Ухвала суду № 102901395, 31.01.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/3484/22

Провадження № 1-кс/947/1202/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2022 року слідчий суддя Київського районного судум. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши усудовому засіданнів м.Одесі клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №62021000000000321 від 23.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Як вбачається з клопотання, другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000321 від 23.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом вимагання неправомірної вигоди окремими службовими особами правоохоронного органу Одеської області.

25.01.2022 о 14 год. 40 хв. у м. Одесі, затримано в порядку ст. 208 КПК України, головного державного інспектора оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правих Одеської митниці ОСОБА_5 на прибудинковій території неподалік головного входу до приміщення Південного територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України за адресою м. Одеса, Італійський бульвар, 3, після отримання ним неправомірної вигоди грошові кошти у розмірі 1700 доларів США, що станом на 25.01.2022 за курсом НБУ складало 48 237,33 гривень (сорок вісім тисяч двісті тридцять сім гривень тридцять три копійки) та 900 гривень, тобто загалом 49 137,33 гривень (сорок дев`ять тисяч сто тридцять сім гривень тридцять три копійки) за безперешкодну діяльність з отримання ОСОБА_6 цигарок у кількості 865 коробів впродовж грудня 2021 року та січня 2022 року на поштових відділеннях м. Одеси та за не ініціювання питання про притягнення останнього до адміністративної відповідальності та не вжиття заходів, щодо направлення матеріалів відносно ОСОБА_6 до інших контролюючих та правоохоронних органів.

В подальшому, слідчим 25.01.2022 року у період часу з «16» год. «31» хв. до «16» год. «57» хв., на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.01.2022 року, був проведений обшук автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_7 , відповідно до реєстраційної картки ТЗ, яким користується головний державний інспектор управління забезпечення протидії митним правопорушенням Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_5 ..

Так, під час проведення обшуку виявлено та вилучено службове тимчасове посвідчення Одеської митниці № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 , що видане 21.09.2021 в коричневій обкладенці, які поміщено, які разом поміщено в сейф-пакет пакет S2049692, який підписаний слідчим та учасниками слідчої дії.

З метою збереження речових доказів виникла необхідність у накладені арешту на вказані речі та предмети, вилучені речі та документи під час проведеного обшуку 25.01.2022 автомобіля Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору.

2. Позиції учасників з приводу розгляду даного клопотання.

Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна без його участі.

Від захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна без їх участі. Відповідно до заяви, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

3. Висновки слідчого судді.

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ч. 1 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Ч. 2 ст.170КПКУкраїни - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Ч.1ст.98КПК України-речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Як вбачається з матеріалів клопотання, в рамках кримінального провадження 26.01.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, слідчим 25.01.2022 року у період часу з «16» год. «31» хв. до «16» год. «57» хв., на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.01.2022 року, був проведений обшук автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, яким користується ОСОБА_5 ..

Під час проведення обшуку виявлено та вилучено службове тимчасове посвідчення Одеської митниці № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 , що видане 21.09.2021 в коричневій обкладенці.

Слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучене службове тимчасове посвідчення може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, відомості щодо перебування на посаді ОСОБА_5 .

Відповідно до долученої до матеріалів клопотання постанови про визнання речовими доказами від 26.01.2022 року, вилучене посвідчення визнане речовим доказом в рамках кримінального провадження №62021000000000321 від 23.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, та з метою проведення необхідних слідчих дій та експертних досліджень з вказаним майном.

3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути використане в якості речових доказів в рамках даного кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно може містити відповідну доказову інформацію в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого знищення та зміни, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на посвідчення.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

3.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №62021000000000321 від 23.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведеного обшуку 25.01.2022 року автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, а саме на службове тимчасове посвідчення Одеської митниці № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 , що видане 21.09.2021 року, в коричневій обкладенці, яке поміщено у сейф-пакет пакет S2049692.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1