки фіктивності та суперечать Інструкції «про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», ЗУ «Про землеустрій», ЗУ «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність».

24.10.2016 державний кадастровий реєстратор Управління державного кадастру дніпропетровського району ОСОБА_4 , діючи умисно, в порушення своїх функціональних обов`язків та в порушення Земельного кодексу України, ЗУ «Про державний земельний кадастр» виконала дії з реєстрації технічної документації та видання права власності на вищевказані земельні ділянки.

Згідно відповіді Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів, до розробки проекту землеустрою щодо визначення та встановлення меж прибережної захисної смуги м. Дніпро в районі земельних ділянок з кадастровими номерами 1221455400:02:010:0501, 1221455400:02:010:0502, 1221455400:02:010:0503, 1221455400:02:010:0504, розташованих в районі АДРЕСА_1 , необхідно було застосовувати, відповідно до ст.88 Водного кодексу, нормативну (мінімальну) 100 метрову ширину прибережної захисної смуги, а земельні ділянки розташувати за межами земель водного фонду (прибережної захисної смуги). Звернень з питань відведення вищезазначених земельних ділянок до облводресурсів не надходило, проект землеустрою для погодження не надходив.

Таким чином, відведення в приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 1221455400:02:010:0501, 1221455400:02:010:0502, 1221455400:02:010:0503, 1221455400:02:010:0504, має ознаки порушення ст.59 Земельного кодексу України.

В подальшому земельні ділянки 1221455400:02:010:0501, 1221455400:02:010:0502були відчуженні шляхом оформлення договорів купівлі-продажу 04.04.2017, на користь ОСОБА_5 , іпн НОМЕР_1 . Посвідчення договорів відбувалося у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської І.Ю. Від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В. №4301 від 29.12.2016 виступала ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2 ).

Аналогічно земельні ділянки 1221455400:02:010:0503, 1221455400:02:010:0504 були відчуженні шляхом оформлення договорів купівлі-продажу 04.04.2017, на користь ОСОБА_5 , іпн НОМЕР_1 . Посвідчення договорів відбувалося у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської І.Ю. Від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В. №4302 від 29.12.2016 виступала ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2 ).

В подальшому 30.07.2017 державними реєстраторами на підставі заяв ОСОБА_5 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було закрито розділи земельних ділянок 1221455400:02:010:0501,1221455400:02:010:0502,1221455400:02:010:0503,1221455400:02:010:0504 із їх об`єднанням та реєстрацією права власності з відкриттям розділу на земельну ділянку 1221455400:02:010:0659.

Після чого, земельна ділянка1221455400:02:010:0659 була відчуженні шляхом оформлення договору купівлі-продажу №2311 від13.08.2019, на користь ОСОБА_7 , НОМЕР_4 та ОСОБА_8 , іпн НОМЕР_3 . Посвідчення договору відбувалося у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В.

Встановлено, що реєстрація земельних ділянок 1221455400:02:010:0501, 1221455400:02:010:0502 за гр. ОСОБА_1 відбулась на підставі рішення Кіровської селищної ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області №83 від 16.07.1997 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування», в якому зазначено, що земельні ділянки гр. ОСОБА_1 передаються згідно з декретом Кабінету Міністрів України №15-92 від 26.12.1992 (далі - Декрет). Але, п.1 вказаного Декрету постановлено сільським, селищним, міським радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України, а отже вказане рішення №83 має явні ознаки підробки, оскільки видано 16.07.1997 року.

Також встановлено, що Рішення №83 Кіровської селищної ради не стосується гр. ОСОБА_1 . Відповідно до журналів реєстрації громадян на приватизацію земельних ділянок за 1997 рік ОСОБА_2 не значиться.

Згідно зі ст.ст. 91, 98 КПК України земельна ділянка 1221455400:02:010:0659 є об`єктом кримінально протиправних дій та має важливе доказове значення в рамках кримінального провадження.

27.11.2019 прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Красивіним В.Г. винесено постанову про визнання речовим доказом земельної ділянки 1221455400:02:010:0659 відповідно до ст. 98 КПК України.

З метою захисту суспільства та держави від кримінального правопорушення, забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, досягнення дієвості кримінального провадження, недопущення подальшого протиправного використання земельних ділянок, виникла необхідність у накладенні арешту на них, для збереження речових доказів даного кримінального правопорушення (злочину).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на земельні ділянки, обумовлено запобіганням її подальшого протиправного використання та відчуження.

Незастосування арешту унеможливить виконання завдання кримінального провадження для забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування.

Таким чином, наявні достатні підстави для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1221455400:02:010:0659, що розташована на території АДРЕСА_1, шляхом встановлення заборони будь - яким фізичним чи юридичним особам користуватися та розпоряджатися ними.

Тому відсутність повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні не позбавляє права звернутися із клопотанням про арешт майна для забезпечення, зокрема, доказової бази в кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, з метою встановлення всіх обставин скоєного кримінального правопорушення невстановленими особами, злочинні дії яких направлені на незаконне використання майна та заволодіння майном, недопущення безпідставного використання та відчуження його, виникає необхідність у накладенні арешту на майно зазначене вище, яке є предметом кримінального правопорушення, на яке здійснено посягання та яке може бути незаконно вилучено з власності.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні клопотання.

Положеннями ч. 1 статті 171 КПК України передбачено загальний порядок звернення прокурора, слідчого за погодженням з прокурором, а також цивільного позивача з клопотанням про арешт майна до слідчого судді.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 5 статті 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно з частиною 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

З наданих до клопотання матеріалів встановлено достатньо доказів, що дійсно відбулося неправомірне заволодіння землею, що підтверджується висновками експертиз, показами свідків, яким не відомо про отримання на їх ім"я земельних ділянок, отже зазначені в клопотанні земельні ділянки підпадають під ознаки предмета вчинення злочину та підпадають під критерії речових доказів за критерієм "об`єкт кримінально протиправних дій".

Постановою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні Красивіним В.Г. від 27.11.2019 року винесено постанову про визнання речовим доказом земельної ділянки 1221455400:02:010:0659 відповідно до ст. 98 КПК України з метою збереження речового доказу.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з частиною 10 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.

В цьому кримінальному провадженні йдеться про неправомірне реєстрування права власності на земельні ділянки з метою збагачення.

Сторона обвинувачення стверджує про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 190 КК України. Описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими слідчому судді матеріалами кримінального провадження формують переконання про наявність достатніх підстав вважати, що дійсно відбулося незаконне заволодіння земельними ділянками невідомими особами.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт.

Прокурором доведено необхідність накладення арешту на земельну ділянку шляхом заборони відчуження, до прийняття рішення по кримінальному провадженню та/або скасування арешту на земельну ділянку , вказану в клопотанні та те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема відчуження в подальшому земельної ділянки, яка була предметом протиправних кримінальних дій, тобто передачі майна, яке є речовим доказом та яке могло бути використано для вчинення злочину .

У той же час слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи, що на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України так само як і мету арешту, зазначену в п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тому клопотання в частині накладення арешту шляхом заборони відчуженняпідлягає задоволенню з метою його збереження, недопущення зміни власника та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, доприйняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту.

Разом з тим, матеріали, додані до клопотання, а так само і клопотання про арешт майна не містить обґрунтування застосування найбільш обтяжливих способів арешту, зокрема заборони розпоряджатися та використовувати майно до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні а тому клопотання підлягає до часткового задоволення.

Водночас, слідчий суддя роз`яснює, що згідно до п.2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167-168, 170-174, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури Марушкіна Сергія Ігоровича про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження № 42017040000000028, відомості про яке внесені до ЄРДР 13 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною ч.2 ст.364, ч.3 ст.190 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, в частині заборони відчуження, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 1221455400:02:010:0659, площею 0,48 га; цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_3 ).

Заборонити будь-кому будь-яким чином відчуджувати вказане майно до прийняття рішення по кримінальному провадженню та/або скасування арешту, окрім слідчого, прокурора для забезпечення збереження речових доказів, проведення відповідних експертиз та/або подальшого звернення в дохід держави та виконання завдань кримінального провадження.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурорів - процесуальних керівників у кримінальному провадженні Красівін В.Г. , Білий А.О., Мазниця А.О., Лаврович А.І., Саломатіна О.О., Новічков С.О., Верещака Д.П., Асріян О.А., Сенько А.В., Гершун В.В., Марушкін С.І., Суровцев І.С.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: О. В. Чайкіна