Рішення № 102894696, 01.02.2022, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"01" лютого 2022 р.

Справа № 643/14925/21

Провадження № 2/642/129/22

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Грінчук О.П.

за участю секретаря - Мотора В.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в обгрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 . Про смерть батька їй не було відомо. Також після смерті батька вона дізналась, що він склав на її ім`я заповіт. Однак, державний нотаріус Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори їй відмовлено у прийнятті спадщини, оскільки заяву подано з пропуском строку, передбаченого законодавством. Враховуючи викладене, просить суд визначити додатковий строк в один місяць для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 09.12.2021 справу прийнято до свого провадження та постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.01.2022 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

01.02.2022 судом повернуто відповідачу відзив на позов, у зв`язку з пропуском строку його подання та не поданням клопотання про поновлення процесуального строку.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, представник надав заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату і час розгляду повідомлявся своєчасно і належним чином, про причини неявки суду не відомо.

Суд у зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача та не подання відзиву відповідачем, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з`явився, у порядку заочного розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . (а.с. 11)

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті м. Харків, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Харківським міським ВДРАЦС ГТУЮ у Харківській обл., серія НОМЕР_2 від 27.10.2020, актовий запис № 7379. (9)

Згідно дублікату заповіту від 19.11.2012, посвідченого державним нотаріусом Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Грошевою О.Ю., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після своєї смерті все його майно, де б воно не знаходилось та з чого би не складалось, і все те, що буде належати і на що за законом він матиме право - заповів доньці, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15)

15.01.2021 завідувачем Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори Лученко Л.А. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із пропуском нею строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України. (а.с. 12)

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у разі доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, 15 квітня 2020 року у справі № 190/106/18 (провадження № 61-41455св18), 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року у справі № 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до висновку ВСУ, викладеного у постанові від 26 червня 2019 року по справі №565/1145/17, провадження № 61-38298св18 визначено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Тому необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Аналогічний висновок викладено у постанові ВСУ від 15 квітня 2021 року по справі №591/1271/18 (провадження №61-195св21).

Доказів обізнаності позивача про складений заповіт - суду не надано.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Таким чином, не обізнаність позивача про наявність заповіту на її ім`я суд вважає поважною причиною пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, адже така причина є об`єктивною та не залежить від волі особи.

Відтак, вищенаведене дає суду підстави для визначення додаткового строку достатнього для подання позивачем заяви про прийняття спадщини - один місяць з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 908,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Харківської міської ради (м. Харків, пл. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Надати ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць з дня набрання цим рішенням законної сили для звернення із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий: