Ухвала суду № 102897491, 01.02.2022, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/2124/21

Провадження№ 2-р/521/4/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді – Мурзенко М.В.

при секретарі – Корнієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса заяву ОСОБА_1 про роз`яснення заочного рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2021 від у справі № 521/2124/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання було задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 22.06.2012 року зареєстроване та записане у реєстрову книгу за № 8-23803 на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , видане на підставі розпорядження органу приватизації №219366 від 22.06.2012 року. В задоволенні позову в частині зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання — відмовлено.

28.01.2022 року до Малиновського районного суду м.Одеси звернувся з заявою ОСОБА_1 про роз`яснення заочного рішення від 13.07.2021 року, у якому просив суд роз`яснити, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13.07.2021р., у справі №521/2124/21 є правовою підставою для припинення реєстрації за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 права власності на об`єкт нерухомого майна - на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало їм згiдно визнаного судом недійсним Свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 22.06.2012р., зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за №8-23803, виданого на підставі розпорядження органу приватизації № 219366 від 22.06.2012р.

Заява обґрунтована тим, що рішенням суду від 13.07.2021р., було частково задоволено позов ОСОБА_1 , судом визнано недійсним Свідоцтво про право власності на житло від 22.06.2012р., зареєстроване і записане у реєстрову книгу за №8-23803 , на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , видане на підставі розпорядження органу приватизації №219366 від 22.06.2012р . Рішення суду набрало законної сили 16.08.2021р . Задля скасування реєстрації права власності за визнаним судом недійсним Свідоцтво про право власності на житло вiд 22.06.2012р., ОСОБА_1 13.01.2022 р. звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно та надав рішення суду. 19.01.2022 р. реєстратором було прийнято Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №62941513. ОСОБА_1 було вiдмовлено у припиненні права власності за недійсним Свідоцтвом про право власності на житло від 22.06.2012р., оскільки у рішенні не зазначено про необхідність припинення права власності. Просить роз`яснити рішення суду, оскільки без його роз`яснення заявник не зможе домогтися скасування реєстрації права власності за Свідоцтвом, визнаним судом недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.

Учасники процесу в судове засідання не викликались.

Суд, дослідивши заяву, матеріали цивільної справи, доходить наступного висновку.

Статтею 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення в цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року зазначено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз`яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру для примусового виконання.

Отже, заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання було задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 22.06.2012 року зареєстроване та записане у реєстрову книгу за № 8-23803 на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , видане на підставі розпорядження органу приватизації №219366 від 22.06.2012 року. В задоволенні позову в частині зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання — відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України - ст. 124 Конституції України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Враховуючи те, що заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2021 року визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 22.06.2012 року зареєстроване та записане у реєстрову книгу за № 8-23803 на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , видане на підставі розпорядження органу приватизації №219366 від 22.06.2012 року, то, відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону Україин «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дане рішення є підставою для державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 247, 258, 260, 271, 353 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення заочного рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2021 від у справі № 521/2124/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання - задовольнити.

Роз`яснити, що заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2021 року, по справі № 521/2124/21 є підставою для державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , які належали їм на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.06.2012 року зареєстрованого та записаного у реєстрову книгу за № НОМЕР_2 , виданого на підставі розпорядження органу приватизації №219366 від 22.06.2012 року.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст ухвали складено 01.02.2022 року.

Суддя М.В.Мурзенко