Рішення № 102901210, 01.02.2022, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3622/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Шалига А. Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: 1.Народицький районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), 2.Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2127 від 16.07.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 15431,19 грн., мотивуючи зокрема тим, що заборгованість є спірною, позивач не пов`язана з відповідачем будь-якими фінансовими зобов`язаннями, оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням встановленого порядку.

Сторони в судове засідання не з`явились. Позивач подала заяву про розгляд справи в її відсутність.

Відповідач подав заяву про визнання позову, але причин неявки не повідомив.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову провадиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, у задоволення клопотання сторони, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.

Тому, перевіривши законність визнання позову відповідачем, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

16.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис № 2127 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» за період з 27.10.2014 року по 16.07.2020 року включно, сум у розмірі: 7597,97 грн. заборгованості за тілом кредиту, 1432,69 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами і комісією, 50 грн. плати за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 15431,19 грн. Як зазначено у виконавчому написі, заборгованість у ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінпром маркет» виникла на підставі того, що право вимоги за кредитним договором № 1624/4016СLAPS від 10.09.2013 року, укладеним нею з ПАТ «Платинум Банк», було неодноразово відступлено на підставі договорів факторингу: 28.10.2014 року на користь «Фінансова компанія «Бізнесфінанс», 17.06.2015року на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», 24.07.2018 року на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», 09.07.2020 року на користь ТОВ «Фінпром маркет».

На підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса державним виконавцем Народицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Кондратюк Тетяною Сергіївною здійснюється виконавчого провадження № 65248816 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості в сумі 15431,19 грн. В процесі виконання виконавчого напису постановою державного виконавця від 22.04.2021 року було звернуто стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника.

За приписами ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Положеннями ст.18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

За результатами аналізу вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Однак, сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017р. №6-887цс17.

Таким чином, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В статті 89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стороною відповідача не надано суду належних і допустимих доказів в обґрунтування того, що нотаріусу були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивача, що є його обов`язком відповідно до вимог ст.ст.76-81 ЦПК України.

Іншим чином перевірити безспірність заборгованості по наданому товариством нотаріусу договору та розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов`язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має товариство при зверненні до нотаріуса.

У матеріалах справи відсутні докази отримання боржником вимоги про усунення порушень за договором позики, вимоги за яким уступлені. А неотримання боржником вимоги про усунення порушень за договором позики, об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

В свою чергу, про існування зазначеної заборгованості та підстав її нарахування позивач дізнався лише отримавши копію постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, і доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи правовідносини, що склалися; норми права, що їх регулюють; всі докази в їх сукупності; зважаючи на відсутність доказів безспірності заборгованості та дотримання строку виникнення права вимоги; виходячи із відповідності установлених судом вищевказаних обставин одному з основних завдань цивільного судочинства, регламентованому статтею 2 ЦПК України - справедливому розгляду і вирішенню цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення позову.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 908 грн. в дохід держави.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Проте оскільки відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч.2 ст.142 ЦПК України сплачений позивачем за подання позову згідно з квитанцією № 60 від 25.10.2021 року в сумі 908 грн. судовий збір в розмірі 50% підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, а в розмірі інших 50% - підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 142, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354, пп.15.5 п.15 п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Виконавчий напис № 2127 від 16.07.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 15431,19 грн. - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», що знаходиться за адресою: 08200, м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204 (код ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відшкодування сплаченого судового збору 454 грн.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого нею за подання позову згідно з квитанцією № 60 від 25.10.2021 року в сумі 908 грн., що складає 454 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду або якщо суд визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.02.2022 року.

Суддя: В. І. Вачко