Вирок № 102902445, 02.02.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Доступ до документу обмежено на підставі листа суду від 24.05.2022 № 01-22/11/2022 - вих (Вх. № 4225/03-22 від 26.05.2022) , як до такого, що не відповідає оригіналу судового рішення через допущену технічну помилку під час його надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень.

прокурорів Литвинчук Є.О., Зубатенка А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Невмержицького В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 12020100010002438, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей та/або недієздатних/непрацездатних осіб,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року у ОСОБА_1 та у невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (надалі по тексту - Учасник), виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна за для реалізації мети особистого збагачення.

Реалізуючи цей протиправний та злочинний умисел, ОСОБА_1 та Учасник дійшли згоди щодо об`єкта та предмета посягання, розподілили між собою ролі та безпосередньо 10.04.2020 у період часу з 01:00 до 05:00, перебуваючи у Голосіївському районі міста Києва сумісно за попередньою змовою групою осіб таємно викрали майно, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва" (належить йому).

Для цього обвинувачений та Учасник на належному ОСОБА_1 автомобілі Chevrolet, державний номерний знак НОМЕР_1 (надалі по тексту - Chevrolet), дісталися до місця вчинення злочину за адресою: м. Київ, вул. Д.Луценка, 15-А , зняли з відповідного місця встановлення зливоприймач, вартістю 2 865,63 грн, сховали його до багажного відділення зазначеного транспортного засобу та поїхали з місця події.

Після цього обвинувачений та Учасник цьому ж автомобілі Chevrolet направилися до іншого місця вчинення злочину, а саме: до будинку № 6-А по вул. В. Касіяна у м. Києві , де також зняли з належного місця встановлення зливоприймач, вартістю 2 865,63 грн, сховали його до багажного відділення зазначеного транспортного засобу та поїхали з місця події.

Надалі ОСОБА_1 та Учасник на тому ж автомобілі прибули за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 28, де відділили зливоприймач вартістю 2 865,63 грн від місця його встановлення, сховали його до багажного відділення автомобілі Chevrolet та поїхали з місця події.

Крім того, продовжуючи цей же єдиний протиправний злочинний умисел, ОСОБА_1 та Учасник на належному обвинуваченому автомобілі Chevrolet приїхали за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 27, де відкріпили від місця встановлення зливоприймач вартістю 2 865,63 грн, поклали його до багажного відділення цього транспортного засобу та поїхали з місця події.

Загалом ОСОБА_1 та Учасник, незаконно утримуючи у автомобілі Chevrolet 4 (чотири) зливоприймачі, що належать (перебувають на балансі) Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва", завдали зазначеному підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 11 462 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн 52 коп. без податку на додану вартість.

Таким чином своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, що за нормами ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин.

З огляду на те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини та кваліфікацію кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті від 25.05.2020 і повністю визнав свою вину, отримавши згоду сторін, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують його особу і стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших, які дозволяють встановити наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження.

Керуючись внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

У ході допиту ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, надав покази у яких підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені у установчій частині вироку, зокрема у частині способу вчинення, дату, часу і місця вчинення злочину. Зокрема обвинувачений повідомив, що у квітні 2020 року він разом зі своїм знайомим вирішили викрасти решітки (зливоприймачі), щоб потім їх здати та виручити за це грошові кошти, адже не мали роботи та потребували фінансів для забезпечення своїх потреб. За для цього на належному обвинуваченому автомобілі вони зі знайомим поїхали за вказаними в обвинувальному акті адресами та викрали чотири різні зливоприймачі.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумніву суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки у ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Розгляд кримінального провадження відбувся за відсутності в судових засіданнях уповноваженого представника потерпілої особи - Комунального підприємства "Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва" (ідентифікаційний код 03334894) Кучерини В.А. на підставі заяви останнього від 16.11.2021, у якій він клопотав перед судом про проведення судових засідань за його відсутності.

Згідно з обвинувальним актом описаним кримінальним правопорушенням потерпілій особі завдано майнову шкоду у сумі 11 462,52 грн без ПДВ. Проте потерпіла особа цивільний позов не заявляла і, як підтверджується наявними доказами, викрадене майно було повернуто Комунальному підприємству "Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва" на стадії досудового розслідування.

Під час судових дебатів сторони оголосили свої міркування щодо міри необхідного покарання, зокрема, прокурор просиЛА призначити обвинуваченому 3 роки позбавлення волі із застосуванням приписів ст. 75 КК України, посилаючись на можливість звільнення ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов`язків за п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. При цьому прокурор зазначила про наявність пом`якшуючої обставини - щирого каяття обвинуваченого. Питання речових доказів просила визначити в порядку ст. 100 КПК України.

Захисник у судових дебатах просив призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Обвинувачений у ході судових дебатів і останнього слова зазначив, що провину у скоєному визнає у повному обсязі та щиро кається, шкодує про вчинене і у подальшому не чинитиме кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд враховує кваліфікацію кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, фактичну відсутність збитків для потерпілої особи; щире каяття ОСОБА_1 , яке полягає у відвертому особистому осуді своєї поведінки, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є працездатними молодим чоловіком, характеризується задовільно, має постійне місце реєстрації та проживання, вищу освіту, задовільний стан здоров`я, веде соціально-позитивний спосіб життя. Також приймається до уваги позиція сторін стосовно необхідної міри покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, форма вини, мотив і мета, спосіб, стадію вчинення, поведінку під час та після вчинення злочинних дій.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття ОСОБА_1 , визнання ним обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо події кримінального правопорушення, у тому числі,часу, місця, способу учинення.

Обставин, що обтяжують покарання за ст. 67 КК України не встановлено.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки. При цьому суд знаходить можливість звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням у порядку ч. 1, 3-4 ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків за п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. На думку суду виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

На переконання суду визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України судом скасовується арешт, накладний в межах цього кримінального провадження на вилучене майно, що мав місце за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24.04.2020 № 752/6949/20.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до правил, передбачених ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати для здійснення їх розподілу судом у кримінальному провадженні не заявлені.

На підставі, викладеного, керуючись ст. 349, 368-371, 373-374, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 1 (один) рік.

Згідно з приписами ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця роботи.

Скасувати арешт, накладний за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24.04.2020 № 752/6949/20 на 4 (чотири) решітки - злитвоприймачі, 2 (дві) пари рукавичок, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключі від автомобіля, мобільний телефон "Айфон", мобільний телефон "Мейзу", автомобіль Chevrolet (Шевроле Лачетті), державний номерний знак НОМЕР_1 .

Речові докази, а саме: 2 (дві) пари рукавичок, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, мобільний телефон "Айфон", мобільний телефон "Мейзу", автомобіль Chevrolet (Шевроле Лачетті), державний номерний знак НОМЕР_1 , що передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за квитанцією від 19.05.2020 № ФП-012216, повернути власнику ОСОБА_1 .

Речові доказі, саме: ключі від автомобіля, які згідно з постановою про визначення місця знаходження речових доказів від 24.04.2020 здані до камери зберігання речових доказів Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (квитанція відсутня), повернути власнику ОСОБА_1 .

Речові докази, а саме: 4 (чотири) решітки - зливо приймаючі, що передані на зберігання уповноваженому представнику потерпілої особи Кучерині В.А. згідно з розпискою без дати, залишити у володінні/користуванні/розпорядженні, особі, яка на законних підставах ними володіє/користується/розпоряджається.

Речовий докази, а саме: лазерний диск з відеозаписом огляду автомобіля зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копія вироку вручити сторонам та надіслати потерпілій особі не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення за винятком підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України (щодо обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційноїскарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок проголошено 02.02.2022 після виходу суду з нарадчої кімнати, видалення до якої відбулося 01.02.2022.

Суддя О.В. Бушеленко