Ухвала суду № 102883048, 28.01.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/517/22

Провадження № 1-кп/461/313/22

УХВАЛА

Іменем України

28.01.2022 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Гель І.В.,

за участю:

прокурора Телефанка О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Фецяка В.Я.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22018140000000012 від 28.02.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України –

в с т а н о в и в :

19.01.2022 року в провадження Галицького районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22018140000000012 від 28.02.2018 року, згідно якого ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому просить обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, а саме в організації вчинення за попередньою змовою групою осіб контрабанди психотропної речовини амфетаміну у великому розмірі та особливо небезпечної психотропної речовини 3,4-метилендіоксиметамфетаміну (МДМА) в особливо великому розмірі, тобто її переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також у незаконному придбанні з метою збуту психотропної речовини амфетаміну у великому розмірі та особливо небезпечної психотропної речовини 3,4-метилендіоксиметамфетаміну (МДМА) в особливо великому розмірі. Прокурор зазначає, що 04.11.2021 року ОСОБА_1 затримано та 05.11.2021 року йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк дії якого продовжено до 03.02.2022 року. Прокурор стверджує, що на даний час є необхідність у обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки ризики, які стали підставою для обрання та продовження даного виду запобіжного заходу не минули та не зменшились, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим, що з 21.08.2018 року перебував у розшуку, відтак переховувався від органів досудового розслідування. Окрім того, прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які є особливо тяжкими злочинами, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, а, отже, розуміючи наслідки притягнення до відповідальності, з метою її уникнення, існують ризики того, що він може і надалі переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Просить клопотання задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Фецяк В.Я. проти задоволення вказаного клопотання заперечили, просили застосувати відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в тому числі до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

В підготовчому судовому засіданні суд не має процесуальної можливості і повноважень перевірити докази та обґрунтованість підозри. Належність та допустимість доказів буде перевірена судом під час судового засідання, про що суд зробить відповідні висновки в остаточному процесуальному рішенні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України, які є особливо тяжкими злочинами у розумінні ст. 12 КК України, санкцією як передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, відтак з метою уникнення покарання, існують ризики того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Суд при застосуванні запобіжного заходу приймає до уваги той факт, що ОСОБА_1 неодружений, не працює, не має постійного доходу, може покинути місце свого проживання, був затриманий на території Грузії, що свідчить про недостатньо міцні соціальні зв`язки.

Також, зважаючи на значний об`єм психотропних речовин, у переміщенні через митний кордон України яких обвинувачується ОСОБА_1 , суд враховує той факт, що даний злочин міг вчинятися у складі групи осіб, усі учасники якої ще не встановлені, а, отже обвинувачений може продовжити злочинну діяльність.

З урахуванням викладеного, особи обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 КПК України ризикам переховування обвинуваченого від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, підстав для застосування альтернативи у вигляді застави суд не вбачає.

Окрім того, під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні та здійснення судового виклику учасників процесу.

Обвинувачений та захисник підтримали клопотання прокурора.

Обвинувальний акт відповідає вимогам, встановленим ст.291 КПК України.

Обставин, які би перешкоджали призначення судового розгляду кримінального провадження, а також для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, немає.

Суд дійшов висновку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду професійним суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, з судовим викликом учасників процесу.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 184, 194, 314, 372, 376 КПК України, суд –

у х в а л и в:

клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури Телефанка О.В. – задоволити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ростов-на-Дону, Російської Федерації, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» строком до 60 діб, без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали становить до 28.03.2022 року включно.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України професійним суддею одноособово у відкритому судовому засіданні на 04.02.2022 року о 11:30 год. в приміщенні Галицького районного суду м. Львова за адресою: м. Львів, вул. Чоловського, 2.

В судове засідання викликати учасників процесу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали суду виготовлено 01.02.2022 року.

Суддя Зубачик Н.Б.