Рішення № 102916370, 01.02.2022, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/63/22

381/4257/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2021 року представник ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, посилаючись на те, що 09.10.2020 року уповноваженими представника ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» при проведенні перевірки дотримання споживачами Правил роздрібного ринку енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено факт порушення ПРРЕЕ, а саме - порушено облік електричної енергії: пункти ПРРЕЕ п.п. 1 п. 5.65.5 та п. 8.2.4 «Самовільне приєднання електрообладнання та електропроводки споживача до електричної мережі оператора розподільчих систем поза засобами обліку. А саме на горищі будинку на ввідному проводі змонтовано безоблікове відгалудження фазного проводу до внутрішньої електропроводки будинку», про що складено Акт про порушення № К043008, складання акту відбулось в присутності відповідача. В подальшому 22.10.2020 року було проведено засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії. На підставі виявленого правопорушення відповідачу ОСОБА_1 нараховано суму спричинених збитків в розмірі 64463,88 грн та виставлено рахунок. Крім цього, відповідно до п.8.2.7. ПРРЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за не обліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку. Оскільки рахунок на оплату від 20.11.2020 року не сплачено, строк прострочення виконання зобов`язання по оплаті рахується після сплину 30 днів - з 21.12.2020 року. Позивачем було розраховано за прострочення невиконання оплати за не обліковану електричну енергію згідно прострочення виконання зобов`язання інфляційних збитків - 5473,79 грн, 3% річних - 1721,82 грн. А тому представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вартість не облікованої електричної енергії в розмірі 64463,88 грн, інфляційних збитків в розмірі 5473,79 грн, 3% річних в розмірі 1721,82 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, через канцелярію суду подав заяву в якій позовні вимоги підтримав, справу просив розглянути в його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечував.

В судове засідання відповідач не з`явився, повідомлявся вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, зокрема і шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Фастівського міськрайонного суду Київської області, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.

У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відносини, які виникають між споживачем електроенергії та енергопостачальником регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року № 2019-VIII, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312, і є обов`язковими для виконання кожною із сторін.

При розгляді справи судом встановлено, що 09.10.2020 року уповноваженими представника ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» при проведенні перевірки дотримання споживачами Правил роздрібного ринку енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено факт порушення ПРРЕЕ, а саме - порушено облік електричної енергії: пункти ПРРЕЕ п.п. 1 п. 5.65.5 та п. 8.2.4 «Самовільне приєднання електрообладнання та електропроводки споживача до електричної мережі оператора розподільчих систем поза засобами обліку. А саме на горищі будинку на ввідному проводі змонтовано безоблікове відгалудження фазного проводу до внутрішньої електропроводки будинку».

У відповідності до ПРРЕЕ складено Акт про порушення № К 043008 від 09.10.2020 року.

Згідно протоколу № 130 від 22.10.2020 року засідання комісії по розгляду акта № К 043008 від 09.10.2020 року про виявлене порушення у відповідності до п.п 1 п. 5.5.5, п. 8.4.13 Правил роздрібного ринку електричною енергією, відповідачу ОСОБА_1 нараховано суму вартості не облікової енергії в розмірі 64463,88 грн.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: в т.ч. комунальні послуги /централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення тощо.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Відповідно до п. 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати не облікованої електричної енергії та/або збитків.

Згідно п. 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, кошти за не обліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за не обліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості не облікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості не облікованої електричної енергії.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п.п.11 п.5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, іншого електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

Небажання відповідача надавати докази, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії знайшов своє підтвердження при розгляді справи, а тому позовні вимоги в частині стягнення вартості не облікової електричної енергії в розмірі 64463,88 грн є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних, то суд приходить до наступного.

Як зазначив представник позивача в позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, виставлений позивачем розрахунковий документ - повідомлення про оплату за листопад 2020 року від 20.11.2020 року по акту порушення № К043008 від 09.10.2020 року, на оплату нарахувань за необліковану електроенергію в сумі 64463,88 грн, споживачем не сплачено, строк прострочення виконання зобов`язання по оплаті рахується після сплину 30 днів, тобто з 21.12.2020 року.

На суму боргу, з 21.12.2020 року по 10.11.2021 року позивачем було розраховано за прострочення невиконання оплати за не обліковану електричну енергії згідно прострочення виконання зобов`язання інфляційних збитків - 5473,79 грн та 3% річних - 1721,82 грн.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

У постановах Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 та Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі № 910/10156/17 зроблено висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення.

Тому, суд погоджується з наданим з боку позивача розрахунком індексу інфляції та 3% річних та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні збитки в розмірі 5473,79 грн та 3% річних - 1721,82 грн.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі»» підлягають стягненню понесені позивачем при звернені до суду судові витрати у розмірі 2270 грн.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

Так, для підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача було надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7956/10 та довіреність № 499/2021 від 15.04.2021 року, якою ПрАТ «ДТЕК Київські регіонільні мережі» в особі Генерального директора Шайда В.Є. уповноважує адвоката Удод Віталія Івановича представляти інтереси товариства в усіх органах судової системи з певними процесуальними правами.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт(акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з тим, представником позивача, крім довіреності на представництво інтересів товариства та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю взагалі не надано розрахунку витрат за надання адвокатських послуг, як і не надано акту про прийняття цих послуг (виконаних робіт), а також належних доказів на підтвердження їх оплати, у зв`язку з чим, суд не може достовірно встановити, з наявних в матеріалах справи документів, що фактично такі послуги дійсно надавалися, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, що входить до предмету доказування по справі, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги.

Керуючись 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268,280-284 ЦПК України, на підставі ст. 6,319,322,526,611,612,625,626-631,714 ЦК України, Закону України «Про електроенергетику», Закону України «Про ринок електричної енергії», суд,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», код ЄДРПОУ 23243188, місцезнах.: м. Київ, вул. Стеценка, 1-А вартість не облікованої електричної енергії в розмірі 64463,88 грн, інфляційні збитки - 5473,79 грн, 3 % річних - 1721,82 грн, що в загальній сумі становить 71659,49 грн на поточний рахунок із спеціальним режимом використання р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669, код ЄДРПОУ 23243188, IBAN НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», код ЄДРПОУ 23243188, місцезнах.: м. Київ, вул. Стеценка, 1-А понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн на рахунок № НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 23243188, IBAN НОМЕР_5 .

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Г.В. Соловей