Ухвала суду № 102896148, 26.01.2022, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.01.2022

Справа № 937/4252/21

Провадження № 1-кп/937/350/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження дії запобіжного заходу

26 січня 2022 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Горбачової Ю.В.

з секретарем с/з – Мироненко А.М.,

під час судового засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12021082140000279, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відносно якого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

за участю: прокурора – Щербини О.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника обвинуваченого – адвоката Рибалко О.Р. (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 06 грудня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжений термін тримання під вартою строком на 2 місяці до 04 лютого 2022 року включно.

Відповідно до вимог ст.331 ч.3 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Процесуальним прокурором було заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці у зв`язку з тим, що обставини, що стали підставою для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не змінилися, ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України, при цьому існують.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Рибалко О.Р. проти заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 КК України, наявність у обвинуваченого неповнолітніх дітей та стан здоров`я матері ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає доцільним продовжити обвинуваченому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані під час обрання йому запобіжного заходу на досудовому слідстві, продовжують існувати та не зменшилися.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відноситься до категорії тяжких та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років із конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, має судимість за аналогічні кримінальні правопорушення, тому є підстави вважати, що перебуваючи на свободі він може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду.

Отже, вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості злочину, за яким він обвинувачується, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а тому суд вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на більш м`який на теперішній час немає.

Суд враховує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Оскільки встановлені раніше ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу відносно обвинуваченого на даний час продовжують існувати, на переконання суду даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.

Суд враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення. Наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутого обвинувачення, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом.

Оскільки заявлені при обранні та продовженні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки підозрюваного не зменшилися, що виправдовує подальше тримання ОСОБА_1 під вартою, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасно визначеним запобіжним заходом у вигляді застави в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 148 860 гривень 00 копійок відносно обвинуваченого до 60 днів.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; прибувати до суду за першою вимогою.

Вмотивованого клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 177, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження терміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів задовольнити.

Термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасно визначеним запобіжним заходом у вигляді застави в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 148 860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України продовжити до 26 березня 2022 року включно.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до суду за першою вимогою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 березня 2022 року включно.

Копію ухвали направити ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя : Ю.В. Горбачова