Вирок № 102882910, 31.01.2022, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/387/22

Справа № 643/7168/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2022 Московський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Єрмак Н.В.

при секретарі Постульзі О.Г.,

за участю прокурора Гладкіх Д.В.,

представника потерпілого Кошми О.Г.,

захисника Дегтяра І.А..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с. Водяне Змїївського району Харківської області, одруженого, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 18.02.2020, приблизно о 22:30 год., перебуваючи за кермом технічно справного належного йому автомобіля «Ford Galaxy» р.н. НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 50 км/год. по пр. Московському зі сторони пров. Бетховена у напрямку вул. Ак. Павлова в м. Харкові, перетинаючи пішохідний перехід в районі будинку 181/1, в порушення вимог п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», діючи необережно, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, де праворуч вже зупинився інший транспортний засіб, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_3 , який перетинав проїжджу частину по пішохідному переходу справа наліво по ходу руху автомобіля, та допустив на нього наїзд.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, забитої рани надбрівної дуги справа, саден на колінах, гематоми м`яких тканин правої гомілки, перелому лівої виличної кістки з порушенням цілісності нижнього краю лівої орбіти, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/231-А/20 від 30.03.2020 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Згідно висновку автотехнічної експертизи №7/614/615СЕ-20 від 22.04.2020, у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Fоrd Gаlаху» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 є невідповідності вимогам п.18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП.

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений свою вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав частково та зазначив, що дійсно порушив правила дорожнього руху під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.02.2020 року. Разом з цим, вважав, що в діях потерпілого також вбачається порушення правил дорожнього руху, оскільки потерпілий під час знаходження на пішохідному переході, раптово вибіг на проїзну частину перед автомобілем під керуванням ОСОБА_1 . Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - визнав частково на суму 20000 грн.

Вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, за обставин, визнаних судом доказаними та викладеними у вироку, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів:

Показами потерпілого ОСОБА_3 , який в судовому засіданні пояснив, що 18.02.2020 року приблизно о 22-30 год. він зі своїм товаришем ОСОБА_4 стояли на тротуарі перед пішохідним переходом, розташованим навпроти будинку № 181/1 по пр. Московському м. Харкова, щоб перейти на його сторону з боку пров. Конюшеного. Після того, як автомобіль Daewoo Lanos, який рухався у правому крайньому ряду, зупинився, вони почали перетинати проїзну частину по пішохідному переходу, при цьому, ОСОБА_4 йшов першим на відстані приблизно 1,5 метри. Коли потерпілий пройшов лівий габарит автомобіля, то зупинився, зробив два кроки, почув злів свист коліс автомобіля та побачив світло правої фари автомобіля, який рухався в лівому крайньому ряду, який збив його і він впав, після чого знепритомнив. Отямився в лікарні. Обвинувачений після першого судового засідання по кримінальному провадженню в рахунок відшкодування шкоди сплатив 10000 грн. Потерпілий заявив цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином, який підтримав в судовому засіданні в повному обсязі

Показами свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що 18.02.2020 року приблизно о 22-30 год. він зі своїм товаришем ОСОБА_3 стояли на тротуарі перед пішохідним переходом, розташованим навпроти будинку № 181/1 по пр. Московському м. Харкова, щоб перейти на його сторону з боку пров. Конюшеного. Після того, як автомобіль Daewoo Lanos, який рухався у правому крайньому ряду, зупинився, вони почали перетинати проїзну частину по пішохідному переходу, при цьому, він йшов першим, а ОСОБА_3 позаду нього, на якій відстані він не знає. Він побачив автомобіль, який рухався у крайній лівій смузі, у зв`язку з чим, прискорив шаг, а коли проходив трамвайні рейки, почув різкий звук гальмування та побачив, що вказаний автомобіль здійснив наїзд на ОСОБА_3 .

Показами свідка ОСОБА_5 , який в судовому засіданні пояснив, що він з товаришем рухались в автомобілі Daewoo Lanos в крайній правій смузі руху, перед пішохідним переходом побачили двох молодих людей, та він зупинив автомобіль. Автомобіль, який рухався в крайній лівій смузі руху, скоїв наїзд на одного з пішоходів, після чого була викликана бригада швидкої медичної допомоги та поліція.

Протоколом огляду транспортного засобу - автомобілю Ford Galaxy р.н. НОМЕР_1 від 17.03.2020 року, яким зафіксовано пошкодження розбиття лобового скла праворуч.

Висновком експерта № 12-14/231 А/20 від 30.03.2020 року, згідно якого у зв*язку з подією, можливо, 18.02.2020 року у ОСОБА_3 мали місце пошкодження: синці на обличчі, забита рана надбрівної дуги справа, садна на колінах, гематома м*яких тканин правої гомілки; перелом лівої виличної кістки з порушенням цілісності нижнього краю лівої орбіти. Перераховані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, могли виникнути в умовах ДТП, при обставинах, викладених у постанові в своїй сукупності, відносяться до тілесних пошкоджень середньої тяжкості, як спричиняючі за собою тривалий розлад здоров`я. Діагнози «ЗЧМТ, струс головного мозку, часткове пошкодження зв`язочного апарату правого колінного суглобу» не підтверджуються об`єктивними даними, у зв`язку з чим не можуть бути взяті до уваги. При госпіталізації в стаціонар результат «Алкотест» негативний.

Висновком експерта №7/387СЕ-20 від 23.04.2020 року, згідно якого на момент експертного огляду і на момент ДТП, робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля Ford Galaxy р.н. НОМЕР_1 перебували в працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, які могли б впливати на їх вихідні параметри.

Висновком експерта № 7/614/615СЕ-20 від 22.04.2020 року, згідно якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля Ford Galaxy р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху. Водій мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання вимог п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Ford Galaxy ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП. Оцінка дій пішохода ОСОБА_3 не потребує застосування спеціальних знань і виконання розрахунків, тому може бути дана судом самостійно відповідно до розділу 4 Правил дорожнього руху.

При цьому, суд приймає до уваги висновки експерта за показаннями потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 , з огляду на те, що у показаннях ОСОБА_1 відсутні дані, які б характеризували механізм ДТП в повній мірі, а потерпілий та свідок надали повні свідчення, які повністю узгоджуються з матеріалами кримінального провадження.

Висновком КНП ХОР ОНД № 337 від 21.02.2020 року, згідно якого у ОСОБА_1 алкогольних та наркотичних ознак сп`яніння не виявлено.

Суд відноситься критично до доводів обвинуваченого щодо обоюдної форми вини обох учасників ДТП, оскільки в судовому засіданні судом беззаперечно встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_4 перетинали проїзну частину по пішохідному переходу, після зупинки транспортного засобу, який рухався по крайній правій смузі, переконавшись у безпеці подальшого руху по пішохідному переходу, а відтак, діяли у відповідності з п.4.14.Б ПДД України. Зазначене підтверджується показами потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які судом були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо ложних показів.

А тому, часткове визнання вини обвинуваченим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, суд розцінює як обраний ним засіб захисту.

Таким чином, суд доходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому дій та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, є пенсіонером, має на утримання непрацездатну мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліках у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає часткове добровільне відшкодування спричиненої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, а також дані про особу обвинуваченого, викладені вище у вироку, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та призначає обвинуваченому покарання у вигляді штрафу, з урахуванням вимог ч.2 ст. 5 КК України, в межах санкції статті без застосування додаткового покарання – позбавлення права керувати транспортними засобами, з урахуванням обставин дорожньо-транспортної пригоди та особи обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні непрацездатну мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та мешкає в с. Водяне Зміївського району Харківської області, добровільно частково відшкодував завдані потерпілому збитки.

Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Потерпілим надано позовну заяву, яка в ході розгляду була доповнена, про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заподіяної моральної шкоди в сумі 270000 грн. та з ТДВ СК «Альфа-Гарант» матеріальної шкоди в сумі 16240,00 грн. та 10000 грн. моральної шкоди.

10.08.2020 на адресу суду надійшов відзив від ТДВ СК «Альфа-Гарант» на позовну заяву ОСОБА_3 , в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування.

Дослідивши надані потерпілим (цивільним позивачем) та його представником докази на обґрунтування позову, суд приходить до наступного.

Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За приписами ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» потерпілий, якому внаслідок учинення транспортного злочину заподіяно моральну, фізичну чи майнову шкоду, вправі пред`явити цивільний позов про її відшкодування, який має бути розглянутий разом із кримінальною справою.

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Крім того, 12.03.2019 року між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника забезпеченого транспортного засобу «Ford Gаlaxy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується полісом АМ/9952047. За вказаним полісом ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю на здоров`ю потерпілого становить 200 000 гривень.

За змістом ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.22 зазначеного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За приписом п.24.1 ст.24 Закону у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням і реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах і придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному і договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності підстав, передбачених статтею 1194 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі № 754/1114/15-ц.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Із роз`яснень, наданих у п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями) вбачається, що при вирішенні вимог про відшкодування витрат на лікування, посилене харчування та сторонній догляд судам належить виходити з того, що розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Враховуючи вищевикладене та інформацію, що міститься в копіях касових чеків і медичних документах, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_3 у частині матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню і з ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» на його користь слід стягнути 9927,40 грн. (документально підтверджені витрати на придбання рекомендованих лікарських препаратів і послуг).

Разом з цим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості за пошкоджений внаслідок ДТП одяг, так як вартість його не підтверджено, тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Статтею 26-1 Закону передбачено відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому. Так, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 28.11.2018 року по справі № 357/12069/14-ц зазначив, що відшкодування моральної шкоди визначається у розмірі 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, а не від ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Враховуючи викладене, позовні вимоги потерпілого до ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» щодо відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню з розрахунку 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну його здоров`ю, яка становить 496,37 грн.

З огляду на наведене, суд залишає поза увагою обґрунтування ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» про невизнання позову, викладені у відзиві на позовну заяву.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 щодо стягнення завданої моральної шкоди, з урахуванням позиції потерпілого, підлягають задоволенню частково в сумі 30000 грн.

Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди, яка повинна бути стягнута з обвинуваченого на користь потерпілого, суд, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року « Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», виходить з принципів розумності, виваженості та справедливості і враховує характер і обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) потерпілого, характер немайнової шкоди (його тривалість, можливості відновлення), а також стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах, час і зусилля, необхідні для їх відновлення, матеріальне становище обвинуваченого.

Однак, задовольняючи цивільний позов частково (в частині стягнення моральної шкоди), суд враховує те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи. (ВП/ВС у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020). При визначенні розміру завданої потерпілому моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим відносно нього, суд враховує характер і обсяг душевних страждань, яких потерпілий зазнав, поведінку обвинуваченого в момент скоєння кримінального правопорушення та його поведінку в подальшому, а також суд враховує, що потерпілий на обґрунтування завданої моральної шкоди вказує, що внаслідок заподіяння ушкоджень він був позбавлений можливості нормального життя та спілкування з близькими та друзями, суд вважає що моральна шкода, яка буде стягнута з обвинуваченого за вироком суду на користь потерпілого, в повній мірі компенсує йому перенесені душевні страждання та душевний біль. А тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково.

Суд стягує з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням – задовольнити частково. Стягнути з ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9927,40 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 496,37 грн., а всього стягнути з ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» - 10423,77 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 грн. В іншій частині позову – відмовити.

Витрати, пов`язані з залученням експерта в сумі 4249 грн. 70 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі НДЕКЦ ГУ МВСУ в Харківській області.

Скасувати арешт з автомобілю Ford Galaxy р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_1 , накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.03.2010 року. Речовий доказ - автомобіль Ford Galaxy р.н. НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107, повернути законному володільцю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя