Рішення № 102893183, 21.01.2022, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3080/17

Провадження № 2/0182/1264/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.01.2022 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Крихти А.А., що діє на підставі ордеру серія ДП 2224/003 від 21.05.2018 року(а.с.65)

правонаступника відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - адвоката Перевертайло Л.Т., що діє на підставі ордеру серія ДП № 299/000003 від 19.11.2018 року(а.с.94-95)

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приміська сільська рада про визнання заповіту від 16.12.2016 року, складеного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 , правонаступником якого є відповідач, недійсним.

Представник третьої особи - адвокат Шашликова Т.Ф., що діє на підставі ордеру серія АЕ № 1017085 (а.с.179)

Заяви по суті справи.

19.06.2017 року ОСОБА_3 звернулась з позовною заявою до ОСОБА_5 та просила суд визнати заповіт посвідчений 16.12.2016 року Приміською сільською радою, зареєстрований за № 958 недійсним(а.с.1-3).

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра ОСОБА_4 . Вона є єдиною спадкоємицею за законом після смерті сестри. У встановлений законом строк вона звернулась до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом їй було повідомлено про складений сестрою заповіт. Заповіт був складений за три дні до смерті спадкодавця на користь відповідача, з яким у померлої декілька років були позашлюбні відносини. За життя сестра ніколи не виказувала думки скласти на нього заповіт. Перед смертю сестра страждала на тяжку хворобу - онкологічне захворювання підшлункової залози. Вона за нею доглядала. В останні дні перед смертю сестра знаходилась на наркотичних знеболюючих препаратах, до неї постійно викликалась швидка допомога для введення цих препаратів, отже, вона не могла адекватно сприймати події. Вважає, що заповіт складено нею у відношенні відповідача не з власної волі. До того ж заповіт посвідчений секретарем Приміської сільської ради, повноваження якого на посвідчення саме цього заповіту не підтверджені належним чином. Враховуючи, що заповіт ОСОБА_4 складено з порушенням вимог закону, тому що посвідчено особою, повноваження якої не підтверджені належним чином, він є нікчемним. Враховуючи те, що вона має право позиватись про визнання нікчемного заповіту недійсним, її позовні вимоги щодо визнання цього заповіту недійсним повинні бути задоволені.

21.06.2017 року позивач подала уточнену позовну заяву, зазначивши третьою особою Приміську сільську раду Нікопольського району (а.с.10-11)

18.09.2018 року позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_1 подали уточнену позовну заяву у в`язку із заміною сторони в порядку правонаступництва, до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним , залишивши обґрунтування позовних вимог відповідно до первісного позову(а.с.68-69).

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву(а.с. 96-98). Вказує, що ОСОБА_5 є його батьком. ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. Батько та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю постійно у період з 1980 року по день її смерті та вели спільне господарство за адресою АДРЕСА_1 . Житловий будинок, в якому вони проживали, батько та ОСОБА_4 будували разом. Хоча шлюб між ними не був зареєстрований, але фактично вони були сім`єю. Коли ОСОБА_4 хворіла, то саме батько її доглядав. Позивачі лише інколи її навідували. Оскільки ОСОБА_4 розуміла, що захворювання є невиліковним, то виявила бажання зробити розпорядження щодо свого майна та заповіла все своє майно чоловіку, з яким проживала все своє життя. Не відповідає дійсності та обставина, що ОСОБА_4 в момент складання заповіту не могла адекватно сприймати події, оскільки перебувала на знеболюючих препаратах. Позивачі посилаються на те, що вони доглядали за своєю сестрою, проте навіть не знають, які саме медичні препарати приймала ОСОБА_4 і , чи могли ці препарати впливати на її емоційно-вольову сферу. Безпідставним також є те, що заповіт складений неуповноваженою на те особою. Порядок посвідчення заповіту посадовими особами органів місцевого самоврядування передбачений чинним законодавством. Статус та повноваження секретаря Приміської сільської ради визначені Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні". Таким чином, секретар виконкому Приміської сільської ради Нарижна Валентина Вікторівна є уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування, оскільки працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Безпідставним є посилання позивачів на ту обставину, що заповіт складений в присутності зацікавлених свідків. Заповіт ОСОБА_4 був посвідчений без участі свідків, оскільки ОСОБА_4 хоча і була фізично слаба, але будь-яких фізичних або психічних вад, які б заважали їй особисто прочитати та підписати заповіт вона не мала. Просить суд відмовити позивачам у задоволенні позовної заяви.

Представник позивача ОСОБА_6 подала відповідь на відзив відповідача (а.с. 102-103). Зазначає, що факт перебування заповідача у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 не доводиться у даному спорі. Позивачі доводять, що ОСОБА_4 на момент складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними, у зв`язку з чим слід призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Позивачі доводять факт стійкого розладу здоров`я заповідача на момент складання заповіту, а тому її волевиявлення не було вільним та не відповідало її волі. За станом здоров`я заповідач не могла знаходитись в приміщенні Приміської сільської ради в момент підписання заповіту, оскільки не могла за станом здоров`я навіть підвестись з ліжка, до неї останні дні перед смертю приїжджала швидка допомога, лікар. Отже, посадовою особою, яка посвідчила заповіт поза межами приміщення порушила порядок вчинення нотаріальних дій. Жодного посилання на рішення Приміської сільської ради про покладення на секретаря вчинення нотаріальних дій спірний заповіт не містить. Таким чином, зазначені у відзиві на позов аргументи не мають правового обґрунтування та не спростовують заявлених позовних вимог, не можуть бути прийняті судом як належні і допустимі при розгляді справи.

Приміська сільська рада надала письмові пояснення за заявленим позовом (а.с. 164-166). Сільський голова зазначає, що позовні вимоги не визнає, оскільки заповіт ОСОБА_4 складений та посвідчений відповідно до ст. 1247 ЦК України. Вчинення нотаріальних дій на території сільської ради рішенням виконкому Менжинської сільської ради від 26.11.2015 року №82 покладено на секретаря виконкому Нарижну Валентину Вікторівну. Заповіт ОСОБА_4 16.12.2016 року був записаний ОСОБА_7 , секретарем виконкому Приміської сільської ради зі слів ОСОБА_4 та виготовлений секретарем за допомогою технічних засобів. Заповіт до підписання прочитаний вголос заповідачем ОСОБА_4 і власноруч підписаний нею у присутності ОСОБА_7 . Дієздатність заповідача була перевірена. На час складення заповіту будь-яких даних про те, що ОСОБА_4 не усвідомлювала значення своїх дій та(або) не могла керувати ними, а також того, що заповіт складається внаслідок застосування до ОСОБА_4 фізичного чи психічного тиску з боку інших осіб не було.

Процесуальні дії у справі.

19.06.2017 року протколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано в провадження судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Тихомирова І.В.(а.с.8).

23.06.2017 року суддею Тихомировим І.В. постановлено ухвалу про забезпечення позову та накладено арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19).

24.07.2017 року суддею Тихомировим І.В. по справі відкрито провадження (а.с.34).

02.11.2017 року суддею Тихомировим І.В. по справі зупинено провадження до прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідача ОСОБА_5 (а.с.43).

15.08.2018 року суддею Тихомировим І.В. поновлено провадження по справі, залучено ОСОБА_2 до участі у справі, як правонаступника ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.56).

09.11.2018 року ухвалою суду за клопотанням представника позивача ОСОБА_6 витребувано картку хворої ОСОБА_4 (а.с.86).

28.01.2019 року хвалою суду витребувано у Приміській сільській раді завірене належним чином рішення про покладення обов`язків в частині посвідчення заповітів(а.с.120-121).

28.01.2019 року суддею Тихомировим І.В. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.122)

15.08.2019 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з відставкою судді Тихомирова І.В. справу передано в провадження судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багровій А.Г.(а.с.139).

27.08.2019 року суддею Багровою А.Г. прийнято справу до свого провадження, постановлено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено справу до судового розгляду по суті(а.с.140).

26.02.2020 року по справі витребувано картки хворої ОСОБА_4 (а.с. 185-187).

15.04.2020 року ухвалою суду продовжено КП „Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" ДОР" строк для виконання ухвали суду від 26.02.2020 року на строк дії карантину (а.с.205-206).

27.08.2020 року з КП „Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" ДОР" стягнуто штраф за невиконання ухвали суду про витребування доказів (а.с.227-228).

24.09.2020 року ухвалою суду постановлено тимчасово вилучити у Комунального підприємства „Дніпропетровський Обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_4 (а.с.235-238).

26.11.2020 року по справі призначено посмертну судово-психіатричну експертизу та зупинено провадження по справі (а.с.6-7 том 2).

07.12.2021 року від КП „Дніпропетровська багато профільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" ДОР" до суду надійшов висновок №18 від 12.11.2021 року (а.с.26-30 том 2).

08.12.2021 року ухвалою суду по справі поновлено провадження (а.с.31 том 2).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Крихта А.А. та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, визнавши заповіт недійним.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Перевертайло Л.Т. проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі , просили суд відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Приміської сільської ради в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового засідання, причини неявки суду не відомі, що не перешкоджає розгляду справи.

Судом встановлено.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Згідно довідки сільського голови Приміської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 06.12.2018 року №314 встановлено, що ОСОБА_4 до дня смерті постійно проживала з ОСОБА_5 , який здійснював за нею догляд, з 19.01.1980 року за адресою АДРЕСА_1 (а.с.111).

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса Чарлінський Володимир Іванович та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернулися впродовж шести місяців із часу відкриття спадщини, тобто своєчасно (а.с. 27-28).

За життя ОСОБА_4 16.12.2016 року зробила заповіт, за змістом заповідального розпорядження у якому, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі всі те, що ще їй буде належати за законом та за заповітом заповіла ОСОБА_5 (а. с. 30).

У заповіті також містяться абзаци, у яких зазначено, що заповіт на прохання ОСОБА_4 записаний з її слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів посадовою особою виконавчого комітету Приміської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області Нарижною Валентиною Вікторівно, заповіт до підписання прочитано уголос заповідачем та підписано нею власноручно у присутності секретаря виконкому.

Заповіт 16.12.2016 року посвідчений секретарем виконкому Приміської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області Нарижною Валентиною Вікторівною (а.с.30), зареєстровано в реєстрі за № 958. У заповіті також вказано, що особу встановлено, дієздатність перевірено

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до визначення, яке міститься в ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з частинами першою, другою ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно з частиною другою ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти, зокрема, в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно з частиною першою ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Стаття 225 ЦК України визначає правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, зокрема, відповідно до частини першої цієї статті правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Правила ст. 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 11 листопада 2019 року в справі N 496/4851/14-ц вказав, що підставою для визнання правочину недійсним згідно частини першої ст. 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою ст. 225 ЦК України, може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про недійсність правочину не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі N 554/11179/13-ц, від 02 листопада 2020 року в справі N 326/81/15.

Висновок про тимчасову недієздатність учасника правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними (постанова Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року в справі N 6-9цс12).

Відповідно до статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема, психічний стан особи.

Обов`язковість вимог ст. 105 ЦПК України щодо призначення судово-психіатричної експертизи при вирішенні спору про визнання правочину недійсним за ст. 225 ЦК України вказує на те, що саме висновок експерта в цьому випадку є належним доказом медичного характеру в розумінні ст. 77 ЦПК України.

На виконання ухвали суду КП „ДБКЛПД"ДОР" проведено посмертну судово-психіатричну експертизу та надано висновок № 18 від 12.11.2021 року (а.с. 27-29 том 2).

У висновку експертами зазначено, що визначити психічний стан ОСОБА_4 на період складання заповіту 16.12.2016 року та вирішити експертні питання неможливо.

В матеріалах справи наявні довідки про хвороби ОСОБА_4 , її звернення за медичною допомогою, лікування в онкологічному диспансері, при цьому будь-яких належних та беззаперечних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 16.12.2016 року не могла усвідомлювати значення своїх дій, що вона перебувала на обліку у лікаря психіатра чи лікаря нарколога матеріали справи не містять, а тому доводи позивачів про те, що на момент складання заповіту спадкодавець не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними є помилковими.

Таким чином, встановивши фактичні обставини у справі, суд дійшов до висновку, що позивачі належними та допустимими доказами не довели, що при посвідченні уповноваженою особою Приміської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області оспорюваного заповіту їх сестра не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними та що у неї було відсутнє волевиявлення на вчинення спірного правочину, оскільки позивачами не надано доказів абсолютної неспроможності спадкодавця в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій.

Посилання на те, що сестра позивачів ніколи не говорила про складання заповіту на користь співмешканця ОСОБА_5 безпідставні, оскільки за змістом положень частини першої ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїм спадкоємцем особу незалежно від наявності у нього з такою особою сімейних, родинних відносин.

Інші доводи позивачів також не дають підстав для висновку, що заповіт складено не з власної волі ОСОБА_4 .

Матеріали справи також спростовують доводи позивачів щодо обставин посвідчення заповіту неповноважною особою органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з наданих Приміською сільською радою копій рішень, заповіт у відповідності до вимог чинного законодавства був посвідчений належною посадовою особою органу місцевого самоврядування (а.с.126, 167, 168). Не доведено також позивачами і те, що секретар виконкому Приміської сільської ради, будь-яким чином порушила порядок посвідчення заповіту.

За таких обставин, позивачі не довели належними чи допустимими доказами своїх позовних вимог.

Отже, відсутні правові підстави для визнання оспорюваного заповіту недійсним.

Керуючись ст.ст. 10-12, 76-81, 83, 89, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_1 відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду ( м. Кривий Ріг) протягом 30 днів з дня його повного складення.

Повне рішення складено 01.02.2022 року.

Дані про учасників справи

Позивач - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4

Третя особа без самостійних вимог - Приміська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04340313, зареєстроване місце знаходження за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Приміське, вул. Конторська,2.

Суддя: А. Г. Багрова