Постанова № 102900816, 31.01.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5524/21

Провадження № 3/496/142/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Південного міжрегіонального управління укртрансбезпеки, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює – водієм,

за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 0002675 від 10 листопада 2021 року відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

У вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 10 листопада 2021 року о 21-39 годин, на автодорозі М-05, Київ-Одеса 452+811 км., ОСОБА_1 , здійснював перевезення вантажу (кукурудза) замовник ТОВ М.О.Л.О.К.О. (42197497) ТТН№78, без державної реєстрації як суб`єкт господарювання, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 164 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , вину не визнав та просив закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Крім того його представником адвокатом Коваль Ю.М. були надані письмові заперечення в яких зазначає, що протокол серії № 0002675 складено з порушенням норм чинного законодавства у зв`язку з наступним: складання протоколу про адміністративне правопорушення повинно відповідати нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Протокол про адміністративне правопорушення має містити посилання на відповідний нормативний акт, тобто Закон України із зазначенням конкретної статті, яка вважається порушеною, однак таке посилання у протоколі відсутнє. Також, не зазначено точних обставин вчинення адміністративного правопорушення, не викладені дані, яким чином особа здійснювала господарську діяльність. Крім того, відсутня інформація про системність, регулярність та тривалість діяльності особи на яку складено протокол, отримання від такої діяльності прибутку. Натомість, при складанні протоколу посадова особа обмежилася вказівкою про вчинення особою правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП та вказівкою на те, що він здійснював перевезення вантажу (кукурудза) без державної реєстрації як суб`єкт господарювання. Немає жодних підтверджень відсутності у громадянина дозвільних документів (ліцензії), а також не долучено доказів, що особа не є приватним підприємцем. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Відповідно до матеріалів адміністративної справи, а саме - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 (копія наявна в матеріалах справи) слід зазначити, що транспортний засіб – автомобіль марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстрований 09.11.2021 року. Власником транспортного засобу зазначений ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 фактично не міг систематично здійснювати транспортні перевозки, так як транспортний засіб перебував у його власності лише одні сутки (протокол за ч. 1 ст. 164 КУпАП оформлений 10.11.2021 року), а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки ознак «систематичності» являється обов`язковим у визначені складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Таким чином, в матеріалах відсутня така кваліфікуюча ознака господарської діяльності як діяльність, яка здійснюється систематично для досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, відповідно відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 164 КУпАП. Матеріали справи не містять жодного доказу про отримання правопорушником прибутку за здійснення підприємницької діяльності. Не надано жодного доказу того, що громадянин є суб`єктом господарської діяльності, до протоколу не долучено жодних пояснень свідків або інших доказів, які б могли підтвердити, або спростувати факт зайняття господарською діяльністю, оскільки, склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням та відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, але головним спеціалістом ВДК Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Горбан С.І., всупереч цих вимог, не забезпечено відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, викладене надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, що вказує на відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Враховуючи, що матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 , здійснював самостійну, ініціативну, діяльність з надаванням послуг з перевезень вантажу, без державної реєстрації як суб`єкт господарювання, що свідчить про відсутність складу в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього, на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріли справи та заслухавши пояснення представника особи стосовно якої складено протокол суд дійшов до наступного.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Тобто, вказана стаття є бланкетною та має посилання на норми закону, а тому в протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено норми спеціального Закону (Господарський кодекс України, Податковий кодекс України), що передбачає наявність відповідного дозволу на здійснення такого виду господарської діяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб`єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3, від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм, для притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП необхідні бути надані докази того, що він дійсно надавав послуги з перевезення вантажів, без державної реєстрації як суб`єкт господарювання.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Отже, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Однак, будь яких інших належних доказів, матеріали справи не містять.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи. Кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищенаведеного вважаю, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували здійснення ним господарської діяльності, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 164, 245, 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.П. Галич