Вирок № 102911588, 02.02.2022, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/526/22

Справа № 643/784/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2022 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Харченко А.М.,

за участю секретарів Аніщенко Ю.В., Шестакової К.С.

прокурора Тіхонової Д.О.

потерпілого ОСОБА_1

захисника - адвоката Бодян М.В.

законного представника

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_2

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12020220470004820 від 15.11.2020 за обвинуваченням

неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Харків, громадянина України, освіта середня, студент другого курсу ЦПТО № 3, неодруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

15.11.2020, в проміжок часу приблизно з 07.00 год, до 10.00 год., неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїми знайомими ОСОБА_4 , ОСОБА_1 вживали спиртні напої за місцем мешкання ОСОБА_3 , а саме: на кухні квартири АДРЕСА_2 , після чого ОСОБА_4 пішов до кімнати де ліг спати, залишивши на кухні ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 .

В цей же день, приблизно о 10.00 год., на грунті надмірного вживання спиртних напоїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникла побутова сварка, під час якої у ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, залишившись наодинці з останнім, діючи на грунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_3 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, взяв у ліву руку кухонний ніж, який використовував у якості знаряддя злочину, після чого, діючи умисно з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , стоячи обличчям до останнього, зі значною силою умисно наніс один удар клинком кухонного ножа у життєвоважливий орган, а саме: в живіт потерпілому ОСОБА_1 , чим заподіяв останньому проникаюче колото-різане поранення живота по передній поверхні ліворуч на верхньому його рівні із ушкодженням за ходом ранового каналу великого сальника, тонкого кишківника та через ушкодження діафрагми, проникаюче у ліву плевральну порожнину, із ушкодженням лівої легені в задньо-базальному її відділі.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 09-3583/20 від 17.12.2020 року у зв`язку із подією 15.11.2020 року у ОСОБА_1 , 1998 р.н., мало місце: проникаюче колото-різане поранення живота по передній поверхні ліворуч на верхньому його рівні із ушкодженням за ходом ранового каналу великого сальника, тонкого кишківника та через ушкодження діафрагми, проникаюче у ліву плевральну порожнину, із ушкодженням лівої легені в задньо-базальному її відділі.

Керуючись «Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», що затверджені Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., травми ОСОБА_1 є тяжкими тілесними ушкодженнями за критерієм небезпеки для життя згідно з п.2.1.3 «й», «к» даних Правил.

15.11.2020 потерпілий ОСОБА_1 бригадою екстреної медичної допомоги був доставлений до медичної частини НАМНУ ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т.Зайцева НАМН України», де йому була надана медична допомога.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, цивільний позов Салтівської окружної прокуратури м. Харкова визнав повністю, цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 повністю визнав в частині відшкодування матеріальної шкоди та частково в частині стягнення моральної шкоди, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом. При цьому пояснив, що 15 листопада 2020 року приблизно з першої години ночі разом зі своєю сестрою, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вживали спиртні напої - пиво та горілку, потім виходили гуляти та знову поверталися за місцем його мешкання в квартиру АДРЕСА_2 , сиділи на кухні. Квартира трикімнатна. Потім ОСОБА_4 пішов спати до кімнати. За кухонним столом залишилися він та ОСОБА_1 . Його сестра періодично заходила та виходила з кухні. Між ним та ОСОБА_1 виникла суперечки на сімейному грунті, вони один на одного кричали, погрожували. Він встав із-за столу, ОСОБА_1 теж встав. Він підійшов до робочої поверхні, схопив в руку ніж, повернувся обличчям до ОСОБА_1 , який теж стояв обличчям до нього, та вдарив ОСОБА_1 у живіт та одразу ж викинув ніж. Як саме наніс удар ножом не пам`ятає, крові не побачив, вирішив, що все минулося. В цей час на кухні була також сестра, вона була шокована та пішла з ОСОБА_1 у кімнату. Він зайшов до себе в кімнату, відпочив та поїхав потім на роботу. ОСОБА_1 викликав «швидку допомогу». Просив пробачення у потерпілого.

За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що з обвинуваченим познайомилися через ОСОБА_4 в день, коли сталася подія, тобто 15 листопада 2020 року. Сестра ОСОБА_3 була на той час дівчиною ОСОБА_4 . Вони разом ходили гуляти, потім зайшли до квартири АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_3 та стали вживати на кухні спиртні напої. Скільки випили не пам`ятає, але це відбувалося кілька годин, потім замовили ще піцу. ОСОБА_4 з сестрою ОСОБА_3 вийшли з кухні. У нього з ОСОБА_3 почався конфлікт на грунті сімейних стосунків, з`ясовували, що в обох помер батько. ОСОБА_3 став погрожувати йому зброєю, а він сказав, що битиме його чайником. Потім ОСОБА_3 встав, сказав «все», він теж встав, опинився до нього обличчям та ОСОБА_3 миттєво наніс йому удар ножом, у своїй кофті він одразу побачив дірку. З сестрою ОСОБА_3 вони вийшли з кухні та зайшли до кімнати, де спав ОСОБА_4 . Він намагався його розбудити, але не вийшло. Потім став викликати «швидку допомогу», але не знав точно адресу, де знаходиться. Потім його найшла мати, викликали «швидку допомогу» та поліцію. Він переодягнувся в одяг ОСОБА_4 , його відвели додому, він вже погано почувався, мати викликала «швидку допомогу» і він прокинувся вже в реанімації. На лікуванні в лікарні знаходився два тижні. Йому відшкодували лише 18000 грн. Просив стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 17515 грн. та на відшкодування моральної шкоди 132000 грн.

Судом дії неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наслідки, які настали від його скоєння, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його відношення до скоєного правопорушення, та данні про його особистість.

Кримінальне правопорушення, що вчинив обвинувачений, відповідно до ст.12 КК України віднесено до тяжких злочинів.

Обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце мешкання, за місцем колишнього навчання в Харківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 31 характеризується позитивно, є студентом другого курсу ЦПТО № 3. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 602 від 08.12.2020, ОСОБА_3 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності,

недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_3 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, на час вчинення злочину був неповнолітнім, публічне вибачення перед потерпілим, часткове відшкодування шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, передбаченою ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Частиною другою статті 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно з досудовою доповіддю про обвинуваченого у кримінальному провадженні від 29.11.2021, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість неповнолітнього обвинуваченого (на даний час обвинувачений ОСОБА_3 досяг повноліття), його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, які впливають на поведінку обвинуваченого, а також низьку (середню) ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення гр. ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільним покладення на правопорушника обов`язків відповідно до ч.3 ст. 76 КК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання неповнолітнього ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства, а тому, призначаючи йому покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2020 року ОСОБА_3 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 17515 грн. 83 коп. та на відшкодування моральної шкоди 132000 грн., спричиненої кримінальним правопорушенням, суд задовольняє в повному обсязі в частині стягнення матеріальної шкоди відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1177 ЦК України стягує з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 17515 грн. 83 коп.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 32000 грн., оскільки внаслідок нанесення тілесного ушкодження потерпілому існувала загроза його життю, після стаціонарного лікування тривалий час лікувався амбулаторно, вимушений був звільнитися з роботи, оскільки робота потребувала значного фізичного навантаження, вимушений відвідувати державні установи, що порушило звичайний образ його життя, особисті плани. В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 щодо відшкодування моральної шкоди суд відмовляє за його недоведеністю.

Позовну заяву прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа - ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМНУ», про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, суд задовольняє у повному обсязі та стягує з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради витрати на лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 16059 грн. 76 коп.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати неповнолітнього ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити неповнолітнього ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 2 (два) роки.

Згідно з п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на засудженого обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 20.11.2020 року у справі № 643/17897/20 (номер провадження 1-кс/643/4762/20), на майно, яке було вилучене 15.11.2020 в період часу з 14:30 до 15:40 в квартирі АДРЕСА_2 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 20.11.2020 року у справі № 643/17896/20 (номер провадження 1-кс/643/4761/20), на майно, вилучене 15.11.2020 в період часу з 16:40 до 16:55 з тильної сторони будинку АДРЕСА_4 .

Речові докази - CD-R диск 700MB/80 min торгівельної марки ALERUS з відеозаписами за 15.11.2020 року, тривалістю 00:01:06 хвилин, наданий на підставі запиту слідчого начальником УПП в Харківській області ДПП, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази - кофта смугаста, яка належить потерпілому ОСОБА_1 , ніж кухонний з коричневого кольору рукояткою, загальною довжиною 28,5 см, клинок ножа, виготовлений з металу сірого кольору, довжина клинку 15,7 см, ширина біля основи 3,3 см, ширина в середній частині 3,1 см, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Московського ВП ГУ НП в Харківській області за квитанцією № 01579 від 18.01.2021, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 17515 (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 32000 (тридцять дві тисячі) грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 щодо відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради, розташованого за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 7, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_1 , в ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМНУ» у розмірі 16059 (шістнадцять тисяч п`ятдесят дев`ять) грн. 36 коп., перерахувавши на рахунок UA908201720313271001201001468, КОД ЄДРПОУ 02012154, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, МФО 820172.

Вирок може бути оскаржений через Московський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Прокурору, ОСОБА_3 копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя Харченко А.М.