Рішення № 102898670, 01.02.2022, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1480/21

2-а/609/2/2022

01 лютого 2022 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді: Ковтуновича О.В.

при секретарі судового засідання: Мацишиній Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: Головного управління Національної поліції в Тернопільській області

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: інспектора відділення поліції № 2 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області старшого сержанта поліції Мусько Миколи Леонідовича

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5101756 від 02.12.2021 р.

учасники справи не з`явилися,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 10 грудня 2021року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: інспектора відділення поліції № 2 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області старшого сержанта поліції Мусько Миколи Леонідовича з вимогою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5101756 від 02.12.2021 р.

2. Позов обґрунтований тим, що 02 грудня 2021 року близько 17 год. 08 хв., (смт. Вишнівець, Кременецького району, Тернопільської області автомобільна дорога М 19 кілометр не вказаний «Доманове - Ковель -Чернівці - Тереблече»), інспектором відділення поліції №2 (м. Ланівці) Кременецьким РВПГУНП України в Тернопільській області старшим сержантом поліції Мусько Миколою Леонідовичем відносно ОСОБА_1 під керуванням транспортного засобу марки OPEL COMBO д.н.з НОМЕР_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕОА №5101756.

Відповідно до винесеної постанови позивача було визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП України. Як зазначено у постанові він, керуючи транспортним засобом OPEL COMBO д.н.з НОМЕР_1 в якому є несправність лампи лівої фари в режимі ближнього світла, в темну пору доби чим порушив п 31.4.3 «В». ПДР, де в подальшому останнього зобов`язали сплатити грошовий штраф у розмір 340 гривень.

Із вказаною постановою винесеною Інспектором відділення поліції №2 (м. Ланівці) Кременецьким РВП ГУНП України в Тернопільській області старшим сержантом поліції Мусько Миколою Леонідовичем - не згоден, у зв`язку з тим, що вказана постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням вимог чинного законодавства України та підлягає скасуванню виходячи з наступного:

Так, дійсно 02 грудня 2021 року близько 17 год. 00 хв., прямував із м. Тернопіль в сторону м. Кременець. Під час поїздки на АД М-19 «Доманове - Ковель - Чернівці -Тереблече» у смт. Вишнівець, кілометр не вказаний помітив перед собою екіпаж патрульної поліції, які стояли на узбіччі автомобільної дроги населеного пункту.

Згодом екіпаж поліції включивши червоні проблискові маячки почав подавати сигнал, після чого позивач зупинився.

Після зупинки інспектор представився тихо і повідомив, що у позивача не працює ліва фара у режимі ближнього світла. Оскільки того ж дня перед виїздом він (згідно пункту 2.3a ПДР) перевірив технічний стан авто і переконався у справності всіх компонентів (у тому числі і справності лівої фари) зробивши висновок, що ліва фара у режимі ближнього світла перестала працювати в дорозі. Здебільшого позивач їхав в режимі дальнього світла, тому помітити несправність не міг.

Інспектор у свою чергу не запитав чи є запасна лампочка, яку фактичну у вказаному населеному пункті можна було придбати та даним способом усунути несправність.

Через декілька хвилин інспектор повернувся до нього. Позивач попросив інспектора дати йому можливість усунути несправність шляхом заміни місцями правої і лівої лампочок, згідно пункту 31.5 ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо -рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 19.11 цих правил, на що інспектор проігнорував.

Керуючись ч. 1 ст. 268, ст. 280 КУпАП, з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом позивач хотів подати клопотання про відкладення розгляду справи, на що інспектор відповів, що на нього вже винесена постанова, чим не дав йому права скористатися ст. 268 КУпАП, а саме ознайомитися з матеріалами справи та заявити клопотання про перенесення місце розгляду справи за місцем проживання позивача.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати дії Інспектора відділення поліції №2 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області старшого сержанта поліції Мусько Миколи Леонідовича Інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області капітана поліції Цісельського Ігоря Федоровича Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області щодо постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5101756 від 02.12.2021 року -незаконними; визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5101756 від 02.12.2021 року за ч.1 ст.121 КУпАП протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити; стягнути з Головного управління Національної поліції України у Тернопільській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. 24 грудня 2021 року на адресу Шумського районного суду Тернопільської області від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначає, що даний позов ГУНП в Тернопільській області не визнає. 02.12.2021 р. позивач керуючи автомобілем марки Оpel Сombo, д.н.з. НОМЕР_2 у темну пору доби, в якому є несправність лампи лівої фари в режимі ближнього світла у смт Вишнівець Кременецького району Тернопільської області на автомобільній дорозі М19 «Доманове-Ковель-Чернівці- Тереблече», чим порушив п. 31.4.3 в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст 121 КУпАП. Просить суд відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 10 грудня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду на 20 грудня 2021 року.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 20 грудня 2021 року судове засідання по справі відкладено на 10 січня 2022 року.

6. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 10 січня 2022 року судове засідання по справі відкладено на 01 лютого 2022 року.

7. Позивач у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності із повним підтриманням вимог.

Відповідач усудове засіданняне з`явився проте як вбачається із поданого ним відзиву на позов справу просить розглядати у їх відсутності.

8. Згідно ч. 1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно приписів ч.4 ст. 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

9. Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5101756 від 02 грудня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував т/з з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

ІV. Оцінка Суду.

10. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституціє та Законами України.

11. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

12. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

13. Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

14. Згідно частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

15. Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

16. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

17. Частиною 1 статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

18. Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

19. Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

20. Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

21. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

22. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

23. Відповідно до ч. 1 ст. 7 України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлені статтею 78 цього Кодексу.7 КАС.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачем суду не надано будь-яких доказів правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Вбачається, що суду не надано належних доказів фіксації факту порушення позивачем правил дорожнього руху 02.12.2021 р.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має гуртуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

24. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

25. Статтею 62 Конституції України встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

26. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості особи (правова позиція Верховного суду України від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а).

27. При винесенні покарання за порушення Правил дорожнього руху суди не можуть покладатися на свідчення інспектора поліції, який виніс постану про штраф, останні не можуть бути допустимим доказами (правова позиція Верховного суду України викладена у постанові від 29.04.2020 у справі №161/5372/17).

28. Згідно вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, в тому числі, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

29. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

30. У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

31. У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав.

Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

32. У пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

33. Враховуючи вищенаведене, оскільки відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України, доказів правомірності прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не представлено, суд не вправі вважати доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Відтак, суд вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5101756 від 02.12.2021 р. підлягає скасуванню.

Крім того, скасовуючи постанову, суд вважає, що додатково визнавати її протиправною не потрібно, оскільки це не передбачено ст. 286 КАС України. Тому суд в частині визнання постанови протиправною відмовляє.

Разом із тим, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними дій поліцейського, оскільки незаконним вважається діяння, яке суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснено поза межами компетенції відповідного органу чи посадової особи. В той же час, у даному випадку поліцейський при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача діяв як посадова особа на підставі наданих йому законом повноважень.

Окрім того, правове значення для позивача мають не дії, а саме рішення поліцейського, яке прийняте за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення та яким його притягнуто до адміністративної відповідальності.

З врахуванням зазначених обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Інспектор відділення поліції № 2 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області старший сержант поліції Мусько Миколи Леонідовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5101756 від 02.12.2021 р. необхідно задоволити частково.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

34. Стаття 132КАС України передбачає види судових витрат, а саме: судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

36. На підставі ст. 139 КАС Україниу зв`язку з задоволенням позову за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст.121, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Інспектора відділення поліції № 2 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області старшого сержанта поліції Мусько Миколи Леонідовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5101756 від 02.12.2021 р - задоволити частково.

2. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5101756 від 02.12.2021 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне рішення суду складено 01 лютого 2022 року.

Суддя: О. В. Ковтунович