Рішення № 102898442, 31.01.2022, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/1145/21

Провадження № 2-о/590/14/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року смт. Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Деркача І.М.,

за участю секретаря судового засідання - Демешко Н.П.,

заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Ямпіль Сумської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Свеська селищна рада Сумської області(місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 31, смт. Свеса, Сумської області, 41226), ОСОБА_2 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту батьківства,

установив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в якій просить суд, з урахуванням уточнених вимог, встановити юридичний факт, а саме: що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , а остання є його донькою.

В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_3 проживав з її матір`ю ОСОБА_2 з 1965 року однією сім`єю, вони вели спільне господарство, проте шлюб за життя не зареєстрували. Під час їх спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилась донька - ОСОБА_1 . Мати заявниці не вписала в актововий запис про народження ОСОБА_1 , батька - ОСОБА_3 , в графі батько значиться лише ім`я « ОСОБА_3 ». Прізвище у свідоцтві про народження заявниці записано за прізвищем матері - « ОСОБА_2 ». Мати заявниці проживала разом із ОСОБА_3 однією сім`єю в селі Марчихина Буда Шосткинського району Сумської області із 1965 року і по 1971 рік. З 1972 року і по 1982 рік проживали в селі Первомайське Глухівського району Сумської області, а з 1983 до часу смерті батька заявниці, ОСОБА_3 проживали за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час відкриття спадщини ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з: Державного акту на право власності на земельну ділянку серія СМ № 143131 виданий 14.10.2004 року ОСОБА_3 на території Микитівської сільської ради Ямпільського району Сумської області; Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія СМ № 19066 виданий 14.10.2004 року ОСОБА_3 на території Микитівської сільської ради Ямпільського району Сумської області.

Оскільки заявниця до свого повноліття проживала разом з матір`ю та ОСОБА_3 однією сім`єю, вважає останнього своїм батьком, вона має намір оформити спадщину після смерті ОСОБА_3 , проте після звернення до приватного нотаріуса Шосткинського районного нотаріального округу Лях В.В. для оформлення спадщини, заявниця отримала роз`яснення, про необхідність звернення до суду для встановлення факту родинних відносин.

Відсутність документів про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Микитівка Ямпільського району Сумської області є батьком заявниці, є перешкодою для оформлення спадщини яка відкрилась після його смерті.

Ямпільський районний суд Сумської області своєю ухвалою від 03 грудня 2021 року прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі.

У судовому засіданні 20.01.2022 заявниця ОСОБА_1 підтвердила обставини викладені у заяві, докладно розповіла про обставини життя її батька ОСОБА_3 , просила суд задовольнити її заяву про встановлення факту батьківства відносно ОСОБА_3 .

Представник заінтересованої особи Свеської селищна рада Сумської областів судове засідання не з`явився, направив заяву про слухання справи у його відсутності, заявлені вимоги визнав.

Заінтересована особа, ОСОБА_2 , направила на адресу суду відзив на заяву ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства, в якому повідомила, що із 1965 року вона проживала разом із ОСОБА_3 однією сім`єю в с.Марчихина Буда Ямпільського району. Шлюб із ОСОБА_3 не реєстрували, останній визнавав ОСОБА_1 своєю донькою, заробітну плату ОСОБА_3 приносив в сім`ю, до повноліття доньки вони проживали разом. ОСОБА_1 як донька, завжди піклувалась про батька. Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що не має наміру звертатись до суду із заявою про встановлення факту проживання як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу відносно ОСОБА_3 , оформлювати спадщину після смерті ОСОБА_3 також наміру не має. Просила задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства.

Заслухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до ксерокопії паспорта ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Марчихина Буда Ямпільського району Сумської області зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.9-10).

Із дослідженої копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (запис зроблено на російській мові) установлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Мар-Буда Шосткинського району Сумської області, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження зроблений відповідний запис за № 51 від 03.12.1966 року. В графі батько міститься запис « ОСОБА_3 », в графі мати « ОСОБА_2 » (а.с.11).

Відповідно до актового запису № 10 від 21.07.1984 року, який міститься в свідоцтві про укладення шлюбу, ОСОБА_10 та ОСОБА_1 уклали шлюб 21.07.1984 року. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище « ОСОБА_1 » (а.с.12).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 років в селі Микитівка Ямпільського району Сумської області, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 15.02.2007 року виконкомом Микитівської сільської ради Ямпільського району Сумської області (а.с.8).

Відповідно до довідки № 14-13/3/69 від 02.11.2021 виданої виконкомом Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований в АДРЕСА_3 . Від імені померлого ОСОБА_3 в сільській раді заповіт не складався і не засвідчувався. На день смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з земельних ділянок розташованих на території Микитівської сільської ради, які належать ОСОБА_3 на підставі Державних актів серія СМ 190668, серія СМ №143131 (а.с.7).

На підтвердження наявного спадкового майна, заявниця долучила до матеріалів справи ксерокопії Державних актів на право власності на земельну ділянку які видано ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,41 га та площею 3,65 га (а.с.13,14).

Згідно із ксерокопії аркуша погосподарської книги за 1964-1966 роки, головою господарств значиться ОСОБА_12 , далі міститься запис про сина голови сім`ї ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , яка в графі «відношення до голови сім`ї» значиться як «невістка» (а.с.15).

Згідно із ксерокопії аркуша погосподарської книги за 1967 -1969 роки, головою господарстві значиться ОСОБА_12 , членами сім`ї записані її син - ОСОБА_3 , невістка- ОСОБА_2 , онука - ОСОБА_1 (а.с.16).

Згідно із дослідженого аркуша погосподарської книги за 1971-1973 роки ОСОБА_3 значиться, як голова господарства, ОСОБА_2 значиться як дружина, ОСОБА_1 записана, як донька голови сім`ї (а.с.17).

Згідно із даних погосподарської книги за 1983-1985 роки ОСОБА_3 значиться, як голова господарства, ОСОБА_2 , значиться як дружина, ОСОБА_1 - донька (а.с.18).

Із інформації приватного нотаріуса Ямпільського районного нотаріального округу Сумської області Лях В.В. від 18.11.2021 №186/01-16 слідує, що при зверненні до нотаріуса Макушенко С.І. яка зазначила що є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , установлено відсутність родинних відносин або факту спільного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем,а тому рекомендовано звернутись до суду із заявою про встановлення юридичного факту (а.с.19).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №67393127 від 19.11.2021 установлено, що за параметрами запиту « ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 », інформація у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.21)

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 67393147 від 19.11.2021 установлено, що за параметрами запиту « ОСОБА_3 » інформація у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.20).

Крім того, згідно наданих в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , будучи попередженими про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду, кожен окремо, підтвердили факт того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був відомий їм як батько ОСОБА_1 , стверджували про проживання батьків заявниці однією сім`єю, а також те що вони спільне виховання і утримання ними дітей, в тому числі заявниці. Зазначені показання свідків є послідовними, узгодженими, відповідають іншим доказам та матеріалам справи.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно із ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

На час виникнення спірних правовідносин, а саме народження заявниці ОСОБА_1 , діяв Кодекс законів про сім`ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР, затверджений третьою сесією Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Української РСР 31 травня 1926 року.

Стаття 32-1 Кодексу законів про сім`ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР, 1926 року (в редакції Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 15 вересня 1945 року) було визначено, що мати дитини, яка народилася від особи, з якою вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі, не має права звертатися до суду з позовом про встановлення батьківства та стягнення аліментів з вказаної особи на утримання дитини.

На підставі Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 15 вересня 1945 року внесено зміни до ст. 2 вищезазначеного кодексу, а саме при реєстрації в органах запису актів громадянського стану народження дитини від матері, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбі, дитина записується за прізвищем матері з присвоєнням їй по батькові за вказівкою матері. Такі вимоги діяли до прийняття Основ законодавства СРСР та союзних республік про шлюб та сім`ю 1968 року, зокрема ст. 53 КпШС УРСР.

Згідно зі статтею 3 Закону «Про затвердження Основ СРСР та союзних республік про шлюб та сім`ю» від 27.06.1968 року, у відношенні дітей, народжених до введення в дію Основ від осіб, які не перебувають між собою, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка визнає себе батьком дитини. В разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком дитини, факт визнання нею батьківства може бути встановлений в судовому порядку.

Відповідно до п. п. 6, 7 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 29 грудня 1969 року «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР» правила частин другої та третьої статті 53 Кодексу про встановлення в судовому порядку батьківства особи, з якою мати не перебувала у шлюбі, застосовуються у відношенні дітей, що народилися після введення в дію Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім`ю, тобто після 01 жовтня 1968 року. У відношенні дітей, які народилися до 01 жовтня 1968 року від осіб, що не перебувають між собою в шлюбі, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка визнає себе батьком дитини. В разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком дитини, факт визнання нею батьківства, може бути встановлений в судовому порядку. На підставі спільної заяви батьків або батька дитини або рішення суду про встановлення факту визнання батьківства проводиться відповідна реєстрація в органах запису актів громадянського стану з внесенням запису про батька у свідоцтво про народження дитини. Як було роз`яснено у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду СРСР № 2 від 25 березня 1982 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про встановлення батьківства та про стягнення аліментів на дітей та інших членів сім`ї» відносно дітей, які народилися до введення в дію Основ законодавства про шлюб та сім`ю від осіб, які не перебували між собою у шлюбі, батьківство може бути встановлено шляхом подачі спільної заяви матір`ю дитини та особою, яка визнає себе батьком дитини, до органів запису актів громадянського стану. Встановлення у судовому порядку факту визнання батьківства щодо цих дітей, в силу статті 3 Закону «Про затвердження Основ законодавства СРСР та союзних республік про шлюб та сім`ю» від 27.06.1968 року, допускається в разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком.

Згідно із п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 2ст. 55 Кодексу про шлюб та сім`ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Згідно із положенням п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені уст. 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених уст. 53 КпШС України, суди вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС 1969 року, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини. За правилами статті 53 Кодексу про шлюб та сім`ю України походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір`ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до положень п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» роз`яснено, що спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги. Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви.

Суд дійшов висновку, що зазначені докази підтверджують факт батьківства ОСОБА_3 щодо заявниці ОСОБА_1 , оскільки вони свідчать про те, що він від народження дочки визнавав себе її батьком та що її батьки проживали однією сім`єю.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. ст. 2, 5, 81, 263-264, 293-294, 315-316, 319 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Свеська селищна рада Сумської області(місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 31, смт. Свеса, Сумської області, 41226), ОСОБА_2 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту батьківства задовольнити.

Встановити факт батьківства, а саме: що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , а остання є його донькою.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Дата складення повного судового рішення 31 січня 2022 року.

Суддя: І.М. Деркач