Ухвала суду № 102918863, 02.02.2022, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/1895/22

н/п 6/766/285/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року cуддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали подання державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пилипчук Аліни Сергіївни (ЄДРПОУ 34906703, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Б. Мозолевського, буд. 2) про визначення частки майна боржника, заінтересовані особи: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_3 ,)-

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2022 року до суду надійшло подання державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пилипчук А.С. про визначення частки майна боржника, а саме трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_4 , що належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2022 року передано судді Булах Є.М. 02.02.2022 року.

Згідно ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Ознайомившись зі змістом подання та додатками до нього, приходжу до висновку про те, що подання підлягає поверненню заявнику, з огляду на наступне.

Подання про визначення частки майна боржника повинно відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, встановленим ст. 183 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Подання підписано державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пилипчук А.С., однак нею не додано документів, що посвідчують повноваження на звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Поняття «самопредставництво» не є тотожним з поняттям «представництво за довіреністю».

Верховний Суд (справа №260/988/18) пояснив це наступним чином: представництво юридичної особи виражається через доручення та видачу довіреності на вчинення дій, тоді як для самопредставництва необхідні лише внутрішні документи юридичної особи (положення, трудовий договір тощо). Головна відмінність полягає у тому, хто і на підставі якого документа здійснює представництво: у випадку самопредставництва це залучення особи, яка має безпосереднє відношення до підприємства, а її повноваження вже передбачені у внутрішніх документах. Що ж до представництва, то це залучення будь-якої третьої особи, що супроводжується формуванням нового документа — довіреності.

Так, самопредставництво надає юридичній особі можливість представляти свої інтереси внутрішнім працівникам без залучення сторонніх адвокатів та радників. Більше того, для самопредставництва достатньо лише 2 документів: документ, що передбачає повноваження особи, яка займає певну посаду, представляти інтереси юридичної особи без довіреності, та документ на підтвердження того, що уповноважена особа займає відповідну посаду.

Наведене дає підстави дійти висновку, що юридичну особу може представляти в цивільному процесі представник – адвокат, або юридична особа може реалізувати своє право на звернення до суду шляхом самопредставництва.

Враховуючи, що до подання про визначення частки майна боржника долучено лише Довіреність від 04.01.2022 року, за відсутності документів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, посвідчення на підтвердження права ОСОБА_4 звертатись до суду для забезпечення самопредставництва юридичної особи, суд доходить висновку, що подання подано та підписано особою, яка не має права його підписувати.

Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не підтверджено.

За відсутності в матеріалах подання у відповідності до положень ст. 58 ЦПК України документального підтвердження повноважень державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пилипчук А.С., на звернення до суду, виникає необхідність повернення подання на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення подання не перешкоджає повторному зверненню із поданням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення подання.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 183, 184, 260, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали подання державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пилипчук Аліни Сергіївни (ЄДРПОУ 34906703, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Б. Мозолевського, буд. 2) про визначення частки майна боржника, заінтересовані особи: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ), разом з доданими матеріалами – повернути без розгляду, особі яка його подала.

Копію подання залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Є.М. Булах