Ухвала суду № 102895499, 13.12.2021, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1297/21

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

13 грудня 2021 року смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Одночасно з заявою ОСОБА_1 подала клопотання, у якому просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище сім"ї та відсутність можливості сплатити судовий збір. Зазначає, що ніде не працює та не отримує жодних доходів, оскільки проживає з чоловіком ОСОБА_2 , який є інвалідом І групи, здійснює за ним відповідний догляд, до червня місяця 2021 року отримувала відповідну компенсацію по догляду за особою з інвалідністю у розмірі 340 грн. щомісячно, пенсія чоловіка витрачається на підтримку його належного фізичного стану, купівлю медичних препаратів та продуктів харчування. Стверджує, що після сплати судового збору не буде спроможна сплачувати за комунальні послуги, купувати продукти харчування, медичні препарати, засоби гігієни, тощо.

На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 долучила копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №664242, виданої ОСОБА_2 , посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_2 , та індивідуальних відомостей про застраховану особу - ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов"язкового державного соціального страхування (Довідка форми ОК-5) від 8 жовтня 2021 року.

Суддею в порядку ст.316 ЦПК України здійснено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання ОСОБА_1 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) останньої, на що отримана відповідь із запитуваною інформацією.

Вивчивши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, та матеріали заяви суддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно приписів ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, де розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, що визначено ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на аналіз зазначених норм закону, суддею звертається увага на те, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення заявника від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (п.29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі N 0940/2276/18 (провадження N 11-336апп20) зазначила, що існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі N 338/158/19 (провадження N 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

На підтвердження звільнення від сплати судового збору за подання заяви ОСОБА_1 надала копію індивідуальних відомостей про застраховану особу - ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов"язкового державного соціального страхування (Довідка форми ОК-5) від 8 жовтня 2021 року, з якої слідує, що за весь попередній рік, тобто за 2020 рік, її дохід становив 36026,64 грн.

При цьому з вказаної довідки неможливо встановити, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Надана ОСОБА_1 довідка не може свідчити про те, що остання не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).

Будь-яких інших доказів на підтвердження незадовільного майнового стану (розміру реального доходу, прибутку, рухомого/нерухомого майна тощо), що могли б слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору, заявницею не надано.

Долучені ОСОБА_1 до клопотання довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААб №664242, виданої ОСОБА_2 , посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_2 , відсутності у неї можливості сплатити судовий збір та підстави для звільнення від сплати судового збору не стверджують.

Отже, враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що визначення майнового стану як такого, що дає підстави для звільнення від сплати судового збору є оціночним, тому потребує доказування перед судом і обґрунтування пов`язаних із цим обставин, які свідчать про неможливість або труднощі з оплатою судового збору у розмірах і в строки, встановлені законом, покладається на зацікавлену сторону.

Обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника.

До того ж, розмір судового збору, який підлягає сплаті заявницею, є мінімальним.

З огляду на зазначене, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Вказане не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявниці, яка потребує судового захисту, не є перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки останній в контексті п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції. Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Отже, на підставі вищенаведеного та у зв`язку з відхиленням клопотання про звільнення від сплати судового збору, заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме: до заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Додатково наголошується, що окремі аркуші поданих до заяви копій документів (письмових доказів) є нечитабельними через погану якість копіювання, а саме копії картки платника податків ОСОБА_1 , трудової книжки серія НОМЕР_2 , трудової книжки серія НОМЕР_3 .

Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до судового розгляду.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на дату звернення з цією заявою до суду становить 454 грн. 00 коп.

За вказаних обставин, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у розмірі 454 гривні або подати докази, що підтверджують звільнення її від сплати судового збору.

Платiжнi реквізити для перерахування судового збору: отримувач ГУК в Закарпатській області/Великоберезнянська тг/22030101, код МФО 37975895, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA318999980313131206000007393, КВК 22030101 (судовий збір).

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявниці строк для усунення вищезазначеного недоліку - десять днів з дня вручення ухвали.

Керуючись ст.ст. 136, 185, 260 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - залишити без руху та надати заявниці строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зизич В.В.