Рішення № 102880340, 31.01.2022, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1454/21

Провадження №2а/155/9/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2022 року м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючої судді С.Яремчук;

секретар судового засідання Ревуцька М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Горохів в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ: 43348711) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 1180/20900/21 від 28 вересня 2021 року. Свої вимоги мотивує тим, що вказаною постановою його визнано винним у порушенні митних правил, передбачених частиною 4 статті 481 Митного кодексу України на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень. Вважає, що така постанова прийнята всупереч встановленому законом порядку, оскільки він про розгляд справи не повідомлявся, протокол чи інша кореспонденція на його адресу не надходили, відтак, він був позбавлений права подати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання, користуватись правничою допомогою захисника, давати усні та письмові пояснення, а тому просить позовні вимоги задовольнити, постанову скасувати та провадження у справі закрити.

24.11.2021 представником позивача подано суду заяву про зміну підстав позову, в яких останній зазначає, що ОСОБА_1 не брав на себе жодних зобов`язань щодо вивезення товару загальною вартістю 5997 Євро з митної території України в термін до 01.06.2021 року. Докази на підтвердження зобов`язання саме позивача вивезти за межі митної території України вказаний товар в матеріалах справи відсутні.

01.11.2021 р. відповідачем надано суду письмовий відзив на позов у даній справі, згідно якого відповідач з позовними вимогами не погоджується та вважає, що гр. ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Зазначив, 28.06.2021 р. в зону митного контролю митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби у напрямку «в`їзд в Україну» в`їхав транспортний засіб під керуванням гр. ОСОБА_1 . Під час проходження митного контролю було встановлено, що гр. ОСОБА_1 було здійснено ввезення на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» згідно книжки (карнет) А.Т.А. № 34/20.0752 від 02.06.2020 товар – обладнання для визначення дозування хіміката EnzynkE1620 загальною вартістю 5997 Євро. Відповідно до книжки (карнет) А.Т.А. № 34/20.0752 від 02.06.2020 гр. ОСОБА_1 зобов`язався вивезти з митної території України вказаний вище товар в термін до 01.06.2021 р. Проте, станом на 28.06.2021 гр. ОСОБА_1 вищевказаний товар зворотньо з митної території Українине вивезений, в інший митний режим не поміщений. Згідно частини 8 розділу 1 «Порядку митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України з використанням книжок (карнетів) А.Т.А.», затвердженого наказом МФУ від 31.05.2012 р. № 657, товари, тимчасово ввезені на митну територію України з використанням книжки А.Т.А., повинні бути реекспортовані за межі митної території України з обов`язковим оформленням цієї книжки митним органом України. ОСОБА_2 наведено в додатку І Конвенції про тимчасове ввезення від 26.06.1990 із змінами та доповненнями. В графі «F» книжки (карнету) А.Т.А. № 34/20.0752 від 02.06.2020 зазначено «Я, належним чином на те уповноважений». В пункті «а» книжки (карнету) зазначено: «заявляю, що тимчасово ввожу товари, зазначені в списку на звороті цього документа і у загальному списку товарів під номером 1-24». В пункті «с» книжки (карнету) зазначено «зобов`язуюсь зворотньо вивезти ці товари у термін встановлений митним органом або оформити їхній статус відповідно до законодавства країни/митної території тимчасового ввезення». В пункті «d» книжки зазначено «засвідчую, що дані, наведені у цьому документі, є справжніми та повними», що засвідчено особистим підписом гр. ОСОБА_1 датою 22.06.2020 року. Відповідач стверджує, що гр. ОСОБА_1 про обставини непереборної сили в порядку ст. 192 МК України Галицьку митницю Держмитслужби не повідомляв та жодних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили та протиправних дій третіх осіб, визначених ст. 460 МК України, не пред`явив. Таким чином, ОСОБА_1 перевищив встановлений МК України строк тимчасового ввезення товарів на митну територію України більш ніж на двадцять діб. Одночасно стверджує, що позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджено відповідними доказами, проте, останній на розгляд справи не з`явився. Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв`язку з безпідставністю та необгрунтованістю.

До вказаного відзиву відповідачем долучено копію матеріалів справи про ПМП №1180/20900/21.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 11 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.10.2021 р. замінено відповідача у справі – Львівську митницю Державної митної служби України на Галицьку митницю Держмитслужби.

Ухвалою суду від 24.11.2021 р. заяву позивача про зміну підстав позову прийнято до розгляду, розгляд справи відкладено для надання можливості відповідачу надати суду додаткові докази.

Ухвалою суду від 21.12.2021 р. розгляд справи відкладено на клопотання представника позивача для надання можливості останньому надати суду обгрунтовані пояснення до відзиву відповідача.

В судове засідання 31.01.2022 р. ані позивач, ані представник, який діяв в його інтересах не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, письмових пояснень на відзив відповідача суду не надали.

Представник відповідача в судове засідання 31.01.2022 р. не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що у судове засідання сторони не з`явилися у відповідності до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 9, 77 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вбачається із змісту ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Судом встановлено, що постановою в справі про порушення митних правил № 1180/20900/21 від 28 вересня 2021 року громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 4 статті 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 28.06.2021 р. в зону митного контролю митного поста «Рава -Руська» Галицької митниці Держмитслужби у напрямку «в`їзд в Україну» в`їхав транспортний засіб марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_1 . Під час проходження митного контролю встановлено, що громадянином ОСОБА_1 було здійснено ввезення на митну територію України через митний пост «Рава Руська» Галицької митниці Держмитслужби в митному режимі «тимчасове ввезення» згідно книжки (карнет) А.Т.А. № NL 34/20.0752 від 02.06.2020 транспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_3 / НОМЕР_4 товар загальною вартістю 5997 Євро. Відповідно до книжки (карнет) А.Т.А. № NL 34/20.0752 від 02.06.2020 ОСОБА_1 зобов`язався вивезти з митної території України вказаний вище товар в термін до 01.06.2021 року. Станом на 28.06.2021 гр. ОСОБА_1 вищевказаний товар зворотньо не вивезений з митної території України та у інший митний режим згідно законодавства не поміщений. Окрім цього, гр. ОСОБА_1 не повідомляв Галицьку митницю Держмитслужби про обставини непереборної сили в порядку ст. 192 МК України та не подавав документи, що підтверджують факт аварії, дії непереборної сили чи протиправних дій третіх осіб, визначених ст. 460 Митного кодексу України.

Таким чином, митним органом встановлено, що ОСОБА_1 перевищено строк тимчасового ввезення товару на митну територію України, який оформлено у митному режимі «тимчасове ввезення» згідно книжки (карнет) А.Т.А. № NL 34.20.0752 від 02.06.2020 більше ніж на двадцять діб.

Вищевказані дії позивача відповідачем кваліфіковано ч.4 ст.481 Митного кодексу України, оскільки, з урахуванням викладеного, вищезазначений товар ввезений на митну територію України не заявлений до митного режиму реекспорт у встановлений строк до 01.06.2021, не поміщений в інший митний режим, що допускається Митним кодексом України, а також не подано заяву щодо продовження строку тимчасового ввезення товару. Документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою надано не було.

У зв`язку з викладеним, митний орган визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 4 статті 481 Митного кодексу України та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 гривен.

Відповідно до ст. 103 Митного кодексу України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно із частиною першою статті 112 Митного кодексу України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Частиною третьою статті 112 Митного кодексу України передбачено, що митний режим тимчасового ввезення припиняється митним органом у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нормою ч. 1 ст. 192 Митного кодексу України передбачено, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Таким чином, МК України покладає обов`язок на особу у разі наявності обставин непереборної сили, які унеможливлюють дотримання встановленого строку тимчасового ввезення товарів, повідомити про такі обставини митний орган із посиланням на відповідні докази.

Частиною третьою статті 108 Митного кодексу України передбачено, що попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом.

За змістом ч.4 ст.481 Митного кодексу України перевищення строку тимчасового ввезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України більше ніж на двадцять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч. 1 ст. 466 МК України, адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Зі змісту ч. 1 ст. 493 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення.

Відповідно до ч.1 ст. 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами ч.1 ст. 488 МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Згідно ч.1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Отже, митниця наділена повноваженнями щодо розгляду справи про порушення митних правил у певних випадках, зокрема, і у випадку наявності порушення, передбаченого ст. 481 МК України.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1,2 ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Згідно ч.4 ст.526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Оскаржуючи дану постанову позивач покликається на те, що митний орган не повідомляв його про розгляд справи про порушення митних правил,протокол на його адресу не надходив, що позбавило його права надати під час розгляду справи пояснення з приводу складеного протоколу та відповідні докази. Постанову отримав 04.10.2021р.

Судом досліджено протокол про порушення митних правил № 1180/20900/21, долучений відповідачем до відзиву на позов,який було складено 28.06.2021 в присутності гр. ОСОБА_1 . У даному протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 20.07.2021 о 09 год. 30 хв. за адресою: м. Львів, вул. Костюшка,1. Примірник протоколу позивач отримав в день його складання, що підтверджується особистим підписом у відповідній графі. 01.09.2021 на адресу ОСОБА_1 . Львівська митниця скерувала лист про перенесення розгляду справи на 14.09.2021 р. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення лист отримано ОСОБА_1 06.09.2021 р. особисто.10.09.2021 на адресу ОСОБА_1 . Львівська митниця скерувала лист про перенесення розгляду справи на 10:00 год. 28.09.2021 р. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення лист отримано ОСОБА_1 16.09.2021 р. особисто.

З урахуванням наявних в матеріалах справи відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи відповідачем з дотримання вимог ст. 526 МК України розглянуто справу у його відсутності, що спростовує посилання позивача у тексті позовної заяви про порушення його процесуальних прав.

Крім того, за наслідками розгляду справи встановлено, до відповідно до книжки (карнет) А.Т.А. № NL 34/20.0752 від 02.06.2020 ОСОБА_1 зобов`язався вивезти з митної території України вказаний вище товар в термін до 01.06.2021 року. Станом на 28.06.2021 гр. ОСОБА_1 вищевказаний товар зворотньо не вивезений з митної території України та у інший митний режим згідно ч.1 ст. 112 Митного кодексу України не поміщений. Докази того, гр. ОСОБА_1 зворотньо вивіз товар в термін до 01.06.2021 р., повідомляв Галицьку митницю Держмитслужби про обставини непереборної сили в порядку ст. 192 МК України чи подавав документи, що підтверджують факт аварії, дії непереборної сили чи протиправних дій третіх осіб, визначених ст. 460 Митного кодексу України, матеріали справи не містять. Із заявою про продовження строку тимчасового ввезення товару до митних органів не звертався, доказів зворотнього суду не надано.

За таких обставин, приймаючи оскаржуване рішення, у відповідача були відсутні будь-які відомості про наявність обставин, які б могли виключати відповідальність позивача за перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача, викладені у заяві від 24.11.2021 р., про відсутність доказів, що підтверджують зобов`язання саме позивача вивезти за межі митної території України вказаний вище товар з огляду на наступне.

Судом оглянуто надану відповідачем копію книжки А.Т.А. № NL 34/20.0752 від 02.06.2020 р. з якої вбачається, що зобов`язання щодо дотримання митного режиму тимчасового ввезення товарів та тимчасового вивезення їх з митної території України у встановлений митницею термін надав громадянин України ОСОБА_3 , про що свідчить його особистий підпис з проставлянням дати – 22.06.2020 р.

Отже, посилання позивача, що книжка А.Т.А. № NL 34/20.0752 не містить жодних його зобов`язань щодо вивозу товару за межі митної території України в термін до 01.06.2021 р.спростовується матеріалами справи.

Згідно із вимогами ч. 1, 2 ст. 530 МК України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Згідно приписів ч.1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем в ході розгляду даної справи представлено достатні та належні докази в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, доводи позивача, викладені в позовній заяві та заяві про зміну підстав позову, спростовано, а відтак, прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд вважає обґрунтованим.

Окрім цього, митним органом із дотриманням вимог закону вживалися заходи для належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи і забезпечення його участі в розгляді справи про порушення митних правил, а тому, оцінюючи в їх сукупності наведені обставини, такі дії відповідача не можна кваліфікувати як безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не здобуто доказів відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 481 Митного кодексу України, а також не встановлено визначених положеннями ст. 531 Митного кодексу України підстав для скасування постанови про порушення митних правил, а тому в задоволені позову слід відмовити.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Оскаржувану постанову винесено 28.09.2021 р. Позивач звернувся до суду 08.10.2021 р., тобто в межах десятиденного строку.

Таким чином, суд вважає, що позивачем процесуального строк не пропущений і поновленню не підлягає.

Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір в розмірі 454 гривні, згідно вимог ст. 140 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 140, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Горохівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня вручення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Галицька митниця Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43348711).

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.