Вирок № 10291164, 30.06.2010, Гребінківський районний суд Полтавської області

Копія

Справа № 1-88/10/1605

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

Головуючої судді: Кривчун Т.О.,

при секретарі: Сапі А.М.,

за участю прокурора Юрченка С.Л.,

підсудного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Піски Лубенського району, Полтавської обл, громадянина України, українця, освіта повна загальна середня, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, що мешкає АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 23.04.2002 року Лубенським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.115 КК України до позбавлення волі на строк десять років, звільнений 09.09.2009р. умовно-достроково, на невідбутий строк два роки чотири місяці 20 днів;

- 12.05.2010 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст.297, ст.ст.71,72 КК України остаточно до двох років п”яти місяців позбавлення волі, -

- у скоєнні злочинів, передбачених ч.ч.1,3 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 скоїв злочини за таких обставин.

У середині березня 2010 року, ОСОБА_1, перебуваючи на залізничному вокзалі ст. Лубни Південної залізниці, в залі очікування, під лавочкою знайшов посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 на імя ОСОБА_2. Достовірно знаючи, що посвідчення «Учасник бойових дій» надає право безкоштовного проїзду в залізничному транспорті приміського сполучення, маючи на меті отримати документ, який надає право безкоштовного проїзду в залізничному транспорті приміського сполучення, діючи з прямим умислом, маючи намір, спрямований на підроблення документу, який видається державною установою і надає певні права, керуючись корисливими мотивами, знайдене посвідчення він забрав собі. 23 березня 2010 року, за місцем свого проживання АДРЕСА_1, він власноручно вніс в посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 неправдиві відомості, а саме вклеїв у посвідчення свою фотокартку та домалював контури відтиску печатки з тим, щоб використовувати посвідчення для безкоштовного проїзду у залізничному транспорті приміського сполучення.

Згідно висновку експерта №72 від 09.04.2010р. за результатами судової технічної експертизи документа, в наданому на експертизу посвідченні учасника бойових дій серії НОМЕР_1 на імя ОСОБА_2, вилученому 29.03.2010 року у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проводилися зміни первісного змісту шляхом переклеювання фотокарточки.

Окрім цього, ОСОБА_1, о 14 годині 05 хвилин 29 березня 2010 року, діючи з прямим умислом, маючи намір, спрямований на використання документу, який видається державною установою, керуючись корисливими мотивами, маючи при собі підроблене посвідчення «Учасник бойових дій» серії НОМЕР_1, яке надає право на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання; (пункт 7 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами, внесеними згідно із Законом України № 3235-IV(3235-15) від 20.12.2005р.), предявив його у білетну касу залізничного вокзалу ст. Гребінка Південної залізниці з метою отримання безкоштовного квитка на проїзд в приміському залізничному транспорті від ст. Гребінка Південної залізниці до ст. Київ Південно-Західної залізниці, та в ньому були виявлені ознаки підробки, після чого вказане посвідчення касиром квиткової каси залізничного вокзалу ст. Гребінка було видане працівникам міліції.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та показав, що, в березні 2010 року на залізничному вокзалі ст. Лубни під лавочкою він знайшов посвідчення учасника бойових дій на імя ОСОБА_2, яке, знаючи, про те, що воно надає право безкоштовного проїзду в залізничному транспорті приміського сполучення, забрав собі, та зберігав у себе вдома. Маючи намір їхати до м. Київ в пошуках роботи, та не маючи грошей на проїзд, він вирвав із знайденого посвідчення учасника бойових дій фотокартку, яка там була і на її місце вклеїв свою фотокартку. 29 березня 2010 року, взявши підроблене ним посвідчення, він прийшов на залізничний вокзал ст. Лубни, звідки приміським електропотягом сполученням «Полтава-Гребінка» безкоштовно доїхав до ст. Гребінка. На станції Гребінка він, з метою взяти квиток до м. Києва, підійшов до каси та пред”явив касиру підроблене посвідчення учасника бойових дій, однак касир, оглянувши посвідчення, викликала працівників міліції.

Зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєних злочинах визнав повністю, та не заперечував щодо визнання недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ним визнаються, суд, за згодою підсудного, прокурора, на підставі ст.299 КПК України не досліджував інші докази по справі, обмежившись дослідженням матеріалів, які характеризують особу підсудного.

Показання ОСОБА_1, зібрані по справі докази переконують суд у тому, що дії підсудного органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.ч.1,3 ст.358 КК України, оскільки він підробив посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи і яке надає певні права, з метою його використання та використав завідомо підроблений документ .

Разом із тим уточнення потребує місце знаходження ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 на імя ОСОБА_2, яке він у подальшому підробив, а саме-не на залізничному вокзалі ст. Гребінка Південної залізниці, як про це зазначено в обвинувальному висновку, а на залізничному вокзалі ст. Лубни Південної залізниці.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, те, що підсудний вчинив злочини невеликої тяжкості, дані про особу винного, обставини справи, що помякшують і обтяжують покарання.

Судом установлено, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, та, в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Лубенського районного суду Полтавської області від 23.04.2002 р., продовжував вчиняти злочини, тому вироком вказаного суду від 12.05.2010р. був засуджений до двох років п”яти місяців позбавлення волі (а.с.61,64-65,86-88), протягом останнього року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності (а.с.58-59).

З інформації спеціаліста по роботі з органами самоорганізації населення в мікрорайоні №4 Виконавчого комітету Лубенської міської ради від 15.04.2010р. слідує, що ОСОБА_1 тимчасово зареєстрований АДРЕСА_1, в будинку, який належить його сестрі, ОСОБА_3, однак застати його там не надалося можливим, мешканці сусідніх будинків характеризувати його відмовляються (а.с.68).

Згідно довідок поліклінічного відділення для дорослих Комунальної Лубенської центральної міської лікарні та Лубенського обласного наркологічного диспансеру від 09.04.2010р. №120 та №174 відповідно, ОСОБА_1 на диспансерному обліку у лікарів психіатра, невропатолога, нарколога не перебуває (а.с.70,72).

Згідно Медичного висновку про стан здоров”я, працездатності ДЗ “Вузлова лікарня станції Гребінка” від 27.04.2010р. ОСОБА_1 придатний до фізичної праці (а.с.73).

Обставинами, які помякшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є рецидив злочинів.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, інші обставини справи, суд приходить до висновку про застосування щодо нього покарання, повязаного з ізоляцією від суспільства, яке буде достатнім і необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує те, що даний злочин був вчинений ОСОБА_1 в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Лубенського районного суду Полтавської області від 23.04.2002 р., до постановлення попереднього вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12.05.2010р ., тому в строк відбутого покарання необхідно зарахувати покарання, відбуте частково за попереднім вироком суду з урахуванням терміну затримання та перебування ОСОБА_1 під вартою з 20.04.2010 року.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст.ст.80,81 КПК України.

Питання про судові витрати суд вирішує у відповідності до ст.93 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324, 332-335 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1,3 ст.358 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.358 КК України - у виді обмеження волі на строк два роки;

за ч.3 ст.358 КК України - у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12.05.2010 року, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і три місяці.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 20.04.2010 року, зарахувавши в строк покарання термін затримання та перебування під вартою до винесення вироку.

Запобіжний захід щодо засудженого до набрання вироком законної сили, залишити попереднім - тримання під вартою.

Речовий доказ - підроблене посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 на імя ОСОБА_2, приєднане до матеріалів справи, - зберігати весь час при справі.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області (р/р №31252272210055, Банк: ГУДК України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 25574067, МФО 831019, Одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області, за судово- технічну експертизу документів для НДЕКЦ ) 1095,25 (одну тисячу дев”яносто п”ять гривень 25коп.) грн. судових витрат за проведення технічної експертизи документу .

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляції протягом 15 (п”ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим, що утримується під вартою, - з моменту вручення його копії.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляції, якщо апеляцію не було подано. Якщо було подано апеляцію, вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис Т.О. Кривчун

З оригіналом згідно:

Суддя

Гребінківського районного суду

Полтавської області Т.О.Кривчун