
Справа № 524/1365/21
Провадження №2/524/1074/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2022 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:
головуючого судді Вінтоняк Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання Воблікової І.О.,
представника позивача Лаврук А.М.,
представника відповідача Назаренка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кременчуці у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 81532, 44 грн. за кредитним договором № б/н від 04.07.2018 року.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 04.07.2018 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № б/н від 04.07.2018 року відповідач не виконав, у зв`язку з чим станом на 31.10.2020 року має заборгованість у розмірі 81532,44 грн., яка складається з наступного: 67937,82 грн. - заборгованість за кредитом; 13594,62 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом.
Ухвалою суду від 11.03.2021 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 20.05.2021 року суд постановив провести заочний розгляд справи.
Рішенням суду від 20.05.2021 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Ухвалою суду від 18.10.2021 року прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
Ухвалою суду від 11.11.2021 року заочне рішення суду від 20.05.2021 року скасовано, призначено справу до судового розгляду.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 04.07.2018 року, заявка на актуалізацію даних по преміальній карті, які підписані ОСОБА_1 , не містять жодних умов щодо користування кредитними коштами. Роздруківка тарифів банку, додана до позову, не містить підпису відповідача. Відповідач зауважує, що інформацію про умови споживчого кредитування АТ КБ «ПриватБанк» від 11.07.2018 року не підписувала, а відтак, умови про сплату відсотків за користування кредитними коштами, неустойки (штрафів, пені), з нею погоджено не було. Відповідач вважає, що в неї відсутня заборгованість перед банком за договором від 04.07.2018 року, так як використані кошти повернуто у повному обсязі.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів, викладених у відзиві, просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит шляхом підписання 04.07.2018 року анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 27).
У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, також у заяві зазначена інформація, щодо базової відсоткової ставки.
11.07.2018 року ОСОБА_1 підписано заявку на актуалізацію даних по преміальній картці ( а.с. 190).
З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2018 року ОСОБА_1 ознайомилася з паспортом споживчого кредиту для кредитних карток Platinum, MC WorldElite, Visa Infinite, MC World BlackEdition, які відповідно до Умов та Правил є преміальними картками, засвідчивши це власноручним цифровим підписом (а.с. 29-31).
ПАТ КБ «ПриватБанк» змінило тип товариства з публічного на приватне та назву на Акціонерне товариства комерційний банк «ПриватБанк».
У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31.10.2020 року становить 81532,44 грн., яка складається з наступного: 67937,82 грн. - заборгованість за кредитом; 13594,62 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом (а.с. 6-7).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
Проаналізувавши розрахунок заборгованості і виписку по рахунку боржника, суд встановив, що позивачем у період з 04.07.2018 року по 31.10.2020 року було використано грошових коштів у сумі 449192,80 грн., внесено на рахунок (поповнено) - 489149,17 грн., отже, розмір внесених відповідачем коштів на поповнення рахунку перевищив нараховану банком заборгованість по тілу кредита.
До того ж, банком в односторонньому порядку списано з рахунку відповідача грошові кошти у сумі 71169,45 грн. як відсотки, нараховані за кредитним договором, штрафні санкції, комісії за обслуговування рахунку, які банком нараховувалися у відповідності до Умов та Правил надання банківських послуг та тарифів, визначених паспортом споживчого кредиту від 11.07.2018 року.
При цьому, матеріали справи не містять підтвердження, що саме ці тарифи та витяг з Умов та Правил розумів відповідач та ознайомився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ КБ «Приватбанк».
Отже, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17, при вирішенні цього спору необхідно виходити з того, що Банком суду не надано належних і допустимих доказів про те, що відповідач (позичальник) на час укладення кредитного договору був ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, на які зроблене посилання у позові. Тобто відсутні докази про те, що сторони у належний спосіб визначили умови нарахування і сплати процентів за користування кредитними коштами такого договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Доводи позивача про те, що відповідачем 11.07.2018 року було підписано паспорт споживчого кредиту, а тому наявні підстави для нарахування банком процентів за користування кредитними коштами, комісії за обслуговування рахунку та штрафних санкції, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Так, до позовної заяви банком додано Паспорт споживчого кредиту по преміальним карткам, а саме тип кредитного продукту: Platinum, MC WorldElite, Visa Infinite, MC World BlackEdition, в якому міститься інформація про умови кредитування. Вказаний паспорт підписаний електронним підписом ОСОБА_1 .
Паспорт споживчого кредиту не містить відомостей про те які саме умови та за яким кредитним продуктом були прийняті відповідачкою. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того яку саме преміальну картку з чотирьох існуючих отримав відповідач по справі. Заявка на актуалізацію даних по преміальній картці, підписана відповідачем, такої інформації не містить ( а.с. 190).
Крім цього, інформація наведена в цьому Паспорті споживчого кредиту зберігає чинність та є актуальною до 26.07.2018 року, а кредитний договір укладено 11.07.2018 року. Більш того, зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.
У розділі 4 вказаного паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Згідно зі ст. 9 «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит» Розділу II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» Закону України «Про споживче кредитування» споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з інформацією про умови кредитного договору для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності.
Отже, за змістом даної норми, паспорт споживчого кредиту це лише інформація, необхідна для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття позичальником обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту, яка надається кредитодавцем споживачу до укладення кредитного договору, а умови договору про споживчий кредит та форма його укладення визначені ст. 12, 13 Закону України «Про споживче кредитування» в розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону.
На підставі викладеного, слід дійти висновку, що паспорт споживчого кредиту не є складовою частиною кредитного договору, а є лише письмовою формою ознайомлення споживача до укладення договору з умовами різних видів кредитування для забезпечення йому можливості вибору серед альтернативних умов кредитування.
Крім того, зазначені у вказаному паспорті дані по чотирьох типах кредитного продукту не дозволяють суду зробити однозначний висновок відносно відповідача та ознайомлення ним з умовами по конкретній картці, адже доказування не може грунтуватись на припущеннях, що заборонено ч.6 ст.81 ЦПК України.
Анкета заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» містить лише особисту інформацію про відповідача (а.с.27, 191).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк», оскільки в ході розгляду справи не встановлено наявність заборгованості ОСОБА_1 перед банком за договором б/н від 04.07.2018 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 549, 610-612, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.6, 7, 12, 13, 19, 43, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352-354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО № 305299, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Головуючий суддя: Н.Д.Вінтоняк
Судове рішення № 102882202, Автозаводський районний суд м. Кременчука було прийнято 24.01.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 524/1365/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: