Рішення № 102914665, 01.02.2022, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

01 лютого 2022 року, місто Новоград-Волинський Житомирської області

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.

(Справа № 285/5889/21, провадження у справі № 2/0285/195/22)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області, ОСОБА_2 , про припинення арешту нерухомого майна та заборони на його відчуження, -

ВСТАНОВИВ:

У листопад 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», в якому просив припинити арешт всього нерухомого майна та заборони на відчуження цього майна, належного ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , які накладені рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про обтяження : 8743865 (спеціальний розділ), зареєстрованим 16.02.2015 року о 14:38:55 год., на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 42272038 від 14.02.2015 року, видавник Загурська Юлія Валеріївна ; рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер обтяження 10041531, зареєстрованим 16.07.2010 року о 09:55:47 год. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 16.07.2010 року відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області 2-478 стягнуто із ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором та договором поруки. Постановами державного виконавця ВДВС Новоград-Волинського МРУЮ від 16.07.2010 року та 14.02.2015 року було накладено арешт на все нерухома майно боржника ОСОБА_3 , у тому числі накладено арешт на квартиру, що належить ОСОБА_3 та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 , який є рідним братом позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. При зверненні до нотаріуса позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про прийняття спадщини на тій підставі, що на квартиру, яка належала спадкодавцю, накладено арешт. Третя особа ВДВС у Новоград-Волинському районі відмовив йому у знятті арешту на нерухоме майно спадкодавця. У зв`язку з цим позивач змушений звернутися до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи за його відсутності. Також вказав, що у випадку неявки відповідача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце і час слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Третя особа ВДВС у Новоград-Волинському районі направила до суду письмові пояснення щодо позову та просила розгляд справи проводити без участі представника.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась та пояснень не направляла.

З огляду на вказане, суд з урахуванням положень ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_3 , якій являється братом позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 24.01.2017 року (а.с.9).

Згідно виконавчого листа № 2-478/10 від 11.06.2010 року, якій було видано на підставі рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області у справі 2-478/10, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра» у солідарному порядку стягнуто 166820 грн. 63 коп. заборгованості за кредитним договором.

Постановами державного виконавця ВДВС Новоград-Волинського МРУЮ від 16.07.2010 року та від 14.02.2015 року було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3 , зокрема на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-12).

Ця ж квартира перебуває в іпотеці згідно договору іпотеки ВКР № 858572-858573 від 22.08.2008 року.

Згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 , накладено обтяження - арешт нерухомого майна, підстава обтяження постанова ВДВС про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.07.2010 року.

Постановою державного виконавця ВП № 42272038 від 23.03.2018 року було закінчено виконавче провадження щодо ОСОБА_3 за виконавчим листом Новоград-Волинського міськрайонного суду від 11.06.2010 року у зв`язку зі смертю боржника (а.с. 31)

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є його рідний брат - ОСОБА_1 .

Згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її .

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Такий же висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19).

Отже, права позивача ОСОБА_1 , як спадкоємиці після смерті власника квартири за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , порушені та підлягають захисту в обраний позивачем спосіб шляхом зняття арешту з указаної квартири та всього майна.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не має можливості, виконавче провадження щодо виконання рішення суду завершено, а відповідач з претензією до нотаріуса та з позовом до спадкоємця у визначеному законом порядку не звертався, суд доходить висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 81, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ20025456), треті особи Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області, ОСОБА_2 , про припинення арешту нерухомого майна та заборони на його відчуження - задовольнити.

Зняти арешт з всього нерухомого майна та заборони на відчуження цього майна, належного ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , які накладені рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про обтяження : 8743865 (спеціальний розділ), зареєстрованим 16.02.2015 року о 14:38:55 год., на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 42272038 від 14.02.2015 року, видавник Загурська Юлія Валеріївна ; рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер обтяження 10041531, зареєстрованим 16.07.2010 року о 09:55:47 год. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 16.07.2010 року відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення суду набирає законної сили , якщо протягом тридцяти днів відповідачем не подано заяву про перегляд заочного рішення або позивачем апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 01 лютого 2022 року.

Головуючий