Рішення № 102903018, 13.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року справа № 580/7984/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАФЕРТ» до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАФЕРТ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), від 31.08.2021 про відкриття виконавчого провадження №66656845 із примусового виконання постанови Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП №62276583 від 11.06.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 207,30 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.08.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №66656845.

Ухвалою судді від 28.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 03 листопада 2021 року о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 03.11.2021 зупинено провадження в адміністративній справі до подання витребуваних судом доказів.

Ухвалою суду від 13.01.2022 поновлено провадження у справі.

За відсутності клопотань учасників процесу про розгляд справи в судовому засіданні, суд керуючись ч. 5 ст. 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 62276583 із примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2019 у справі №756/12929/18 про стягнення з ТОВ «УКРАФЕРТ» на користь держави судового збору в сумі 2 502,43 грн.

11.06.2020 в межах виконавчого провадження № 62276583 державним виконавцем також прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 207,30 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 24.06.2021 у справі № 756/12929/18 скасовано заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2019, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 62276583 та винесено нове рішення, яким у задоволенні заявлених у справі позовних вимог до ТОВ «УКРАФЕРТ» відмовлено у повному обсязі.

У зв`язку із скасуванням рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2019 у справі № 756/12929/18, відповідачем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 62276583 від 30.08.2021, яку отримано ТОВ «УКРАФЕРТ» 07.09.2021.

При цьому, постанову ВП № 62276583 від 11.06.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження направлено відповідачем на адресу ТОВ «УКРАФЕРТ» поштою (простим поштовим відправленням) лише 23.09.2021. Жодних документів, які б підтверджували скасування даної постанови відповідачем не надано.

В пункті 2 постанови про закінчення виконавчого провадження №62276583 від 30.08.2021 зазначено, що постанову ВП № 62276583 від 11.06.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження потрібно виділити в окреме виконавче провадження.

31.08.2021 відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 66656845 із примусового виконання постанови ВП №62276583 від 11.06.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Позивач вважає, що оскільки судове рішення на підставі якого видано виконавчий документ у виконавчому провадженні №62276583 скасовано, тому не може існувати ніяких законних підстав для стягнення з позивача будь-яких сум, що стосуються виконавчого провадження № 62276583, в тому числі витрат даного виконавчого провадження в сумі 207,30 грн.

У відзиві на адміністративний позов відповідач позов не визнав та зазначив, що визначальною ознакою, за якою державний виконавець здійснює нарахування та стягнення витрат виконавчого провадження є фактичні витрати під час організації та проведення виконавчих дій, які здійснення ним (виконавцем) на виконання рішення. Фактично понесені витрати виконавчого провадження не зникають із скасуванням рішення на підставі якого виданий виконавчий документ, оскільки вже понесені державою, в особі органу примусового виконання.

Відповідач звернув увагу, що доводи позивача щодо поважності причини пропуску строку зводяться лише до факту ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження попри те що, спірна постанова від 31.08.2021 з супровідним листом направлена на адресу боржника, що підтверджується списком №7084 згрупованих поштових відправлень за 02.09.2021 та згідно з інформації щодо перевірки статусу поштового відправлення з порталу ПАТ «УКРПОШТА» вручена 07.09.2021.

Відповідач вважає, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у нього були правові та фактичні підстави для стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Вирішуючи питання щодо строку звернення суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами 1, 2 статті 287 КАС України унормовано, що учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк на оскарження постанови державного виконавця становить десять днів, однак обчислюється з дня коли особа дізналась про оскаржений акт.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов вказав, що оскаржена постанова від 31.08.2021 отримана позивачем 07.09.2021, однак відповідач не надав копії відповідного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке дає змогу розбірливо встановити дату вручення наведеної постанови позивачем.

Таким чином, відповідач не надав належних доказів вручення позивачу оскарженої постанови від 31.08.2021, натомість позивач стверджує, що дізнався про її існування 28.09.2021 після отримання рекомендованого поштового відправлення №1802807250755, а позов до суду подано 06.10.2021, тобто в межах десятиденного строку звернення.

Оскільки позивач строк звернення до суду не пропустив, суд не вбачає підстав для його поновлення.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що 11.06.2020 Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 62276583 із примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2019 у справі № 756/12929/18 про стягнення з ТОВ «УКРАФЕРТ» на користь держави судового збору в сумі 2 502,43 грн.

11.06.2020 в межах виконавчого провадження № 62276583 державним виконавцем також прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 207,30 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 24.06.2021 у справі № 756/12929/18 скасовано заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2019, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 62276583 та винесено нове рішення, яким у задоволенні заявлених у справі позовних вимог до ТОВ «УКРАФЕРТ» відмовлено у повному обсязі.

У зв`язку з надходженням постанови Київського апеляційного суду від 24.06.2021, державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову від 30.08.2021 про закінчення виконавчого провадження № 62276583, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

В пункті 2 постанови про закінчення виконавчого провадження зазначено про виділення в окреме виконавче провадження постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

31.08.2021 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 66656845 із примусового виконання постанови № 62276583 від 11.06.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

В цей же день, державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 66656845 прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, в якій вказано для боржника наступні витрати:

- винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувану) 67.98 грн.;

- плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69грн.;

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 50.18 грн.;

- винесення постанови про стягнення виконавчого збору 10.07 грн.;

- винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження 10.07 грн.

Позивач вважає незаконним стягнення з нього витрат у виконавчому провадженні №62276583 та №66656845, а тому вважає постанови від 31.08.2021 протиправними та такими, що повинні бути скасовані судом.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (далі – Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

За змістом положень ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 2 розд. VI Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9 - 15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

З вищенаведених вимог законодавчих приписів слідує висновок, що закінчення виконавчого провадження має наслідком стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Однак, назване стягнення відбувається у разі закінчення виконавчого провадження з чітко визначених підстав, серед яких відсутній п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII.

Тобто, закінчення виконавчого провадження з підстав скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, не передбачає стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Отже, послідовне тлумачення вищенаведених законодавчих норм вказує, що боржник не повинен нести негативні наслідки у вигляді сплати витрат у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, яке в подальшому скасовано судом, оскільки це не передбачено положеннями закону.

Як наслідок подальше відкриття виконавчого провадження № 66656845 із примусового виконання постанови № 62276583 від 11.06.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, знаходиться поза межами правового поля, що є підставою для скасування наведеної постанови про відкриття виконавчого провадження та похідної від неї постанови від 31.08.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 грн.

Керуючись статтями 12, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), від 31.08.2021 про відкриття виконавчого провадження №66656845 із примусового виконання постанови Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП №62276583 від 11.06.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 207,30 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.08.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №66656845.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18018, м. Черкаси, просп. Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 36157425) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАФЕРТ» (18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 249, оф. 303, код ЄДРПОУ 32482495) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО