Ухвала суду № 102882667, 31.01.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-405/11

н/п 4-с/953/17/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2022 р. м.Харків

Суддя Київського районного суду м.Харкова Колесник С.А. у справі №2018/2-405/11 (4-с/953/17/22) за скаргою ОСОБА_1 на дії або бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання трішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.01.2022 звернулась до суду зі скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання трішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), в якій просить:

1.Поновити строк на подання скарги та розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

2.Постанову державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Щедріної В.Р. №67315593 від 02.11.2021 року про стягнення виконавчого збору – скасувати і зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 та з рахунку (банківська картка) А-Банку Акціонерне товариство Акцент-Банк № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , на який зараховується заробітна плата.

3.Розглянути справу без її участі, в зв`язку з зайнятістю на роботі, вимоги підтримує в повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2022 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.

Після надходження скарги суд вирішує питання про прийняття заяви до розгляду.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою в порядку, визначеному Розділом VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК).

Змістом статей 447-453 ЦПК України не передбачено вимог до форми та змісту скарги, у зв`язку з чим до неї слід застосовувати загальні вимоги, передбачені ст.183 ЦПК України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки положеннями цього Кодексу, які регулюють питання щодо розгляду скарги на дії державного виконавця, не врегульоване питання про залишення такої скарги без руху, суд вважає за доцільне у даному випадку застосувати положення частини дев`ятої статті 10 ЦПК України.

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ст.175 ЦПК України.

Згідно з п. 13 Постанови ВССУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року №6, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 185 ЦПК.

Дослідивши скаргу та додані до неї документи встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Тобто, заявнику необхідно правильно зазначити процесуальний статус сторін.

Відповідно до ч.4 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити, зокрема, повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником.

Так, в поданій до суду скарзі, всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України не зазначено: повних даних стягувача, зокрема дії державного виконавця чи юридичної особи оскаржує заявник (з поданої скарги вбачається, що заявник оскаржує дії державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Щедріної В.Р., при цьому зазначає відповідачем Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) та не зазначає статус Державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), не зазначає його ім`я та по батькові та посади, місце знаходження чи місце перебування, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Крім того у скарзі відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання скарги, якщо такі здійснювалися; відсутнє зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із скаргою (за наявності); відсутнє зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до скарги; скарга не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відсутнє підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої скарги з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, згідно із пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною п`ятою статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, заявнику необхідно: зазначити повні даних стягувача, його ім`я та по батькові та посаду, місце знаходження чи місце перебування, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання скарги, якщо такі здійснювалися; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із скаргою (за наявності); зазначити щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до скарги; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої скарги з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, відповідно до ч. 1 ст.177 ЦПК заявник повинен додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях) повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення наведеного, додані до скарги на рішення державного виконавця копії документів не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством, а саме відсутня дата такого засвідчення.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, скарга ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху із встановленням їй строку для усунення її недоліків.

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається без розгляду, згідно ч.4 ст.183 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.175-177, 184, 185, 260, 261, 353, 432 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії або бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання трішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків протягом 5 діб з моменту отримання заявником (його представником) зазначеної копії ухвали, роз`яснивши, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Колесник С.А.