Рішення № 102907959, 01.02.2022, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2861/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумський міський центр зайнятості про встановлення факту припинення трудових відносин,

В С Т А Н О В И В:

У поданій до суду заяві ОСОБА_1 свої вимоги мотивує тим, що 07.10.2013 року між нею та ФОП ОСОБА_2 було укладено трудовий договір №3075-13, що посвідчений Сумським міським центром зайнятості, згідно якого вона виконувала обов`язки продавця продовольчих товарів. 08.12.2013 року роботодавець повідомила їй про зменшення заробітної плати, з чим вона не погодилася і між ними було досягнуто домовленості щодо розірвання трудового договору за згодою сторін. ФОП ОСОБА_2 повідомила їй, що про припинення трудових відносин буде направлено повідомлення до Сумського міського центру зайнятості. Зазначає, що підтвердженням перебування її у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 у період з 07.10.2013 року по 08.12.2013 року є сплата останньою страхових внесків у вказаний період. У листопаді 2021 року вона звернулася до Сумського районного центру зайнятості для поставлення на облік та отримання виплат по безробіттю, проте їй повідомили, що інформація про припинення зазначеного вище трудового договору з ФОП ОСОБА_2 відсутня, а тому їй необхідно звернутися до даного підприємця для офіційного підтвердження розірвання договору. Проте, за адресою реєстрації ФОП, їй повідомили, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки відсутність запису про припинення трудових відносин перешкоджає їй стати на облік в Сумський районний центр зайнятості, а встановити факт припинення трудових відносин інакше, ніж за рішення суду неможливо, просить суд встановити юридичний факт припинення дії трудового договору №3075-13 від 07.10.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 з 09.12.2013 року на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, направив письмові пояснення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором; у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Судом встановлено, що 14.10.2013 року Сумським міським центром зайнятості зареєстровано трудовий договір №3075-13 від 07.10.2013 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 , 1940 року народження, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

Згідно копії довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 заявниці ОСОБА_1 у 2013 році ФОП ОСОБА_2 сплачувалася заробітна плата та відраховувалися податки у жовтні - за 25 днів, у листопаді - за 30 днів, у грудні - за 8 днів (а.с. 10-12).

Положеннями ст. 36 КЗпП України передбачено підставами припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін, розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до вимог пункту 8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08 червня 2001 року №260, у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості незалежно від місця реєстрації трудового договору.

Як вбачається з письмових пояснень Сумського міського центру зайнятості станом на 13.01.2022 року сторони трудового договору від 07.10.2013 року №3075-13 про узгоджену дату і підставу його розірвання центр зайнятості не повідомляли (а.с. 17).

У трудову книжку серії НОМЕР_1 , заведеної на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записи про її прийняття та звільнення з роботи ФОП ОСОБА_2 не вносилися (а.с. 6-8).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Буринським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 17 грудня 2015 року складено актовий запис за №214 (а.с. 22).

За таких обставин, заявниця з об`єктивних причин не може підтвердити у позасудовому порядку факт припинення нею трудових відносин.

Враховуючи вищезазначене, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, суд вважає необхідним встановити факт припинення дії трудового договору №3075-13 від 07.10.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 з 09.12.2013 року. Разом з тим, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами не доведено ту обставину, що зазначений трудовий договір був припинений на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін, в цій частині заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 315-319 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Встановити факт припинення дії трудового договору №3075-13 від 07.10.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 з 09 грудня 2013 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.М. Гончаренко