Ухвала суду № 102914193, 01.02.2022, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/25/22

Номер провадження 2-с/156/1/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року смт Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу

в с т а н о в и в :

31 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Іваничівського районного суду Волинської області з вказаною заявою, у якій просить скасувати судовий наказ виданий 18.01.2022 р. Іваничівським районним судом Волинської області по справі №156/25/22 (провадження №2-н/156/3/22) за заявою ТОВ «Волиньгаз збут» про стягнення з нього на користь заявника заборгованість за послуги з постачання природного газу в сумі 955,29 грн та судового збору у сумі 227,00 грн, а також просить стягнути з заявника його витрати по сплаті судового збору у розмірі 124,05 грн, оскільки вважає, що розрахунок нарахованої плати за спожитий газ не достовірний, тому вводить суд в оману - у довідці в «пункті «Зміни» вказаний тариф 6,94 грн./м. куб., а у пункті «Фінансовий стан» за листопад місяць 2020 року нараховано до сплати за спожитий газ 1930,80 грн. за об`єм спожитого газу 216,35 м. куб., тобто за тарифом 8,924428 грн./м. куб. (згідно рахунку № 0200160413 від 05.12.2020р. плати за спожитий газ за листопад місяць 2020 року - тариф 8,8360500 грн./м.куб.) а не 6,94 грн./м. куб.

Перевіривши заяву про скасування судового наказу та матеріали цивільної справа № 156/25/22, суд встановив таке.

Так, 18.01.2022 суддею Іваничівського районного суду Волинської області виданий судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Волиньгаз збут», заборгованість за надані послуги з постачання природного газу, в розмірі 955,29 грн, та 227,00 грн судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий наказ видано 18 січня 2022 року та цієї ж дати направлено на адресу боржника, згідно поштового повідомлення ОСОБА_1 копію судового наказу з доданими до нього документами отримано 21.01.2022 року. Заява про скасування судового наказу ОСОБА_1 подана до суду 31.01.2022 р., тобто з дотриманням строку, передбаченого ст.170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, з поданої заяви про скасування судового наказу вбачається, що між сторонами є спір щодо нарахованої заборгованості за послуги з розподілу природного газ, зокрема заявник вказує на те, що стягувач надав суду неправдиві дані, а саме розрахунок нарахованої плати за спожитий газ.

Враховуючи вищенаведене, у відповідності до ч.3 ст.171 ЦПК України, виданий судовий наказ підлягає скасуванню.

При цьому, стягувач, який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, в порядку визначеному ЦПК України.

Щодо вимоги боржника ОСОБА_1 про стягнення на його користь суми судових витрат у розмірі 124,05 грн., виходжу з такого.

За змістом частини третьої статті 171 ЦПК України законодавцем визначені процесуальні дії суду, які можуть мати місце разом зі скасуванням судового наказу - поворот виконання судового наказу.

Боржником клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлялося.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи ( частина 1 статті 133 ЦПК України).

Порядок розподілу судових витрат визначений статтями 141, 142 ЦПК України, які регулюють порядок розподілу судових витрат, понесених сторонами при розгляді справ у позовному провадженні.

Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на стягувача за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

За вказаних обставин заявлена вимога ОСОБА_1 про стягнення з ТзОВ «Волиньгаз збут» на його користь сплаченого судового збору у розмірі 124,05 грн. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170,171, 260 ЦПК України

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 18.01.2022 у справі № 156/25/22 (провадження №2-н/156/3/22), виданого Іваничівським районним судом Волинської області за заявою ТОВ «Волиньгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання природного газу задовольнити частково.

Скасувати судовий наказ № 156/25/22 (провадження №№2-н/156/3/22), виданий Іваничівським районним судом Волинської області 18.01.2022 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Волиньгаз збут» заборгованість за надані послуги з постачання природного газу в розмірі 955,29 грн, та 227,00 грн судових витрат.

Відмовити ОСОБА_1 у стягненні з товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз збут» на його користь судового збору у розмірі 124,05 грн.

Роз`яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя М. О. Федечко