Ухвала суду № 102903865, 02.02.2022, Зміївський районний суд Харківської області

621/277/22

2/621/429/22

УХВАЛА

02 лютого 2022 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,

представник позивача - Онікієнко О. А.

відповідач - Регіональна філія "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", місцезнаходження: вул. Євгена Котляра, буд. 7, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ: 40081216,

третя особа - Акціонерне товариство "Українська залізниця", місцезнаходження: вул. Єжи Гедройця, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 40075815,

у справі за позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи та зобов`язання відповідача виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" з наступними вимогами: визнати незаконним та скасувати наказ Регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" від 08.12.2021 за № 1055/ос про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ; зобов`язати Регіональну філію "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи на підставі наказу від 08.12.2021 за № 1055/ос; стягнути з Регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті професійної правничої допомоги.

Ознайомившись з позовною заявою та додатками до неї, дійшов наступного:

У відповідністю зі статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

У відповідністю зі статтею 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Позовна заява не відповідає зазначеним вимогам закону та підлягає залишенню без руху з наступних підстав:

У позовній заяві зазначено, що подається позов немайнового характеру, що не відповідає змісту позовних вимог в частині вимоги щодо нарахування та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ціна позову щодо вимоги майнового характеру не зазначена.

Позивач зазначає про те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, а також вимогу майнового характеру про зобов`язання відповідача виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення.

Що стосується звільнення позивача від сплати судового збору в частині визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи з підстав, вказаних у позовній заяві, слід зазначити наступне.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У позовній заяві оспорюється наказ відповідача № 1055/ос від 08.12.2021 в частині відсторонення позивача від роботи на час відсутності щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та через ненадання медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19 або електронного COVID-сертифікату про одужання з мобільного застосунку "Дія" (з визначеним терміном дії), ОСОБА_1 , оператора з обслуговування та ремонту роботи вагонів пункту технічного обслуговування вагонів станції Основа, до моменту усунення причин відсторонення, без збереження заробітної плати. Тобто фактично порушується питання про допуск до виконання своїх трудових обов`язків, адже позивача не було звільнено із займаної нею посади, а лише відсторонено.

Разом з тим, поняття відсторонення від роботи і звільнення з роботи згідно положень чинного КЗпП України не є ідентичними, оскільки поновлення на попередній роботі можливе лише в разі визнання незаконним звільнення працівника або переведення його на іншу роботу (що передбачає остаточне припинення попередніх трудових обов`язків працівником та отримання ним винагороди (заробітної плати) за виконану роботу) на відміну від відсторонення, яке передбачає лише тимчасове припинення виконання працівником трудових обов`язків без позбавлення займаної посади, та допуск до виконання працівником попередніх трудових обов`язків на займаній посаді після припинення обставин, що слугували причинами відсторонення.

Виходячи з наведеного, позивач в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення (стаття 2 Закону України "Про судовий збір").

Сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов`язок, який визначається нормами цивільного процесуального закону та Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2 481 грн.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992 грн 40 коп.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за заявлену нею позовну вимогу немайнового характеру - визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992 грн 40 коп.

Крім того, позивачем заявлено ще вимогу майнового характеру, ціна позову у заяві не зазначена.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24. 3.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав працівників від незаконного звільнення з роботи, і не входить до структури заробітної плати, оскільки середній заробіток не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення заробітної плати за час незаконного відсторонення під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 № 10 (надалі Постанова), подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Згідно п. 11 Пленуму, розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скаргу було подано до суду.

Таким чином, позивачу необхідно було здійснити оплату судового збору за вимоги майнового характеру, а саме за вимогу про зобов`язання відповідача виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, у розмірі 1 відсотку від загальної суми вимог (ціни позову), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачем не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків відповідно до цієї ухвали і роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною і йому повернута.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175-177, 185, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи та зобов`язання відповідача виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення, третя особа - Акціонерне товариство "Українська залізниця"– залишити без руху, встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усуненні зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви та подання документа про сплату судового збору за заявлену позовну вимогу немайнового характеру - визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи - в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992 грн 40 коп., та позовну вимогу майнового характеру - 1% суми вимог майнового характеру, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і роз`яснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і їй повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 02.02.2022.

Головуючий: В. В. Овдієнко