Ухвала суду № 102893709, 31.01.2022, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5288/15-к

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

31 січня 2022 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Кожевник О.А.,

суддів Мартишевої Т.О.,

Левчук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Колеснікової М.М.,

прокурора Калініч Т.А.,

потерпілих ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

представника потерпілих Кошеля А.С.,

захисників Вєровської В.В.,

Шамардіна В.М.,

обвинувачених ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 42015050000000197 від 29 квітня 2015 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецької області, українця, громадянина України, який працює інженером з охорони праці в Костянтинівському УГГ, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187, п. п. 1,6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Курахівка, Селідівського району, Донецької області, громадянина України, який не працює, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3, 4 ст. 187, п. п. 1, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42015050000000197 від 29 квітня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187, п. п. 1, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3, 4 ст. 187, п. п. 1, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України.

Підготовче судове засідання по вказаному кримінальному провадженню призначено на 10 годину 00 хвилин 31 січня 2022 року.

25 січня 2022 року прокурор через канцелярію звернувся до суду з клопотаннями про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Клопотання прокурора мотивовані тим, що ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 08.12.2021 року вирок Костянтинівського міськрайонного суду від 01.02.2017 стосовно ОСОБА_3 за п. 1, 9, 12 ч. 2.ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 за п. 1, 9, 12 ст. 115, ч. 3, 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України скасовано та обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 змінений запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю строком на 60 діб, до 06 лютого 2022 року включно.

У зв`язку з тим, що на теперішній час ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували при застосуванні запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у виді цілодобового домашнього арешту не зникли та продовжують існувати, а строк дії попередньої ухвали спливає прокурор просить у підготовчому судовому засіданні обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового арешту обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зважаючи на те, що ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, станом на теперішній час не зменшились і не перестали існувати.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник Кошель А.С. частково підтримали клопотання прокурора, однак додали, що ризиків більше ніж зазначив прокурор. На їх думку має місце вплив на свідків, потерпілих, приховування речових доказів, крім того, в Донецькій області відсутні засоби електронного контролю, а тому доречним є застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обох обвинувачених.

Захисник Вєровська В.В. в судовому засіданні заперечувала з приводу клопотання прокурора, вважала його безпідставним.

Захисник Шамардін В.М. у судовому засіданні заперечував з приводу цілодобового домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід порушує право на працю обвинувачених. Додав що на підтвердження ризиків прокурором не надано жодного доказу.

Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з приводу клопотання прокурора заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вирішення цього питання залишив на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, приходить до наступного.

Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах.

Приблизно в грудні 2008 року, ОСОБА_3 , працюючи інженером з охорони праці Костянтинівського управління газового господарства, припустив, що у начальника вказаного управління ОСОБА_6 і його дружини ОСОБА_7 , яка працювала бухгалтером даного підприємства, може бути за місцем їх мешкання велика сума грошових коштів, у розмірі не менше 100 000 доларів США.

Зазначене припущення ОСОБА_3 повідомив своєму двоюрідному братові ОСОБА_4 і запропонував останньому скоїти розбійний напад з проникненням у житло, з метою заволодіння майном та грошовими коштами в особливо великих розмірах, що належать ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , на що ОСОБА_4 дав свою згоду.

Для полегшення процесу підготовки та вчинення злочину, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили залучити до скоєння запланованого злочину раніше їм знайомого ОСОБА_5 . У січні 2009 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запропонували ОСОБА_5 взяти участь у вчинені розбійного нападу на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розповівши йому про імовірну суму грошових коштів, що знаходяться за місцем мешкання останніх, викликавши у ОСОБА_5 бажання швидкого збагачення. На дану пропозицію ОСОБА_5 відповів згодою, вступивши з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у попередню змову, спрямовану на вчинення розбою з проникненням у житло, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах.

Досягнувши злочинної угоди, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розробили план підготовки та вчинення злочину, відповідно до якого, вони повинні були шляхом спостереження за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , встановити розпорядок їх дня, після чого в зручний для них час вчинити розбій. При цьому вони розподілили між собою злочинні ролі, відповідно до яких ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повинні були проникнути в житло ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , заволодіти їхнім майном, а ОСОБА_5 доставити їх до місця вчинення злочину на своєму автомобілі, спостерігати за підходами до будинку, забезпечити їм можливість бути непоміченими сторонніми особами при вчиненні злочину, після чого забрати їх звідти з викраденим майном, забезпечивши можливість швидко зникнути з місця злочину і тим самим уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Реалізуючи спільний і узгоджений план злочинних дій, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючі за попередньою змовою групою осіб, в період з січня по травень 2009 року, використовуючи автомобілі ВАЗ-2199 держ. номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 і ВАЗ-2110 держ. номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 , стежили за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , встановивши їх розпорядок дня і маршрути пересувань, визначивши для себе таким чином, зручний час для вчинення злочину.

У ході підготовки до вчинення злочину, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в невстановлені в ході досудового розслідування день та час, придбали маски з прорізами для очей, що приховують обличчя, рукавички, стартові пакети до мобільних телефонів для зв`язку між собою під час вчинення злочину, свинцеві грузила у вигляді кульок, використовувані для риболовлі, моток липкої стрічки «скотч».

В якості знаряддя вчинення злочину, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 також вирішили використовувати наявні у останнього наручники, ніж та газовий пістолет «RG-88» № НОМЕР_3 калібру 9 мм., з якого ОСОБА_3 раніше, шляхом видалення зі стволу втулки з розсікачем, виготовив вогнепальну зброю. Даний пістолет та 7 набоїв з гумовими кулями несмертельної дії калібру 9мм. ОСОБА_3 в невстановлені в ході досудового розслідування день та час передав ОСОБА_4 з метою виготовлення з даних набоїв боєприпасів, за допомогою придбаних ними свинцевих грузил у вигляді кульок, а також перевірки вражаючої дії пістолета.

26 травня 2009 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в гаражному боксі, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , діставши гумові кулі з переданих йому ОСОБА_3 набоїв, вставив на їх місце свинцеві грузила у вигляді кульок, після чого затиснув гільзу набоїв, тим самим незаконно виготовив 7 набоїв, які є боєприпасами. Використовуючи один з виготовлених боєприпасів, ОСОБА_4 зробив постріл із зазначеного пістолета в металеве відро, переконавшись у вражаючий дії кулі та можливості його використання в якості знаряддя вчинення злочину.

26 травня 2009 року, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення розбою, з метою заволодіння майном та грошовими коштами в особливо великих розмірах, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на автомобілі ВАЗ 2110 держ. номер НОМЕР_2 , під керуванням останнього, приблизно о 10 годині 30 хвилин прибули до м. Костянтинівка, Донецької області, в район розташування будинку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ОСОБА_5 , залишився в автомобілі спостерігати за обстановкою біля будинку, забезпечуючи безпеку вчинення злочину, а ОСОБА_4 , діючи відповідно до раніше розробленого плану, взявши з собою вищевказаний пістолет «RG -88» № НОМЕР_3 калібру 9 мм. та маску, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , підійшовши до будинку за адресою: АДРЕСА_4 , де проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перестрибнувши через огорожу, незаконно проник у двір будинку, після чого шляхом вільного доступу зайшов у будинок, де піднявся на другий поверх і протягом приблизно 8 годин, перебуваючи на другому поверсі вищевказаного будинку, очікував зручного моменту для нападу на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Цього ж дня, приблизно о 14 годин, ОСОБА_3 , після закінчення робочого дня, повернувся в м. Краматорськ, Донецької області, де відповідно до раніше розробленого спільного плану, став чекати телефонного дзвінка від ОСОБА_4 , який повинен був вчинити напад на потерпілих, а потім викликати його для спільного продовження злочинних дій, спрямованих на заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7

26 травня 2009 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , дочекавшись зручного моменту, коли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходилися удвох на веранді будинку, надівши маску, спустився з другого поверху вищевказаного будинку і, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та грошовими коштами в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, вчинив напад на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , погрожуючи при цьому насильством небезпечним для життя і здоров`я осіб, які зазнали нападу. При цьому, ОСОБА_4 , погрожуючи застосуванням пістолета, який він утримував у руці, зажадав від потерпілих зайти в будинок, а потім лягти на підлогу обличчям вниз при цьому штовхнув ОСОБА_7 , від чого вона впала. Після того як ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , побоюючись за своє життя і здоров`я, виконали вимоги ОСОБА_4 , останній повідомив ОСОБА_3 по мобільному телефону, що злочин їм розпочато і той може прибути до зазначеного будинку. Після цього, ОСОБА_3 , діючи відповідно до заздалегідь розробленого плану, подзвонив по мобільному телефону ОСОБА_5 та попросив відвезти його у м. Костянтинівку Донецької області. ОСОБА_5 на своєму автомобілі ВАЗ 2110 держ. номер НОМЕР_2 , близько о 18 годин 30 хвилин, привіз ОСОБА_3 у м. Костянтинівку, в район розташування будинку потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Після того як ОСОБА_3 вийшов з автомобіля і попрямував до будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_5 залишився спостерігати за обстановкою біля будинку, забезпечуючи безпеку вчинення злочину і можливість швидкої втечі після його вчинення. У цей час ОСОБА_3 , надівши маску, незаконно проник у вищевказаний будинок потерпілих, де він, разом з ОСОБА_4 , завели руки за спину ОСОБА_6 і наділи на нього наручники, після чого ОСОБА_4 обмотав навколо шиї ОСОБА_7 липку стрічку «скотч». Потім, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , погрожуючи ножем та пістолетом, протягом приблизно 30-40 хвилин вимагали від потерпілих віддати їм нібито наявні у них грошові кошти в сумі 100 000 доларів США, при цьому ОСОБА_3 , наявними у нього ножем, завдав одне ножове поранення ОСОБА_6 в область шиї, а також завдав порізи в області лівого надпліччя і мочки правого вуха ОСОБА_7 з метою змусити останніх повідомити, де знаходяться грошові кошти та цінності, в наслідок чого заволоділи чужим майном, що належить потерпілим, а саме:

- грошима в сумі 10 000 грн.;

- парою золотих сережок зі вставками з п`яти каменів прозорого кольору вартістю 404 грн. 70 коп.;

- однією золотою сережкою зі вставкою з каменю прозорого кольору, вартістю 202 грн. 35 коп.;

- пам`ятною монетою 10 гривень «Аскольд», вартістю 400 грн.;

- золотою обручкою, вартістю 2417 грн. 09 коп.;

- підвіскою з каменем синього кольору, вартістю 1962 грн. 23 коп.;

- ланцюжком золотим, плетіння королівське, вартістю 3173 грн. 19 коп.;

- злитком золота, вагою 10 грам, вартістю 3454 грн. 49 коп.;

- злитком золота, вагою 1 грам, вартістю 347 грн. 42 коп.;

- ваучером для поповнення рахунку, вартістю 26 грн.;

- набором біжутерії, вартістю 76 грн.;

- чохлом від карабіна, вартістю 165 грн. 50 коп.;

- рушницею «Сайга-410 К» вартістю 4000 грн.;

- двома ювелірними каменями гранат, розміром 6,5мм, вартістю одного каменю 7 грн. 92 коп. і вартістю другого каменю 6 грн. 82 коп.;

- нагрудним знаком «Пошана і повага», які не представляють матеріальної цінності.

Всього на загальну суму 26643 грн. 71 коп.

Після цього, усвідомивши, що іншого цінного майна і грошових коштів у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 немає та на думку ОСОБА_3 його впізнала ОСОБА_7 , останній та ОСОБА_4 прийняли спільне рішення вчинити вбивство потерпілих з метою приховування розбійного нападу.

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , виходячи за межі раніше обумовленої домовленості із ОСОБА_5 щодо скоєння розбійного нападу, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на протиправне заподіяння смерті двом особам, 26 травня 2009 року, приблизно о 19 годині ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , з належного йому пістолета «RG -88» № НОМЕР_3 калібру 9 мм., який він взяв у ОСОБА_4 , двічі вистрілив в ділянку живота ОСОБА_6 , від чого останній, приблизно о 21 годині 30 хвилин, помер на місці. Після чого, ОСОБА_3 передав вказаний пістолет ОСОБА_4 , який, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, спробував вистрілити з нього в ОСОБА_7 , однак у цей момент пістолет заклинило.

Далі, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 наявний у нього викидний ніж, на що останній з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_7 , взявши вказаний ніж в праву руку, завдав ОСОБА_7 один удар ножем в ділянку шиї. Побачивши, що потерпіла жива, ОСОБА_3 взяв на кухні кухонний ніж, який належить потерпілим та передав його ОСОБА_4 , який завдав ОСОБА_7 ще один удар вказаним кухонним ножем в ділянку живота, після чого передав ніж ОСОБА_3 , який також один раз вдарив ножем потерпілу ОСОБА_7 в ділянку грудної клітини. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в хірургічному відділенні ЦРЛ м. Костянтинівка Донецької області.

У результаті протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні: вогнепальне сліпе поранення атиповим снарядом передньої черевної стінки зліва, проникаюче в черевну порожнину з пошкодженням брижі тонкого кишечника, крововилив у черевну порожнину, загальне недокрів`я внутрішніх органів, явище порушення мікроциркуляції у нирках, крововилив під ендокард лівого шлуночка, набряк головного мозку і легень, яке утворилося від дії заряду вогнепальної зброї, що підтверджується наявністю на передній поверхні черевної стінки зліва рани з ознаками вхідного вогнепального отвору, наявністю ранового каналу, а також виявленим в черевній порожнині деформованого чужорідного тіла металевої щільності; колото-різане поранення лівої бокової поверхні шиї в проекції кута нижньої щелепи з ушкодженням дрібних гілок внутрішньої яремної вени, яке утворилося від дії колючо-ріжучого предмета. Зазначені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечним для життя в момент заподіяння.

Також потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні вогнепальне сліпе поранення атиповим снарядом передньої черевної стінки зліва, не проникаюче в черевну порожнину, яке утворилося від дії заряду вогнепальної зброї; циркуляційні смуги тиску в області променезап`ясткових суглобів, утворення яких характерно для циркуляційного здавлювання області зап`ясть тупими предметами з обмеженою поверхнею, що утворилися від дії наручників.

Причиною смерті потерпілого ОСОБА_6 стало гостре недокрів`я внутрішніх органів, обумовлене проникаючим пораненням черевної стінки, а також колото-різане поранення шиї.

У результаті протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_7 були заподіяні: колото-різане поранення правої бокової поверхні шиї з пошкодженням гілок зовнішньої сонної артерії і внутрішньої яремної вени; колото-різане поранення лівої бокової поверхні грудної клітки в проекції 5 міжребер`я по задньо-пахвовій лінії проникаюче в плевральну порожнину з пошкодженням верхньої частки лівої легені; колото-різане поранення лівої бокової поверхні грудної клітки в проекції 7-8 ребер по задньо-пахвовій лінії проникаюче в плевральну і черевну порожнину з пошкодженням 7-8 ребер, купола діафрагми, правої частки печінки; крововилив у черевну порожнину; крововилив у праву плевральну порожнину; крововилив у ліву плевральну порожнину; загальне недокрів`я внутрішніх органів; явища порушення мікроциркуляції в нирках; крововилив під ендокард лівого шлуночка; набряк головного мозку і легенів.

Дані тілесні ушкодження утворилися від дії колючо-ріжучого предмета і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Різані рани лівого передпліччя, правої вушної раковини, які утворилися від дії ріжучого предмета і відносяться до легких тілесних ушкоджень не призвели до короткочасного розладу здоров`я. Садна задньої поверхні обох ліктьових суглобів, які утворилися від дії тупого предмета або ударі об такі і відносяться до легких тілесних ушкоджень що не призвели до короткочасного розладу здоров`я.

Причиною смерті потерпілої ОСОБА_7 стало загальне недокрів`я внутрішніх органів, обумовлене вищеописаними пораненнями шиї та грудної клітини.

Після вчинення злочину, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заволодівши вищеописаним майном, що належить потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи згідно раніше розробленого плану, вийшли на автодорогу Костянтинівка - Краматорськ, де в умовленому місці їх чекав ОСОБА_5 , який на належному йому автомобілі ВАЗ 2110 держ. номер НОМЕР_2 , відвіз ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на дачу, що належить матері останнього, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , де вони сховали викрадене майно на подвір`ї дачної ділянки, закопавши його біля паркану, а викрадені грошові кошти розділили між собою.

Крім того ОСОБА_4 обвинувачувається в тому, що 21 жовтня 2008 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою в ході досудового слідства особою, з метою нападу на ОСОБА_9 та заволодіння його майном, одягнувши на голови маски, протиправно проникли через незамкнені ворота в гараж № НОМЕР_4 , розташований на 9 вулиці автогаражного кооперативу «Венера» в м. Краматорську, Донецької області.

Увійшовши до приміщення вищевказаного гаража, ОСОБА_4 і невстановлена ??слідством особа вчинили напад на ОСОБА_9 , в процесі якого стали погрожувати останньому насильством небезпечним для його життя і здоров`я, демонструючи при цьому невстановлений слідством предмет, схожий на обріз мисливської рушниці. Після чого, з метою придушення волі ОСОБА_9 до опору, ОСОБА_4 , діючи умисно, наніс ОСОБА_9 один удар невстановленим слідством предметом, схожим на обріз мисливської рушниці в область обличчя та наказав зняти куртку і лягти на підлогу обличчям вниз.

Коли ОСОБА_9 , побоюючись за своє життя і здоров`я, виконав дані вимоги, ОСОБА_4 , приставивши до голови останнього невстановлений слідством предмет, схожий на обріз мисливської рушниці, завдав йому кілька ударів в ділянки голови та тіла, заподіявши своїми діями ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження у вигляді садна і синців волосистої частини голови, синців задньої поверхні грудної клітини зліва. Після цього, ОСОБА_4 став вимагати від ОСОБА_9 видачі належних йому коштів.

Придушивши насильством і погрозами волю потерпілого до опору, ОСОБА_4 , спільно з невстановленою слідством особою, з`ясували у ОСОБА_9 , що грошові кошти знаходяться в гаражному боксі в автомобілі «Shevrolet Evanda», що належить ОСОБА_9 .

Після цього, ОСОБА_4 і невстановлена слідством особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, заволоділи належними ОСОБА_9 грошовими коштами в сумі 1300 грн., а також мобільним телефоном «Самсунг Д 900», вартістю 1400 грн., з картою мобільного оператора вартістю 50 грн. та ключами від автомобіля вартістю 1200 грн., всього на загальну суму 3950 грн, після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд і заподіявши потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 3950 гривень.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, не вирішуючи питання про доведеність вини обвинувачених, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах кримінального провадження, приходить до висновку, що сукупність вищенаведених матеріалів дають підстави вважати, що твердження про можливу причетність до вчинення кримінального правопорушення є обґрунтованим.

Виходячи зі змісту ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Ризик же, в свою чергу, - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства, суду подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що обвинувачені можуть:

- переховуватися від суду,

- вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачуються.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

При дослідженні ризику переховування від суду, судом враховано ту обставину, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, що може бути визнано ними більш небезпечним ніж втеча.

Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення в якому вони обвинувачуються, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звинувачуються у вчиненні декількох особливо тяжких злочинів.

За таких обставин, суд вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор у своєму клопотанні. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають постійне місце проживання, обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів, розгляд кримінального провадження розпочинається з початку.

Досліджені під час судового засідання та описані цією ухвалою ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід – особисте зобов`язання не забезпечить процесуальної поведінки обвинувачених, тому виникає необхідність контролювати їх місцезнаходження на період розгляду кримінального провадження в суді.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченими, та виконання ними процесуальних обов`язків доцільним є покладення на них, таких передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язків: з`являтись за викликом до суду для участі в судових засіданнях, а у разі неможливості з`явитись з поважних причин - завчасно повідомляти про це суд, цілодобово не відлучатись з місця фактичного проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Крім того, в судовому засіданні від представника потерпілих Кошеля А.С., потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшло клопотання про обрання запобіжного захисту у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Прокурор з приводу зазначеного клопотання заперечувала, посилаючись на обґрунтованість свого клопотання.

Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх захисники Вєровська В.В. та Шамардін В.М. заперечували щодо клопотання потерпілих та їх представника.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вирішення цього питання залишив на розсуд суду.

Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду з приводу вказаного клопотання зазначає наступне.

Відповідно до частини 6 статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Статтею 7 КПК України передбачено загальні засади кримінального провадження, до яких відносяться, зокрема, верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За змістом частини 4 статті 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з вимогами частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Частина 1 статті 55 КПК України встановлює, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Згідно з приписами пункту 19 частини 1 статті 3 КПК України сторонами кримінального провадження є, зокрема, з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом.

Відтак, потерпілий виступає стороною кримінального провадження з боку обвинувачення у чітко передбачених кримінальним процесуальним законом випадках.

Чинний КПК України встановлює два випадки коли потерпілий набуває статусу сторони обвинувачення: у разі відмови прокурора від підтримання публічного обвинувачення (стаття 340 КПК України) та у разі якщо в обвинувальному акті зі зміненим прокурором в суді обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення (частина 3 статті 338 КПК України).

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постановах від 06 листопада 2019 року (справа № 753/16298/19, провадження № 51-5417ск19), від 02 квітня 2020 року (справа № 161/19398/17, провадження № 51-8733км18) та від 14 травня 2020 року (справа № 461/4358/17, провадження № 51-4665км19).

В усіх інших випадках потерпілий не є стороною кримінального провадження і займає самостійну позицію як учасник кримінального провадження.

Вичерпний перелік прав і обов`язків потерпілого передбачено статтями 56 і 57 КПК України.

Так, відповідно до частини 3 статті 56 КПК України під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право: бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду; брати участь у судовому провадженні; брати участь у безпосередній перевірці доказів; підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення; висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді; оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, представник потерпілого та потерпілі не наділені правом звертатися до суду з клопотанням про застосування або зміну запобіжного заходу обвинуваченим, оскільки у даному випадку вони не є стороною кримінального провадження, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання представника потерпілих Кошеля А.С. та потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід відмовити.

Крім того, обвинуваченим ОСОБА_3 заявлено клопотання про зміну раніше обраного цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в період часу з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин ранку. Своє клопотання обвинувачений обґрунтовує тим, що домашній арешт за змістом є позбавленням волі, про що неодноразово вказувалось в рішеннях ЕСПЛ. Застосування цілодобового домашнього арешту позбавляє передбаченого Конституцією права на працю. Додав, що станом на день судового засідання йому не відомо, чи є в нього місце роботи, чи він звільнений. Пояснив, що надав запит до УГГ м. Костянтинівка, проте відповіді не отримав. Зазначив, що потребує грошових коштів на придбання бумаги для роздруківки клопотань по кримінальному провадженні, а також на утримання як себе, так і родини. Також зазначив, що має міцні соціальні зв`язки, родину, проживає в квартирі дружини, позитивно характеризується за місцем проживання та відбуття покарання в СІ №6 м. Бахмута.

Прокурор, потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх представник Кошель А.С. заперечували з приводу клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 .

Захисники Шамардін В.М., Вєровська В.В. та обвинувачений ОСОБА_4 підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вирішення цього питання залишив на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, суд звертає увагу, що до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 не долучено характеристику за місцем проживання та відбуття покарання, копії запиту на підтвердження його звернення за місцем роботи. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 посилається в своєму клопотанні на рішення ЕСПЛ більшість з яких стосується обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, разом з цим прокурор подав клопотання про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Вирішуючи питання часу дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, виходячи із встановлених обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що домашній арешт в певний період часу застосувати на даний час неможливо у зв`язку з відсутністю особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання ним процесуальних обов`язків.

Крім того, обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено клопотання про зміну раніше обраного цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання, мотивуючи тим, що йому слід працевлаштовуватись.

Прокурор, потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх представник Кошель А.С. заперечували з приводу клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 .

Захисники Шамардін В.М., Вєровська В.В. та обвинувачений ОСОБА_10 підтримали клопотання просили його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вирішення цього питання залишив на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає зурахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , зважаючи на серйозність висунутого обвинувачення та передбачене за нього покарання, вірогідність ухилення обвинуваченого від виконання процесуальних обов`язків є надто високою, у зв`язку з чим до нього не може бути застосований інший, більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання.

Крім того, захисником Вєровською В.В. заявлено клопотання про зміну раніше обраного цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний період часу.

Прокурор, потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх представник Кошель А.С. заперечували з приводу клопотання захисника Вєровської В.В.

Захисники Шамардін В.М. підтримав клопотання ОСОБА_4 щодо обрання до нього запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, який більш мякий ніж просить захисник Вєровська В.В., тому не підтримав клопотання захисника та обвинувачений ОСОБА_3 підтримали клопотання просили його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вирішення цього питання залишив на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, судвважає, що менш суворий вид запобіжного заходу, а саме домашній арешт у певний період часу, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам, так як для цього місцезнаходження та спілкування обвинуваченого має бути під певним контролем.

Керуючись вимогами 176 - 178, 181, 193, 372, 376 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника потерпілих Кошель А.С., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про обрання запобіжного захисту у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зміну раніше обраного цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в період часу з 23.00 до 06 00 відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про обрання щодо нього запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Вєровської В.В. про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю за місцем постійного проживання: АДРЕСА_1 , строком до 31 березня 2022, заборонивши йому залишати житло цілодобово.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:

- з`являтись за викликом суду для участі в судовому засіданні, в разі неможливості з`явитись з поважних причин – завчасно повідомити про це суд;

- цілодобово не відлучатись з місця фактичного проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб конторолю.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю за місцем постійного проживання: АДРЕСА_2 , строком до 31 березня 2022, заборонивши йому залишати житло цілодобово.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

- з`являтись за викликом суду для участі в судовому засіданні, в разі неможливості з`явитись з поважних причин – завчасно повідомити про це суд;

- цілодобово не відлучатись з місця фактичного проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб конторолю.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що у разі не виконання покладених на них обов`язків, до них може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Копію ухвали вручити обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 негайно після її оголошення.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого - Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого - Відділу поліції № 3 (м. Селидове) Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.А. Кожевник

Судді: О.О. Левчук

Т.О. Мартишева