Ухвала суду № 102901549, 27.01.2022, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/21846/21

н/п 1-кс/766/1029/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2022 року слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О., за участю секретаря Віноградової А.Ю., прокурора Горощенка М.М., захисника Бугрик Н.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі капітана поліції Гандзюка А.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №120121010000000126 від 07.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі капітан поліції Гандзюк А.М., звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №120121010000000126 від 07.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.02.2022 (включно), без визначення розміру застави.

Мотивуючи клопотання, слідчий вказує, що слідчим відділом ГУНП в АР Крим та м. Севастополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №120121010000000126 від 07.10.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.

Слідчий зазначає, що на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та місті Севастополі у 2014 році невстановленими особами створено та налагоджено діяльність не передбаченого законами України збройного формування під назвою «Самооборона Крыма», яке мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, а також озброєння, серед якого, вогнепальна зброя, вибухівка, військова техніка.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Конституції України на території України забороняється створення і функціювання будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Слідчий вказує, що усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що збройне формування «Самооборона Крыма» є незаконним, оскільки не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу Безпеки України», «Про міліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено особливий порядок та умови створення і функціювання збройних формувань в Україні, ОСОБА_1 вступив до його складу.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_1 , 23 лютого 2014 року, будучи місцевим мешканцем м. Сімферополь, зустрівся зі своїм товаришем та командиром полку “Самообороны Крыма” ОСОБА_2 , який запропонував ОСОБА_1 увійти до складу новоствореного незаконного збройного формування “Самооборона Крыма”, на що останній надав свою згоду та був прийнятий до складу 5-ї роти, під командуванням ОСОБА_3 , після чого отримав внутрішній тимчасовий документ, який дозволяв вільно переміщатися між містами та блок-постами, які утворювалися на адміністративних межах міст.

Того ж дня, 23.02.2014 ОСОБА_1 за вказівкою командира полка “Самообороны Крыма” ОСОБА_2 , разом з іншими представниками “Самообороны Крыма” прибув до міського залізничного вокзалу м. Сімферополь з метою затримання “про-українсько” налаштованих громадян України, які повинні були прибути з материкової частини України.

Слідчий вказує, що в подальшому, 26.02.2014 за вказівкою свого безпосереднього керівника, командира 5-ї роти “Самообороны Крыма” ОСОБА_3 , ОСОБА_1 разом з іншими представниками вказаного незаконного збройного формування прибув до будівлі Верховної Ради АР Крим де проводився мітинг з кримськими татарами, яких він та інші бійців самооборони змушували мовчати, та у разі непокори виводили із застосуванням фізичної сили за межі проведення мітингу.

Паралельно з проведенням подібних завдань, ОСОБА_1 майже кожного дня, з початку окупації до вересня 2014 року, за вказівкою ОСОБА_3 залучався з іншими представниками самооборони до охорони громадського порядку біля будівлі прикордонної служби України по вул. Будьоного у м. Сімферополі, яка була незаконно захоплена представниками федеральної служби безпеки та військовими Російської Федерації. ОСОБА_1 з іншими невстановленими особами, кожного разу здійснювали контроль щодо входу до вказаної будівлі, забороняли та не допускали вхід у вказану будівлю цивільним особам, при цьому погрожували застосуванням фізичної сили і затриманням у разі непокори їх наказам.

Слідчий зазначає, що будучи представником “Самообороны Крыма”, ОСОБА_1 у лютому 2014 року, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, отримав чергову вказівку від свого керівника ОСОБА_3 про термінове прибуття до будівлі федеральної служби безпеки Російської Федерації, де ОСОБА_1 разом з іншими невстановленими особами здійснювали контроль щодо входу до вказаної будівлі, забороняли та не допускали вхід у вказану будівлю цивільним особам, при цьому погрожували застосуванням фізичної сили і затриманням у разі непокори їх наказам.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_1 , будучи членом незаконного збройного формування “Самооборона Крыма” почав співпрацювати з представниками новоутворених незаконних правоохоронних органів, виконуючи функції так званого “понятого” під час проведення незаконних обшуків та затримань мешканців АР Крим, за що згодом отримав посвідчення “Дружинника”, посвідчення “Народного ополчения Республики Крым” та посвідчення “Сотрудника антикоррупционного бюро города Симферополя”.

Слідчий вказує, що за свою участь в діяльності незаконного збройного формування “Самооборона Крыма” ОСОБА_1 отримав ряд посвідчень та нагород, зокрема: медаль “За защиту Крыма” №793 від 16.03.2014 за підписом “Председателя Совета министров Республики Крым ОСОБА_4 ”; медаль “Участнику Крымской весны 2014” №1104 від 12.06.2018 за підписом “Председателя Крымской региональной общественной организации “Союз ветеранов Сводного полка Народного ополчения Республики Крым” ОСОБА_5 ”; медаль “5 лет Крымской весне 2014” від 23.02.2019 за підписом “Председателя Крымской региональной общественной организации “Союз ветеранов Сводного полка Народного ополчения Республики Крым” ОСОБА_5 ”; медаль “За заслуги перед Отечеством 2 степени” №117114 від 11.04.2014 на підставі “Указа Президента Российской Федерации”; посвідчення “Союза ветеранов народного ополчения Республики Крым” №1104 за підписом “Председателя Крымской региональной общественной организации “Союз ветеранов Сводного полка Народного ополчения Республики Крым” ОСОБА_5 ”, а також добровільно отримав паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 , виданий 30.04.2014 “Федеральной миграционной службой”.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, тобто в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування.

22.09.2021 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, тобто в участі у складі не передбаченого законом збройного формування.

22.09.2021 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

Слідчий зазначає, що підозра ОСОБА_1 є обґрунтованою та повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у вигляді протоколів допитів свідків, протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколів огляду виданих ним добровільно посвідчень та нагород окупаційною владою ТОТ АР Крим та інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, тому згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відносно нього дозволяється обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

23.09.2021 слідчим суддею Херсонського міського суду винесено ухвалу про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особисто зобов`язання з покладеними на нього обов`язками, зокрема прибувати за першою вимогою слідчого.

Оскільки ОСОБА_1 зазначив у суді постійне місце проживання за межами м. Херсон, підозрюваному 23.09.2021 було вручено під підпис три повістки про виклик на 29.09.2021, 05.10.2021 та 13.10.2021, однак жодного разу останній за викликом не прибув, та жодним чином не повідомив орган досудового розслідування про неможливість прибуття.

Становим на 21.10.2021 так і не вдалося встановити місце знаходження підозрюваного ОСОБА_1 . Мобільний зв`язок з останнім також був відсутній, у зв`язку з чим 21.10.2021 підозрюваного ОСОБА_1 було оголошено у розшук.

26.01.2022 підозрюваний ОСОБА_1 будучи обізнаний у тому, що відносно нього проводиться досудове розслідування за фактом вчинення злочину на ТОТ АР Крим, куди останній намагався виїхати через КПВВ “Каланчак”, при цьому ігноруючи офіційні повістки про виклик органом досудового розслідування.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України у зв`язку з тим, що більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти спробам ОСОБА_1 :

- повторно переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Доказом зазначеного ризику є те, що санкція ч. 2 ст. 260 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Крім того, ОСОБА_1 документований паспортом громадянина Російської Федерації, що також може свідчити про можливість його переховування від органів досудового розслідування та суду на ТОТ АР Крим, звідки він в подальшому може переїхати на постійне місце проживання до Російської Федерації, як громадянин вказаної країни. Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність обрання запобіжних заходів є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання, сукупністю даних про матеріальний та соціальний стан особи, її зв`язки з державою, у якій її переслідують, та міжнародними контактами;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки на даний час органом досудового розслідування встановлено понад 1500 осіб, які входили до складу не передбаченого Конституцією та законами України збройного формування під назвою «самооборона Криму», відносно яких вживаються всі можливі заходи для встановлення їх місце знаходження.

Вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 пов`язане із застосуванням насильства та погрозою його застосування, що виключає можливість визначення розміру застави відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, у зв`язку із чим слідчий просить клопотання задовольнити.

Вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, вислухавши пояснення прокурора, який підтримав клопотання, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою посилаючись на зазначені у ньому обставини та доводи.

Вислухавши пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання, слідчий суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

22.09.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260 КК України.

За матеріалами клопотання маються вагомі докази, які у достатній мірі вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч. 2 ст. 260 КК України, за який законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, не одружений, раніше не судимий, будь-яких осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований, пред`явлену під час досудового розслідування підозру у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушення не визнає. У судовому засіданні було встановлено та не заперечувався той факт, що стосовно підозрюваного раніше вже обирався запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, однак останній переховувався від органів досудового розслідування з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим перебував у розшуку з 21 жовтня 2021 року. Також з матеріалів клопотання вбачається, що на території неокупованої частини України офіційного місця проживання у підозрюваного немає, оскільки останній зареєстрований та фактично проживав тривалий час на окупованій території АР Крим. Отже слідчим підозру обґрунтовано вагомими доказами, що свідчить про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може повторно переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи вищевикладені обставини, слідчий суддя вважає, що застосування іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, у даному випадку є неможливим, та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків. Оскільки вказана особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, але слідством також не встановлено відомостей щодо вчинення підозрюваним насильницьких дій відносно громадян, їх життя та здоров`я, не завдано шкоди потерпілим, отже за таких обставин слідчий суддя приходить до висновку щодо можливості визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні стосовно підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, а саме те, що визначення розміру застави є правом слідчого судді, а не обов`язком, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави підозрюваному.

Розглядаючи питання про визначення підозрюваному розміру застави, слідчий суддя приходить до висновку, про необхідність визначення розміру застави у сумі 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальний стан підозрюваного, а також те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не одружений, будь-яких осіб на утримані не має, підозру не визнає, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому визначення застави саме в такому розмірі буде помірним для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент до 27.02.2022 р., слідчий суддя вважає необхідним визначити обов`язки, виконання яких покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст.ст. 131,132,176-178,183,184,193-196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі капітана поліції Гандзюка А.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з 26.01.2022 року.

Строк дії ухвали – до 27.02.2022 р. включно.

Визначити розмір застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень.

У випадку внесення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застави, вважати обраним до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави та зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголошений в приміщенні суду 01.02.2022 р. о 12 год. 50 хв.

Слідчий суддяД. О. Гонтар