Рішення № 102908086, 01.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/23600/21

Провадження № 2/947/338/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2022 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

представника позивача - Назімкіна В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з AT «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», (код ЄДРПОУ 00131713) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_3 . ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Котовським МРВ УМВС України в Одеській області 06 березня 1996 року в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 148 825 гривень та судові витрати.

В обґрунтування свого позову посилаються на те, що він проживає в квартирі АДРЕСА_3 . На праві власності позивачу належить автомобіль «HYUNDAI ACCENT», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , тин пального - дизельне паливо, кольору - бежевий.

Позивач вказує, що 29.01.2021 року приблизно о 14-50 годин, знаходячись в квартирі разом зі своєю дружиною, він почув сильний гуркіт, спрацювала сигналізація його автомобіля. Виглянувши у вікно, він побачив, що на капот його автомобіля впав електричний стовп. Вибігши на вулицю, побачив, що біля автомобіля на землі лежав електричний стовп, який при падінні впав на капот його автомобіля, розламався на частини, заподіявши йому механічні ушкодження.

Стверджує, що причиною пошкодження автомобіля було падіння електроопори, яка була іржавою та гнилою, а відповідач не забезпечив контроль за її належним станом, внаслідок чого заподіяно майнову шкоду в розмірі 148 825,00 гривень, що в свою чергу і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 10 серпня 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

16.09.2021 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не було доведено наявність усіх складових елементів, необхідних для відшкодування шкоди за рахунок АТ ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», та просили в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

22.11.2021 року представник позивача надав відповідь на відзив, в якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - Назімкін Вячеслав Сергійович позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу відшкодування шкоди, завданої пошкодженням майна.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 є власником автомобілю «HYUNDAI ACCENT», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , тин пального - дизельне паливо, кольору - бежевий.

З довідки про результати розгляду ЄО № 2781 віжд 29.01.2021 року вбачається, що позивач ОСОБА_3 звернувся до Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області з повідомленням, що за адресою вул. Варненська, 19А, на , автомобіль марки «HYUNDAI ACCENT» д/н НОМЕР_3 впав стовп. Дані матеріали було зареєстровано в ЄО № 2781 від 29.01.2021 року. В ході розгляду даного матеріалу стало відомо, що 29.01.2021 року за адресою м. Одеса, вул. Варненська, 19 А, на авто впав стовп, автомобіль марки «HYUNDAI ACCENT» д/н НОМЕР_3 . В зв`язку з тим що в даній заяві просліджуються цивільно-правові відносини, заявнику рекомендовано звернутися до Київського районного суду м. Одеси та вирішити спірні питання.

Згідно відповіді з «ДТЕК Одеські електромережі» № 101/34/03-1898 від 07 квітня 2021 року, опора біля будинку за адресою м. Одеса, вул. Варненська, 19-А, яка впала 29.01.2021 р. внаслідок несприятливих погодних умов в м. Одесі та Одеській області, знаходиться у власності АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

Відповідно до звіту № 1406/21 фахівця-автотоварознавця від 06 липня 2021 року, який був складений відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (від 12.07.2001 року № 2658-ІП) на підставі Договору № 1406/21 від 14.06.2021 р. про оцінку вартості матеріального збитку, внаслідок пошкодження автомобіля «HYUNDAI ACCENT», складеного Фізична особа-підприємець СОД ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку становить 148 825, 00 гривень.

Згідно ч. 1 статті З ЗУ № 2658-ІІІ оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною 4 статті 4 цього закону передбачено, що діяльність судових експертів, пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки цього майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових експертів.

Відповідно до частини 1 статті 10 ЗУ № 2658-ІІІ оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Згідно ч.ч. 1,2 статті 12 ЗУ № 2658-ІІІ звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності; вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

З наданих суду відеоматеріалів видно, як у місці розлому стовпа при згинанні металевої арматури, що є основою залізобетонної конструкції опори, позивач без особливих зусиль руками ламає її. Дана дія свідчить про зношеність (втому) конструкції стовпа. Тому при падінні він переламався у чотирьох місцях. Це підтверджує аварійний стан стовпа та відсутність його міцності.

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що відповідач визначену суму матеріальної шкоди не оспорює, з клопотанням про призначення судової оціночної експертизи не звертався.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач надав суду паспорт повітряної лінії (а.с. 161-169), в якому рік побудови лінії та рік введення в експлуатацію не вказані (а.с. 163). На аркуші справи 168 - "Відомості про ремонти, зміни та огляди", не йдеться про аварійний стан опори № 6, що впала, але є запис від 29.01.2021 про ремонт у зв`язку з аварією.

Таким чином, можливо зробити висновок, що стовп перебував в аварійному стані, відповідач своєчасно не виявив цю обставину і допустив його обвалення, внаслідок чого постраждав автомобіль позивача.

Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 614 ЦК України: 1. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. 2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Представник відповідача для обґрунтування відсутності своєї вини надав матеріали щодо ситуації, що склалася в Одеській області на дорогах, а у відповідача з повітряними лініями електропередачі 27 та 28 січня 2021р. (а.с. 134- 143, 147-154).

На підтвердження погодних умов по Одесі та Одеській області у період з 27 по 28 січня 2021р. відповідачем було надано довідку про погоду від Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 05.02.2021р. № 76/05 (а.с. 131-133).

З цієї довідки випливає, що пік негоди припав на 27.01.2021 року, а 28.01.2021 року погодні умови повернулися до нормального стану, а вказана подія відбулась 29.01.2021 року.

В Акті розслідування перерві електропостачання в електричних мережах Південного РЕМ стверджується, що механічне пошкодження опори відбулося з вини падіння гілки та надається 2 фотографії, де на одній зображено дерево з частиною оголеного ствола, а на іншій розламана в кількох місцях опора та пошкоджений автомобіль (а.с. 144-146).

Проте з наданого акту неможливо встановити, який є причинно-наслідковий зв`язок між відсутністю гілки на дереві і опорою, що впала, та в який період часу відбувалися дані події, як вони знаходяться щодо один одного, на якій відстані.

Разом з тим, суд бере до уваги, що з клопотанням про залучення будь-яких третіх осіб до участі у справі представнк відповідача до суду не звертався, позову до винних, на його думку, осіб не пред`являв.

Щодо твердження відповідача, що пошкоджений автомобіль припарковано на "зеленій зоні", в місці, яке не є проїжджою частиною та не призначене для паркування автотранспорту.

З наданих суду фотографій до позовної заяви - оглядові знімки в`їзду у двір будинку АДРЕСА_4 (фото 10-13) видно, що жодних знаків дорожнього руху, які обмежують або забороняють в`їзд на прибудинкову територію транспортних засорбів-немає.

Крім того, як вбачається з відповіді Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області від 16.12.2021 року, інформація про виявлені на місці порушення Правил дорожнього руху України відсутня. Згідно даних системи «Інформаційний портал Національної полвції України» 29.01.2021 року протоколи (постанови) на водія автомобіля «HYUNDAI ACCENT» д/н НОМЕР_3 ОСОБА_1 не складались (не виносились).

Згідно пунктів 8 та 9 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як вбачається з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, підставою цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, яке включає в себе: шкоду, протиправне діяння особи, яка її заподіяла, причинний зв`язок між ними та вину заподіювача шкоди.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

З наведено слідує, що для відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, необхідно встановити обставину заподіяння такої майнової шкоди (належність майна, розмір шкоди), неправомірність дій заподіювача шкоди та безпосередній причинний зв`язок між діями заподіювача шкоди та спричиненням майнової шкоди.

Згідно з ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд вважає, що позивачем доведено заподіяння відповідачем матеріальної шкоди. Розмір матеріальної шкоди позивачем доведено в судовому засіданні повністю та підтверджується матеріалами справи, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 148 825,00 гривень підлягають задоволенню.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, згідно рахунку № 1406/21 від 14 червня 2021 року за послуги з проведенням оцінки по визначенню суми матеріальних збитків, нанесених власнику ТЗ «HYUNDAI ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , проведеної на підставі договору № 1406/21 від 14 червня 2021 року , позивач поніс витрати в розмірі 3506,00 гривень.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 15 000,00 гривень.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу

Статтею 59 Конституції України гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Представництво інтересів в суді як форма правничої допомоги полягає у сприянні особи у здійсненні нею права на захист, що є способом реалізації нею її прав та обов`язків, у разі неможливості з певних причин взаємодіяти із учасниками правових відносин. Одним із видів представництва є представництво за договором, тобто письмовою угодою, якою особа уповноважує іншу особу представляти її інтереси у правових правовідношеннях, як із судом так і з учасниками судового процесу.

У даному випадку представництво інтересів позивача здійснював адвокат Назімкін В.С. на підставі угоди № 2 від 13 березня 2021 року.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 15 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, та витрат на послуги оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 3 506,00 гривень.

Щодо інших витрат, а саме на придбання автомобільного тенту для його зберігання, та витрат на зберігання автомобіля на автостоянці, суд вважає що такі не пов`язані із розглядом справи, і позивач, з урахуванням принципу диспозитивності процесу, про їх стягнення не просив.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1488,25 грн., а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у вищезазначеному розмірі на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Крім того, суд, виконуючи вимоги чинного законодавства, під час розгляду справи оговорив можливість передачі пошкодженого автомобіля відповідачеві та отримав на це згоду представника позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з AT «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», (код ЄДРПОУ 00131713) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_3 . ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Котовським МРВ УМВС України в Одеській області 06 березня 1996 року, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 148 825,00 гривень.

Стягнути з AT «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», (код ЄДРПОУ 00131713) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_3 . ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Котовським МРВ УМВС України в Одеській області 06 березня 1996 року, понесені витрати на послуги оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 3 506,00 гривень.

Стягнути з AT «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», (код ЄДРПОУ 00131713) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_3 . ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Котовським МРВ УМВС України в Одеській області 06 березня 1996 року, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 гривень.

Стягнути з AT «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», (код ЄДРПОУ 00131713) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_3 . ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Котовським МРВ УМВС України в Одеській області 06 березня 1996 року, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1488,25 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Куриленко О. М.