Ухвала суду № 102894831, 01.02.2022, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/6371/19

Провадження № 1-кп/644/407/22

01.02.2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Попової В.О.

за участю секретаря судових засідань - Луценко К.Ю.,

прокурора - Ільяшової К.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Дьоміної М.В.

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові об`єднанні обвинувальні акти у кримінальних провадженнях за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15 ч.ч.2,3 ст.185 КК України, ч.ч. 2,3 ст.185 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебувають об`єднанні обвинувальні акти у кримінальних провадженнях за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.ч.2,3 ст.185 КК України, ч.ч. 2,3 ст.185 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.10.2020 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 42040 грн.

Прокурором заявлено клопотання про продовження раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується в тому числі у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Крім того, знаходячись на волі, існує ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду та перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином, впливати на потерпілих та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, стверджував, що підозра стосовно нього не обґрунтована, ризики , зазначені прокурором, не існують. Вважав достатнім обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Дьоміна М.В. висловила спільну позицію з обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступного.

З матеріалів судової справи вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, ч.ч. 2,3 ст.185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.10.2020 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії обраного запобіжного заходу був продовжений.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09.12.2021 року строк дії застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 04.02.2022.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Враховуючи наведені доводи учасниками, суд вважає, що в даному випадку підозра є обґрунтованою, існують ризики визначені ч.1 ст.177 КПК України, які не втратили свою актуальність.

На підтвердження зазначених ризиків свідчить по-перше те, що ОСОБА_3 інкримінується вчинення в тому числі умисного тяжкого злочину, існує можливість призначення покарання у вигляді реального позбавлення волі, що на думку суду обґрунтовано може викликати загрозу втечі обвинуваченого.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення (злочину), свідчать про підвищену суспільну небезпеку.

При цьому, суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_1 .

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин. Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти .

Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками .

По-друге, в ході розгляду справи не допитано потерпілих, свідків по всім епізодам, що інкримінуються ОСОБА_1 , що викликає можливий ризик впливу обвинуваченого на останніх, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, суд враховує дані про особу ОСОБА_3 , відомості щодо працевлаштування останнього під час судового розгляду не здобуто .

Оцінюючи наведені прокурором доводи в їх сукупності та доводи приведені на їх противагу захисником, з огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , можливе покарання в тому числі за тяжкий злочин, скоєння якого інкримінується останньому, беручи до уваги, що ОСОБА_3 не працевлаштований, не має законних джерел для існування, суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, впливу на потерпілих та свідків, а також можливість скоїти інші кримінальні правопорушення. Вагомість приведених ризиків на момент розгляду питання про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилась.

Таким чином, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості інкримінованих діянь, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 . Підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 180, 183, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , до 01 квітня 2022 року включно з визначенням розміру застави у сумі 42 040 ( сорок дві тисячі сорок) грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 у, що згідно зі ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків, а застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені пунктами 1,2,3,4,8,9 ч.5 ст.194 КПК України

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: Попова В.О.