Рішення № 102884845, 11.01.2022, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/23696/18

н/п 2/766/1025/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Прохоренко В.В.,

секретар Данилюк В.П.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 ,

представник відповідача ОСОБА_4 ,

представник третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_7 ; Третя Херсонська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_6 , від імені якого діяла ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_7 , Третя Херсонська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_8 , після його смерті відкрилася спадщина на 56/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги на час відкриття спадщини є він та брат ОСОБА_7 , 26.11.2018року вони звернулися до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Семеніхіній В.І., він із заявою про прийняття спадщини, брат із заявою про відмову від прийняття спадщину на його користь.

Однак, з`ясувалось, що батько за життя під час перебування в лікарні перед операцією склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори 02.02.2017року, яким заповів все належне йому рухоме і нерухоме майно своїй сестрі ОСОБА_3 .

Відповідачка жодним чином не приймала участі в житті спадкодавця, в обрядових заходах його поховання також участі не приймала, а після поховання заявила вимогу віддати ключі від будинку та повідомила про заповіт.

Батько перебував на лікуванні у КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних», що підтверджується копією епікризу №000785/2017 за період з 21.01.2017року по 22.02.2017року. Під час лікування ОСОБА_8 була зроблена операція, на яку необхідно було 20 000,00грн., відповідач надала йому матеріальну допомогу в обмін на складання ним заповіту, також батько видав ОСОБА_3 довіреність на розпорядження своїм майном.

Оскільки, будь-яка хвороба, критична ситуація загроза життю не дає можливості усвідомлювати особі свої дії при здійсненні правочину, тому складання заповіту протягом лікування та проведення оперативного втручання в організм людини, залежить від іншої особи, ставить під сумнів законність даної заповідальної дії. В цьому випадку нотаріус зобов`язаний був відмовити у вчинення такої нотаріальної дії як розпорядження майном.

Отже, немає сумнівів, що спадкоємець в момент складання заповіту 02.02.2017року не усвідомлював значення своїх дій щодо призначення своїм спадкоємцем сестру, а також не міг керувати цими діями, оскільки перебував у прямій залежності від неї. ОСОБА_3 надала грошові кошти на проведення операції взамін на складання заповіту на її користь, тобто ОСОБА_8 , переслідуючи особистий намір просто вижити в складній ситуації не міг чітко усвідомлювати наслідки укладання правочину.

Згідно з частиною першою статті 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

В ході розгляду справи позивач при збереженні первісних обставин позову доповнив його новими обставинами та змінив посилання на норми матеріального права на ст.233 ЦК України, зазначивши, що ОСОБА_8 перебував в лікарні з діагнозом «перелом лівої кінцівки» та потребував термінового хірургічного втручання, стороннього догляду, що коштувало йому 20 000,00грн. Його батько склав заповіт на ОСОБА_3 , яка в свою чергу отримала на своє ім`я кредит і, в якості забезпечення сплати зобов`язання по кредиту, який ОСОБА_8 самостійно не міг отримати в силу хвороби, то склав заповіт. В подальшому один рік і сім місяців ОСОБА_8 виплачував кредит за сестру.

Сам факт заповіту на ім`я сестри ОСОБА_3 при наявності нормальних сімейних стосунків зі своїми синами, є нелогічним і непослідовним.

Отже, складання заповіту, його оформлення було вимушеним, написаним під час небезпечної для життя хвороби та внаслідок важких обставин, оскільки ОСОБА_8 був хворим, потребував сторонньої допомоги щодо харчування та індивідуальної гігієни.

У відповідності до ч.1 ст.1252 ЦК України заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем.

Пунктом 23 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009року «Про судову практику з розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася.

Вважає, що його батько не вчиняв би такої заповідальної дії на користь своєї сестри при інших умовах.

З огляду на викладене, позивач просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений на користь ОСОБА_3 , посвідчений державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори 02.02.2017року о 13годині 00 хвилин та зареєстрований за р.№2-139.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.12.2018року відкрито провадження та розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

У письмових запереченнях ОСОБА_3 позов не визнала, зазначила, що є рідною сестрою ОСОБА_8 ,оспорюваний правочин був складений на її ім`я ІНФОРМАЦІЯ_3 , а помер ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто через один рік та сім місяців після заповіту, що не перешкоджало йому скасувати заповіт та визначити інших спадкоємців.

Окрім того, посилання позивача на необхідність термінової операції не відповідає дійсності, оскільки 21.01.2017року ОСОБА_8 була зроблена операція на нозі методом скелетного витяжіння, цієї операції було достатньо для одужання, а друга операція була рекомендована лікарем, як планова за бажанням.

Саме на другу операцію вона і дала грошові кошти своєму брату, які також взяла в борг, оскільки її донька ОСОБА_9 знаходилася на лікуванні в м. Києві з діагнозом «рак» і на лікування витрачались дуже значні кошти, проте донька померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_8 сам під час лікування запропонував їй скласти заповіт та довіреність на її ім`я, що стосується звичайних життєвих ситуацій, надії на своїх дітей він не мав, а допомоги потребував. На протязі останніх років(з 2005року) вона постійно допомагала братові, як морально так і матеріально без будь-яких умов. Допомагала сплачувати комунальні послуги, допомагала по господарству, з газопостачанням його частини будинку, зробила необхідну документацію, надала кошти на роботи по забезпеченню газопостачання в 2012року. Купила йому газову плиту, газовий котел, пральну машину, частину меблів, брат отримував пенсію орієнтовно 900-980грн.

За життя ОСОБА_8 вся родина – рідні діти та колишня дружина повністю відмовилися від спілкування та допомоги йому. Брат довіряв тільки їй, як самій рідній людині.

Свідки, які просить допитати позивач, є заінтересованим особами, які не відвідували ОСОБА_8 в лікарні, обставини складання заповіту їм не відомі.

Все зазначене нею підтверджує той факт, що померлий ОСОБА_8 під час складання заповіту на її ім`я не перебував у критичному стані, та добровільно склав заповіт.

В судовому засіданні ОСОБА_6 , його представник адвокат Рева С.Л. наполягали на задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених в позові та урахуванням обставин досліджених судом.

В судовому засідання ОСОБА_3 та її представник адвокат Сікоза В.О. позов не визнали просили відмовити в його задоволені, з урахуванням письмових заперечень проти позову

В судове засідання ОСОБА_7 не з`явився, надав заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Нотаріус Карпова Н.М. позов не визнала, пояснила, що на прохання ОСОБА_3 приїздила в лікарню спілкувалася з ОСОБА_8 , бажання заповідача на розпорядження своїм майном було свідомим.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217,1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статей 1233-1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Згідно з частиною другою статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Судом установлено, що згідно зі свідоцтвом про народження, виданим Чернобаївською сільською радою Білозерського району Херсонської області 19.08.1985року, батьком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_8 , матір`ю ОСОБА_10 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Суворовським районним у м. Херсоні відділом актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області 13.09.2018року(серія НОМЕР_1 (а.с.10).

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі на 56/100 частки житлового будинку, по АДРЕСА_1 (а.с.13-19).

02.02.2017року ОСОБА_8 заповів все належне йому рухоме і нерухоме майно, з чого б воно не складалось, та де б воно не знаходилось, і взагалі, все те, що буде йому за законом, а також все те, на що вів буде мати право, ОСОБА_3 . Заповіт посвідчено ОСОБА_11 держаним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори, з виїздом до КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А і О. Тропіних», травматологічне відділення, палата №2, у зв`язку з хворобою опорно-рухового апарату заповідача. Зареєстровано в реєстрі за №2-139(а.с.28).

Також, ОСОБА_8 02.02.2017року видав нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив ОСОБА_3 , діяти в його інтересах і бути його представником з усіма необхідними повноваженнями з питань, що його стосуються: придбавання за ціну та на умовах на свій розсуд на його ім`я будь-якого рухомого та нерухомого майна; відчуження за ціну та умовах на свій розсуд, від його імені (продаж, міна) належного йому рухомого та нерухомого майна; здачі в найм(оренду); передачі в заставну, іпотеку; управління, а також вчинення для нього та в його інтересах будь-яких дій щодо належного йому на праві приватної власності рухомого та нерухомого майна та майнових прав, визначаючи в усіх випадках суми, терміни та інші умови на власний розсуд; представництво його інтересів у всіх без винятку установах, на підприємствах, в організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування(а.с.20).

Як вбачається із епікризу №000785/2017 ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікування КЗ «Херсонської міської клінічної лікарні ім. А. і О.Тропіних» в період з 21.01.2017року по 22.02.2017року з діагнозом закритий перелом н/3 лівою стегнової кістки зі зміщенням. 21.01.2017року проведено оперативне втручання: проведення спиці Кіршнера в область бугристості правої б/гомілкової кістки. 08.02.2017року проведено оперативне втручання: І.М. МОС правої стегнової кістки стрижнем, що блокується(а.с.20).

Видатковою накладною №1302/2 від 13.02.2017року, актом №ОУ-1302/2 здачі-прийняття робіт від 13.02.2017року, накладною №197 від 06.02.2017року, рахунком – фактурою №0602/9 від 06.02.2017року підтверджуються витрати, пов`язані з проведенням ОСОБА_8 хірургічної операції з остеосинтезу на загальну суму 24 510,00грн.

Довідкою Виконавчого комітету Степанівської сільської ради Суворовського району м. Херсона від 17.10.2018року підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_8 , разом із ним були прописані: сини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 ; син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.23).

Відповідно до спадкової справи №28/2018 відкритої до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги 26.11.2018року звернувся ОСОБА_6 . Із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася 01.10.2018року ОСОБА_3 . 26.11.2018року ОСОБА_7 звернувся із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_6 .

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом частини першої статті 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За змістом зазначених норм матеріального права при складанні заповіту волевиявлення фізичної особи має бути спрямоване на добровільне, безоплатне, без будь-яких примусів (життєвих обставин або впливу сторонніх осіб) відчуження належного йому майна на користь відчужувача.

Разом з тим, правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа вчиняє їх добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.

Отже, правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути: тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Стаття 233 ЦК України не передбачає обмежень чи заборон застосування її до окремих правовідносин, що виникають, зокрема, з особистого розпорядження на випадок своєї смерті.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_6 посилався на те, що оспорюваний заповіт є недійсним, оскільки волевиявлення спадкодавця на час складання заповіту не було вільним, не відповідало його внутрішній волі. Вказаний правочин вчинено під час небезпечної для життя хвороби та внаслідок важких обставин під впливом необхідності отримання грошових коштів для проведення операції та неможливості самостійно оформити кредит і складання заповіту обумовлено забезпеченням кредиту отриманого ОСОБА_3 на його лікування, який ОСОБА_8 погашав до дня своєї смерті.

За таких обставин, враховуючи, що встановленими обставинами справи підтверджено, та не спростовано відповідачкою, що на час складання заповіту між заповідачем та ОСОБА_3 виникли позикові відносини, а не угода щодо розпорядження майном, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, ст.ст.3, 15, 203, 215, 233, 1216-1217 1233-1234, 1257,1261ЦК України, керуючись ст.ст. 4-7,9-13, 76-81, 258-259,263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений на користь ОСОБА_3 , посвідчений Третьої Херсонською державною нотаріальною конторою 02.0.22017року та зареєстрований за р.№2-139.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя В.В.Прохоренко