Рішення № 102885800, 01.02.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14128/21

2/357/753/22

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Кравченко О. Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Бучанського (Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить суд визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Бучанського (Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною від 24 травня 2021 року зареєстрованого в реєстрі за № 50333 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що виконавчий напис вчинений 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського (Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною з порушенням вимог ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженими Наказом міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Ухвалою суду від 26 листопада 2021 року вжито заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису виданого 24.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, та зареєстрованого в реєстрі за № 50333 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», яке здійснюється у виконавчому провадженні № 65729072 головним державним виконавцем Рябокінь Миколою Володимировичем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадженя без повідомленням (виклику) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 отримала ухвалу про відкриття провадження у справі 06.12.2021.

Відповідач ТОВ «ВЕЛЛФІН» отримали ухвалу про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками до неї 06.12.2021.

Третя особа - приватний нотаріус Бучанського (Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї не отримала, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду не врученим з відміткою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», у зв`язку з чим, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

08 грудня 2021 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» в особі представника за довіреністю Добровольської В.О., надійшло заперечення проти позовної заяви, з проханням відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» вважає, що подані документи підтверджують безспірність заборгованості позивача перед відповідачем, та повне ігнорування ОСОБА_1 вимог договору, та норм закону. Позивач позичивши грошові кошти, жодним чином не вчинив будь-якої спроби на погашення суми боргу.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомленні про розгляд справи, клопотань із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не надходило, відповідачем у встановлений судом строк подано відзив, тому суд вважає на можливе провести розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 50333, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором № 1083238 від 07.12.2019, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», заборгованість за Кредитним договором 1083238 від 07.12.2019 року. Строк платежу за Кредитним договором 1083238 від 07.12.2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 07 грудня 2019 року по 01 березня 2020 року. Сума заборгованості складає 14 870,00 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4 500,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами та пенями становить 0,00 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 750,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню - 15 620,00 грн.

Встановлено, що даний виконавчий напис було вчинено на підставі того, що 07 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 1083238, відповідно до умов якого строк позивач складає 30 днів, позика має бути повернута згідно Графіку розрахунків до 06 січня 2020 року.

09 червня 2021 року головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Рябоконем Миколою Володимировичем відкрито виконавче провадження за № 65729072 з примусового виконання виконавчого напису № 50333 виданого 24.05.2021.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

За загальним правилом статей 4, 5 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.87 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат» - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 ЗаконуУкраїни«Пронотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Позивач звертаючись до суду з позовом зазначала, що згідно п.1.3 Договору сторони погодили порядок сплати кредиту, сплату відсотків за кредитом, який наданий на 30 днів - до 06.01.2020. Тобто дія кредитного договору припинилась 06.01.2020 року, а тому є незаконним стягнення заборгованості, відсотків, штрафних санкцій за період з 07.12.2019 року по 01.03.2020 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12 (провадження N 14-10 цс 18) зазначила, що «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Ураховуючи наведене та те, що заборгованість за відсотками по кредитному договору була збільшена банком після пред`явлення позову до ОСОБА_1 у 2015 році, суди дійшли обґрунтованого висновку, що заборгованість не була безспірною і нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис».

Як вбачається з особової картки позичальника ОСОБА_1 сума заборгованості за якою вчинено оспорюваний виконавчий напис, суперечить умовам кредитного договору та чинному законодавству, оскільки відсотки нараховані за межами строку дії договору.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88ЗаконуУкраїни«Пронотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Позивач зазначала, що не повідомлялась кредитором про прострочення ним сплати кредиту, що позбавило її можливості усунути виявленні порушення.

У постанові КЦС ВП від 05.03.2018 року у справі №756/11960/15-ц викладено наступний висновок «безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі».

Отже, як зазначає позивач на час вчинення виконавчого напису вже існував спір щодо розміру заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, суд приходить до висновку, що сума заборгованості яка стягнута згідно виконавчого напису не була безспірною.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

В п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягненняз аборгованості провадиться у безспірному порядку на підстав івиконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 24 травня 2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Отже судом встановлено, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованості, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст.88 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Враховуючи, що відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 362,00 грн. (908,00 грн. - за подачу позовної заяви та 454,00 грн. - за подачу заяви про забезпечення позову).

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч.7 ст.158 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 81, 89, 141, 265, 274, 279, 354 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити повністю.

Визнати виконавчий напис, вчинений 24 травня 2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 50333 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 362,00 грн.

Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН». Місцезнаходження: вул.Героїв Севастополя, буд.48, м.Київ, 03061. КОД ЄДРПОУ: 39952398.

Третя особа на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна. Місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

СуддяМ. М. Бебешко