Ухвала суду № 102886802, 27.01.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.01.2022 Справа № 554/11860/21

Провадження № 2/554/1090/2022

У Х В А Л А

27 січня 2022 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Сініцин Е.М.,

за участю секретаря - Кононенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову, –

В С Т А Н О В И В:

До Октябрського районного суду м. Полтави надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30), про зобов`язання вчинити певні дії, визнання договору недійсним.

Ухвалою суду від 21.12.2022 року позовну заяву залишено без руху позивачу надано строк на усунення недоліків, які позивачем усунуто.

Ухвалою суду від 27.01.2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про зобов`язання вчинити певні дії, визнання договору недійсним

Заявник - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, а саме шляхом зупинення списання коштів з позивача за кредитним договором №21100632109196 від 06.10.2021 р. на суму 55 497 грн.

Вимоги мотивує тим, що невідомими особами оформлено споживчий кредит на його ім`я за договором №21100632109196 від 06.10.2021 р. на суму 55 497 грн. без відома позивача.

ОСОБА_2 зазначає, що не підтверджував списання коштів, але, всупереч тому, що банк зобов`язаний був, на думку заявника, зупинити списання коштів, натомість розпочав списання коштів з рахунку ОСОБА_2 , з метою погашення заборгованості по кредиту. Такі дії з боку АТ КБ «Приват Банк», як вважає заявник, - є незаконними та порушують його права, як споживача банківських послуг. Тому заявник вважає, що даний позов потрібно забезпечити шляхом зупинення списання коштів з його рахунку. У випадку не забезпечення позову, може призвести до неможливості повноцінного відновлення становища, яке існувало до порушення його прав.

Суд, вивчивши заяву, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду та діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову .

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETSN 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Суд також зазначає, що заходи до забезпечення позову повинні бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу кредитного договору №21100632109196 від 06.10.2021 р. та транзакцій, що були здійснені в період з 00 год. 00хв. 06.10.2021 року по 23 год. 59 хв. 06.10.2021 р. в розмірі 55 497 грн. По кредитній картці Універсальна № НОМЕР_1 , отриманій в АТ КБ «ПриватБанк», які позивач просить визнати недійсним.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки між сторонами існує наявний спір, і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний судовий захист, та таке забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову - задовольнити.

Зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» зупинити списання коштів з ОСОБА_2 за кредитним договором №21100632109196 від 06.10.2021 року.

Копію ухвали направити для виконання АТ КБ «Приват Банк».

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали, відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України, направити сторонам у справі до відома.

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Октябрського

районного суду Е.М. Сініцин.