Ухвала суду № 102891561, 01.02.2022, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/4530/19

провадження №1-кп/489/221/22

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

01 лютого 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Єлишевої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, раніше неодноразово судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Докторович Т.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Свідзинського Ф.М.

встановив:

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, який спливає 05.02.2022, в зв`язку з тим, що ризики запобігання спробам з боку обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень не зменшилися та не змінилися.

На підтвердження ризиків прокурором вказано на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України за п`ятьма епізодами, кримінальні провадження по яким перебувають на розгляді Ленінського районного суду м. Миколаєва.

ОСОБА_1 не одружений, не працюючий, раніше неодноразово судимий: 26.06.2007 вироком Центрального районного суду м.Миколаєва за ч.2.ст.263 КК України до штрафу у розмірі 600 гривень; 08.11.2007 Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.1 ст.321 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 29.10.2008 Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.307 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 09.02.2012 Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.309, ч. 1 ст.190 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 15.05.2012 Ленінським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі; 09.12.2015 Корабельним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном 2 роки; 14.02.2017 Корабельним районним судом міста Миколаєва за ч.2 ст. 309, ч.2 ст.185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 15.05.2019 Ленінським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 16.04.2020 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 24.12.2020 Корабельним районним судом міста Миколаєва за ч.2 ст.185. ч.3 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі.

Ризик переховування обвинуваченого від суду підтверджується тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у сукупності із відсутністю постійного джерела доходів та проживання не у власному житлі. Крім того, ОСОБА_1 перебуваючи на волі не з`являвся у судові засідання, що перебувають у провадженні суду.

Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень підтверджується серед іншого обставинами справи, біографією та характеристикою особи. Так, ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, кримінальних правопорушень, пов`язаних із незаконним обігом зброї та наркотичних засобів.

Тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення у сукупності із попереднім притягненням до кримінальної відповідальності, свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам переховування від суду і вчинення інших кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні прокурор просив клопотання задовольнити, оскільки відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений та захисник в задоволенні клопотання прокурора просили відмовити та обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Суд, вислухавши учасників провадження, дослідивши надані матеріали дійшов наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився.

Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Залишається ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, тобто дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, неодружений, постійного та стабільного джерела прибутку не має, неодноразово судимий. У кримінальному провадженні обвинуваченому інкримінується вчинення декількох кримінальних правопорушень проти власності, які вчинено протягом короткого періоду, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів, що в сукупності з відсутністю офіційних джерел доходів підтверджує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо ризику переховування обвинуваченого від суду такий ризик належними і допустимими доказами не підтверджений. Крім того вказаному ризику була надана оцінка судом в ухвалі суду від 13.12.2021.

За таких обставин, є доведеним наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення і те, що йому неможливо запобігти при вжитті більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а тому є необхідність у збереженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням нового строку.

Враховуючи наведе, клопотання захисту задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Докторович Т.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 01 квітня 2022 року (включно).

У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя І.В. Коваленко