Ухвала суду № 102914917, 02.02.2022, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6640/21

Провадження № 2-ві/362/1/22

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

02 лютого 2022 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в місті Василькові Обухівського району Київської області заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді,

В С Т А Н О В И В:

Васильківським міськрайонним судом Київської області під головуванням судді Ковбеля М.М. здійснюється розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд за межі України.

13 січня 2022 року судом отримано заяву відповідача про відвід головуючого судді у зв`язку із сумнівами відповідача стосовно неупередженості судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля М.М. оскільки стороною позивача було вчинено дії щодо вибору судді та представник позивачки є чоловіком колишньої судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Бондар І.М., що, на думку відповідача, може вказувати на існування у останньої довірливих відносин із головуючим.

Вирішуючи заяв, суд вважає наступне.

Пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Вирішуючи питання щодо існування таких підстав, суд враховує, що згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Зокрема, за суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

При цьому, на переконання суду, не є підставами для відводу судді обставини, пов`язані із діями сторони позивача щодо відкликання аналогічної позовної заяви у провадженні під головуванням судді Кравченко Л.М., які відповідач оцінює як дії позивачки щодо вибору судді.

Так, невідомі причини і підстави з яких позивачка відкликала аналогічну позовну заяву в провадженні під головуванням судді Кравченко Л.М. та повторно подала її до суду.

Натомість, заявлення відповідачем заяви про відвід головуючого судді, прямо і безпосередньо свідчить про існування реальних сумнівів у сторони відповідача щодо об`єктивності та неупередженості головуючого судді.

Як наслідок, враховуючи наведені обставини та факт недовіри відповідача до головуючого судді, слід зробити висновок, що розгляд даної цивільної справи та її вирішення по суті головуючим суддею Ковбелем М.М. може викликати у відповідача сумніви в неупередженості або об`єктивності судді у випадку прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Отже, заявлення віповідачем відводу головуючому судді з вказаних підстав, прямо вказує на існування обставин, які викликають у відповідача сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

До того ж, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість — іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя — ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

У зв`язку із цим, враховуючи практику ЄСПЛ і положення п. 1 ст. 6 конвенції, суд приходить до висновку, що необхідно забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити у відповідача будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суду.

За таких обставин, з метою виключення (усунення) сумнівів відповідача в об`єктивності та неупередженості судді Ковбеля М.М., вважаю, що заява про відвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40, 258 – 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді – задовольнити.

Відвести суддю Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля Максима Миколайовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд за межі України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя