Рішення № 102916725, 02.02.2022, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/2171/21

Провадження по справі №2/538/87/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2022 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Лохвицької міської ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- приватний нотаріус Лохвицького районного нотаріального округу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Жук Тетяна Павлівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Від імені останнього був складений заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Першої Лохвицької державної нотаріальної контори 14.03.2014 року за записом в реєстрі № 719. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, яка складається, в тому числі, з житлового будинку те земельної ділянки біля нього, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . належним чином прийняла спадщину, відповідно до ст. 1270 ЦК України, подавши заяву про прийняття спадщини до Першої Лохвицької державної нотаріальної контори. Спадкова справа заведена за № 11/2020. Проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від за вих. № 489/02-31 від 30.09.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку звідсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок з допоміжними господарськими прибудовами.

Просить суд визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 право власності на житловий будинок загальною площею 32,6 м.кв., житловою площею- 18,7 м.кв. (літ. «А-1») з господарськими будівлями та спорудами: сарай (літ. «Б»), вбиральня (літ «В»), погріб під А-1, огорожа («№ 1»), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 23.12.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання (а.с. 26).

У підготовче судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 до позову додала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує (а.с. 24).

Представник відповідача- Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської областіна адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність. Проти задоволення позову не заперечує (а.с. 38).

Представник третьої особи- нотаріус Лохвицького районного нотаріального округу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Жук Т.П.на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 31).

Враховуючи наведене, та вимоги ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судовий розгляд даної справи здійснити за відсутності учасників справи, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України, передбачено що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Місцем відкриття спадщини відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно до частини 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Виходячи з положень ч.ч. 1-2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах- уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно частини 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що 14.03.2014 року ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 був складений заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Першої Лохвицької державної нотаріальної контори 14.03.2014 року за записом в реєстрі № 719 (а.с. 7). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.07.2020 року (а.с. 9) Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, яка складається, в тому числі, з житлового будинку те земельної ділянки біля нього, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини до Першої Лохвицької державної нотаріальної контори. Спадкова справа заведена за № 11/2020. Проте, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від за вих. № 489/02-31 від 30.09.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку звідсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок з допоміжними господарськими прибудовами (а.с. 11). Згідно інформаційної довідки ТОВ «Експертне бюро «Рідний дім» № 4653 від 10.12.2021 року право власності на вищевказаний будинок в КП Лубенське МБТІ не зареєстроване (а.с. 14). Згідно технічного паспорта від 13.12.2021 року, житловий будинок та по господарські будівлі були введені в експлуатацію у 1998 році (а.с. 15-19).

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

Проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зважаючи на той факт, що вимогами законодавства чинного на момент виникнення права власності, державна реєстрація не передбачалась ні як підстава переходу права власності, ні як формальна констатація перед третіми особами факту переходу права власності, до реєстрації права власності, що виникло у 1998 році, має застосовуватись законодавство про реєстрацію права власності чинне на момент такої реєстрації.

Наразі питання реєстрації права власності на нерухоме майно врегульоване Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,

Таким чином, у разі реєстрації збудованого у 1998 році будинку, особою яка його збудувала, достатнім є подання технічного паспорту, який по своїй суті підтверджує факт відповідності будинку будівельним нормам та стандартам, а тому можливості його експлуатації.

Отже, для визнання права власності в порядку спадкування слід встановити, що будинок (домоволодіння) не є самочинним будівництвом та може спадкуватись як об`єкт права власності на нерухоме майно.

Позивачкою ОСОБА_1 наданий технічний паспорт, складений ТОВ «Експертне бюро «Рядний дім», з якого вбачається, що будинок АДРЕСА_1 , є будинком садибного типу.

Пунктом 9 частини 1 ст. 27 Закону № 1952-IV встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Наданими суду доказами підтверджено, що у ОСОБА_1 дійсно виникло право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Стороною відповідача позов визнаний у повному обсязі, і це визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1216-1218, 1221, 1223, 1258, 1261, 1268-1269, 1270, 1297 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , до Лохвицької міської ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- приватний нотаріус Лохвицького районного нотаріального округу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Жук Тетяна Павлівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Воля, Лохвицького району, Полтавської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , як спадкоємицею за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок загальною площею 32,6 м.кв., житловою площею- 18,7 м.кв. (літ. «А-1») з господарськими будівлями та спорудами: сарай (літ. «Б»), вбиральня (літ «В»), погріб під А-1, огорожа («№ 1»), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.О. Зуб