Ухвала суду № 102901623, 28.01.2022, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2022 року Справа № 425/1857/16-к

Провадження № 1-кп/425/161/22

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого – судді Коваленка Д.С., секретарка судових засідань: Брудницька О.В., здійснюючи судове провадження по кримінальному провадженню №12015130330000278, в якому:

ОСОБА_1 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Луганськ, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_2 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Львів, проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_3 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Львів, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_4 (яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_5 (яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Рубіжне Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України,

сторонами та іншими учасниками кримінального провадження є: з боку обвинувачення – прокурор: Верич Д.В., з боку захисту – обвинувачений: ОСОБА_1 та його захисник – Тіньковський Олександр Геннадійович, обвинувачений: ОСОБА_2 та його захисник – Лисович Іван Ігорович, обвинувачений: ОСОБА_3 та його захисник - Лисович Іван Ігорович; обвинувачена: ОСОБА_4 та її захисник - Романенко В`ячеслав Васильович; обвинувачена: ОСОБА_5 та її захисник - Степанцов Віктор Євгенович,

розглянувши клопотання: захисника – адвоката Лисовича Івана Ігоровича про скасування запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката Лисовича Івана Ігоровича про скасування запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката Тіньковського Олександра Геннадійовича про скасування запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження №12015130330000278, в якому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України.

Ухвалами слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 травня 2016 року та від 30 травня 2016 року, відносно обвинувачених: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 були застосовані запобіжні заходи у вигляді застав.

Але захисник обвинувачених: ОСОБА_2 та Копистянського С.Ю., а також захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , надали до суду клопотання якими просили суд скасувати запобіжні заходи у вигляді застави обрані відносно їх підзахисних. Тож суд вирішував це питання на підставі клопотання сторони захисту.

Позиція захисника – адвоката Лисовича Івана Ігоровича відносно обвинувачених: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , полягала у наступному. Станом на сьогодні, строк дії покладених на ОСОБА_2 ухвалою суду обов`язків закінчився та не продовжувався, а запобіжний захід у вигляді застави втратив актуальність та доцільність з огляду на наступне. Дане кримінальне провадження скеровано до суду у червні 2016 року і протягом даного періоду ОСОБА_2 жодним чином не ухилявся від явки до суду, понад 30 разів безпосередньо приймав участь у судових засідання, що потребувало витрати значних кошів для прибуття з міста Львів до міста Рубіжне. Крім цього, протягом тривалого часу ОСОБА_2 не вчинив нового злочину чи адміністративного правопорушення. На даний час на його утриманні перебуває двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Поведінка ОСОБА_2 на даний час вказує на те, що відсутні будь-які мета та підстави, передбачені статтею 177 КПК України, для застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу. У зв`язку з чим просив суд скасувати обраний обвинуваченому ОСОБА_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120 000 гривень.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 вказав, що станом на сьогодні, строк дії покладених на ОСОБА_3 ухвалою суду обов`язків закінчився та не продовжувався, а запобіжний захід у вигляді застави втратив актуальність та доцільність з огляду на наступне. Дане кримінальне провадження скеровано до суду у червні 2016 року і протягом даного періоду ОСОБА_3 жодним чином не ухилявся від явки до суду, понад 30 разів безпосередньо приймав участь у судових засідання, що потребувало витрати значних кошів для прибуття з міста Львів до міста Рубіжне. Крім цього, протягом тривалого часу ОСОБА_3 не вчинив нового злочину чи адміністративного правопорушення. На даний час на його утриманні перебуває двоє дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Поведінка ОСОБА_3 на даний час вказує на те, що відсутні будь-які мета та підстави, передбачені статтею 177 КПК України, для застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу. У зв`язку з чим просив суд скасувати обраний обвинуваченому ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120 000 гривень.

Позиція захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Тінськовського О.Г. полягали у тому, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України не існують, з огляду на те, що обвинувачений має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв`язки, перебуває в шлюбі та має на утриманні двох малолітніх дітей. Таким чином, підстав вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватись від суду немає, всі обставини справи вже з`ясувались судом, знищити, приховати або спотворити будь-яку з речей або документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального злочину, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином неможливо. Данні які б свідчили про наміри обвинуваченого незаконно впливати на свідків, немає. Також звертає увагу, що заставу було внесено майже сім років назад, та за вказаний термін обвинувачений ОСОБА_1 жодного разу не порушував покладені на нього обов`язки та завжди прибував на судові засідання. А тому вказані обставини свідчать про підтави скасування запобіжного заходу.

Позиція всіх обвинувачених та інших захисників у справі. Просили суд задовольнити клопотання захисників Лисовича І.І. та Тіньковського О.Г. Крім того захисник Романенко В.В. вказував на те, що під час судових засідань були допитані експерт та заявник про вчинення кримінального правопорушення, свідчення яких вказують на те, що підозра є необгрунтованою, а кримінальне провадження є сфабрикованим.

Позиція прокурора. Заперечував проти задоволення клопотань захисників, оскільки вказав, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду у місті Луганськ, звідки він виїхав у 2014 році. А інші обвинувачені - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть переховуватись від суду, оскільки тільки застава і є, тим запобіжником, який стримує їх від цього.

Щодо аргументів прокурора, про переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду у місті Луганськ, сам обвинувачений вказав, що виїджав до Луганську вже неодноразово, оскільки в нього там перебувають батьки, нерухоме майно в місті Луганську він не має, крім цього вже тривалий час проживає разом зі своєю родиною у місті Києві, де його діти відвідують школу. Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вказали, що за вказаний тривали час в них жодного разу не було спроби переховуватись від суду, і вони цього не бажають, за першою вимогою вони їдуть до Рубіжанського суду в судові засідання. Крім цього вказали, що мають міцні соціальні зв`язки, тривалий час проживають в одному місті – у м. Львові, в тому самому нерухомому майні, оскільки вони перебувають у шлюбі, мають дітей, які відвідують школи та садочки, а вони постійні місця роботи.

Оцінка суду.

Положення частини 1 статті 131 КПК України передбачають, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

А отже, з метою досягнення дієвості цього провадження заходи його забезпечення можуть бути застосованими. Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 177 КПК України метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжного заходу, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, на що вказував прокурор.

І дійсно, з ухвал слідчих суддів Сєвєродонецького міського суду Луганської області, вбачається, що на момент обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді застави, а це травень 2016 року, слідчий суддя вважав реальним тільки один ризик, а саме ризик переховування обвинувачених від суду, враховуючи, що місцем їх проживання є місто Львів та м.Київ. При цьому суд відзначає, що до такого висновку суд дійшов під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

Але в силу положень частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, а отже і продовження необхідності його застосування після його обрання вперше, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також переховуватись від суду, на що вказував прокурор.

Суд вважає, що на наявність обгрунтованої підозри, але тільки підозри і тільки з формальних підстав, вказує той факт, що поданий до суду обвинувальний акт вже знаходиться на стадії судового розгляду і судовий розгляд початий розглядом по суті. Також суд погоджується із аргументами захисника Романенко В.В. у тому, що така підозра, як і обвинувачення кожного обвинуваченого може бути спростовані під час судового розгляду іншими доказами, але з огляду на принцип безпосереднього дослідження доказів, наразі, суд не може використовувати покази експерта та людини, яка подавала покази іншому складу суду на спростування наявності обгрунтованої підозри, позаяк, суд не сприймав таких показів безпосередньо.

Однак суд згоден із аргументами всіх захисників, що наразі, ризик переховування всіх обвинувачених від суду, який був єдиним при обранні відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді застави не є настільки реальним та актуальним, як це було у травні 2016 року, оскільки вже пройшло більше п`яти років, строк обов`язків, вказаних в усіх ухвалах суду закінчився, але обвинувачені старанно їх виконують протягом більше ніж п`ять років, жодного разу не проявляли ознак бажання будь-яким чином ухилитись від суду, мають міцні соціальні зв`язки (оскільки вже багато років проживають в одному й тому ж населеному пункті, кожен з них перебуває у шлюбі, кожен з них має дітей, які перебувають на їх утриманні та ходять до дошкільних і шкільних закладів освіти), з моменту розгляду справи вони за кожного вимогою приїздили до суду, не вчинили жодного нового злочину чи адміністративного правопорушення. Також суд бере до уваги те, що з самого початку судового розгляду обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не визнавали свою вину, і наразі наполягають на своїй невинуватості і бажають судового розгляду аби суд встановив їх невинуватість, що в принципі на думку суду, виключає ризик їх переховування від суду, на стадії судового розгляду. І окремо, звичайно, суд не може не відзначати, що ризик втечі обвинуваченого ОСОБА_1 на територію міста Луганск на який вказував прокурор, суд не вважає доведеним, оскільки ОСОБА_1 , що не спростовано прокурором, вже неодноразово за час розгляду справи в суді їздив до своїх батьків, але завжди повертався.

Тож, з підстав викладених вище, суд вважає, що ризик переховування від суду обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вже перестав існувати, оскільки в силу зміни обставин даного кримінального провадження, стадії, на якій воно знаходиться та часу, що минув і доказів особистого життя обвинувачених, він втратив свою актуальність, реальність та нерозривну тривалість. А наявність інших ризиків або наявність іншої мети, для забезпечення досягнення якої продовження існування застави є доцільним, прокурором не доведено. І тому клопотання захисників про скасування застави, тобто її припинення, підлягають задоволенню, і на виконання частини 11 статті 182 КПК України, заставу слід повернути заставодавцям.

Отже, керуючись вказаними вище положеннями КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника – адвоката Лисовича Івана Ігоровича про скасування запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_2 – задовольнити.

Скасувати обраний ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 травня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_2 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень.

Заставу в розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень, яка була внесена на спеціальний рахунок, депозитний рахунок для зарахування застави, одержувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код ЄДРПОУ: 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, МФО: 820172, рахунок: 37317017002672, призначення платежу: застава, за ОСОБА_2 , № 428/5926/16-к, ОСОБА_10 , згідно квитанції №11 від 26.05.2016 – повернути заставодавцю ОСОБА_10 .

Клопотання захисника – адвоката Лисовича Івана Ігоровича про скасування запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_3 – задовольнити.

Скасувати обраний ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 травня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень.

Заставу в розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень, яка була внесена на спеціальний рахунок, депозитний рахунок для зарахування застави, одержувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код ЄДРПОУ: 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, МФО: 820172, рахунок: 37317017002672, призначення платежу: застава за Копистянський Сергій Юрійович, №428/5925/16-к, ЄДРПОУ суду: 05381484, ОСОБА_11 , згідно квитанції № 10 від 26.05.2016 року - повернути заставодавцю ОСОБА_11 .

Клопотання захисника – адвоката Тіньковського Олександра Геннадійовича про скасування запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати обраний ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 травня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 116 000 (сто шістнадцять тисяч) гривень.

Заставу в розмірі 116 000 (сто шістнадцять тисяч) гривень, яка була внесена на спеціальний рахунок, депозитний рахунок для зарахування застави, одержувач коштів: Сєвєродонецький міський суд/05381484, код ЄДРПОУ: 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, МФО: 820172, рахунок: 37317017002672, призначення платежу: КП № 1-кс/428/4085/2016, справа № 428/6185/16-к, ОСОБА_1 сплата застави, платник: ОСОБА_12 , згідно квитанції № 26 від 31.05.2016 року - повернути заставодавцю ОСОБА_12 .

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала набрала законної сили 28 січня 2022 року.

Повний текст ухвали складено 02 лютого 2022 року.

Суддя Д.С. Коваленко