Рішення № 102878490, 20.01.2022, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3586/21

Провадження № 2/444/241/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

20 січня 2022 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання права власності на спадкове майно колишнього колгоспного двору в порядку спадкування ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання права власності на спадкове майно колишнього колгоспного двору в порядку спадкування, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_2 . Брат проживав в АДРЕСА_1 (колишнього Жовківського району, Львівської області) в будинку, який станом на 30.06.1990 року відносився до колгоспного типу двору, головою якого був їх батько - ОСОБА_3 , членами двору мати - ОСОБА_4 , брат ОСОБА_2 , що стверджено виписками із погосподарської книги по Гійченській сільській раді. Право власності було зареєстровано на ім`я батька, що стверджено довідкою Червоноградського МБТІ №5063 від 20.09.2021 року.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні двору. Отже, всі члени двору, головою якого був ОСОБА_3 мали рівне право на частки в майні двору, по 1/3 частині кожний.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_3 . Після його смерті, відповідно до положень ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року), мати та брат фактично прийняли спадщину, вступивши у володіння та управління часткою спадкового майна, але не оформили нотаріально.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки - ОСОБА_4 . Після її смерті, відповідно до положень ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року) брат ОСОБА_2 вступив у володіння спадковим майном, але також не оформив нотаріально і помер.

Позивач зазначає, що при житті брат склав заповіт, яким все належне йому майно на день смерті і все те, на що матиме на день смерті право, заповів їй. Заповіт посвідчено Гійченською сільською радою 16.05.2013 року.

Про те, що померлі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками позивачки та її брата, стверджено свідоцтвами про їх народження. Прізвище позивач змінила в зв`язку з одруженням, що підтверджено копією свідоцтва про одруження.

Позивач зазначає, що після смерті брата вона звернулася з заявою про спадкування до Жовківської держнотконтори де відкрито спадкову справу № 679/2013 та їй 21.01.2020 року видано свідоцтво про право на спадщину земельних ділянок, які належали померлому на території Гійченської сільської ради площею 0,5092 га та 0,4625 га (реєстр №47,48), однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкування житлового будинку в АДРЕСА_1 , колишнього Жовківського району, оскільки не визначено частки померлих в майні двору та роз`яснено про судовий порядок визнання права власності на спадкове майно. Про відмову видано постанову №1104/01-16 від 09.11.2021 року. А тому вона звернулася до суду із даним позовом та просить його задовольнити.

Ухвалою судді від 07.12.2021 року відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду в загальному позовному провадженні. Крім того, дляз`ясування обставин справи, які мають істотне значення, з метою своєчасного розгляду справи, повноти дослідження обставин справи витребувано від Жовківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) належним чином завірену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14.12.2021 року на адресу суду на виконання ухвали суду від 07.12.2021 року надійшла належно засвідчена копія спадкової справи заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.12.2021 року судом для повноти дослідження обставин справи в Жовківській державній нотаріальній конторі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) витребувано інформацію про те чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та якщо така спадкова справа заведена то необхідно надати суду належно засвідчену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 . Розгляд справи відкладено на 20.01.2022 року.

20.01.2022 року на адресу суду на виконання ухвали суду від 17.12.2021 року надійшов лист від Жовківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Позивач в підготовче судове засідання не прибула, однак позивачем подано на адресу суду заяву, в якій вона просять справу розглядати у її відсутності та позовні вимоги підтримує (арк.спр. 77). Просить позов задовольнити.

Представник відповідача Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області в підготовче судове засідання не з`явився, однак на адресу суду міська рада направила листа в якому зазначила, що заперечень щодо позову немає, просила розгляд справи проводити за відсутності їх представника (арк.спр.86).

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб суд постановляє ухвалу про відмову у прийняття визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Представник третьої особи: Жовківської державно нотаріальної контори в підготовче судове засідання не з`явився, однак на адресу суду на ухвалу суду надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №679/2013 заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того зазначено, що нотаріальна контора просить дану справу розглядати у відсутності її представника (арк. спр. 38-76).

З урахуванням наведеного, судом вирішено проводити розгляд справи за відсутності учасників справи та на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки учасники справи в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши належно засвідчену копію спадкової справи №679/2013(заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що батько позивачки ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (актовий запис №37), яке видане Гійченською сільською радою (арк.спр.7).

19.02.2000 року мати позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (актовий запис №9), яке видане Гійченською сільською радою (арк.спр.6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (акт. запис №37), яке видане Гійченською сільською радою (арк.спр.5).

Із копії свідоцтва серії НОМЕР_4 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (арк.спр.9).

Із копії свідоцтва серії НОМЕР_5 про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (арк.спр.10).

У зв`язку із одруженням позивачка змінила своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", що стверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 (арк.спр.17).

При житті брат позивачки ОСОБА_2 склав заповіт, яким все належне йому майно заповів позивачці ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено Гійченською сільською радою і такий не змінено і не скасовано (арк.спр.12).

Згідно із технічним паспортом виготовленим Червоноградським МБТІ, загальна площа будинку по АДРЕСА_1 становить - 53,4 кв.м, житлова - 31,3 кв.м., допоміжна (підсобна) - 22,1 кв.м. (арк. спр. 26-30).

З виписки із погосподарської книги Гійченської сільської ради №1169 від 04.11.2021 року встановлено, що станом на 30.06.1990 року господарство в АДРЕСА_1 відносилося до колгоспного типу двору головою якого був ОСОБА_3 . Членами двору - мати ОСОБА_4 , 1920 р.н. та їх син ОСОБА_2 , 1958 р.н. (арк.спр.17).

З виписки із погосподарської книги Гійченської сільської ради №1168 від 04.11.2021 року встановлено, що станом на 15.04.1991 року господарство в АДРЕСА_1 відносилося до колгоспного типу двору головою якого був ОСОБА_3 . Членами двору мати - ОСОБА_4 , 1920 р.н. та їх син - ОСОБА_2 , 1958 р.н. (арк.спр.18).

Із довідки виданої КП ЛОР Червоноградським МБТІ від 20.09.2021 року №5063 ОСОБА_1 встановлено, що в КП ЛОР "Червоноградському МБТІ" станом на 31.12.2012 року, житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Гійченської сільської ради 28.10.1987 року, згідно рішення Нестерівського райвиконкому №271 від 15.10.1987 року і записано в реєстрову книгу за №197 від 28.10.1987 року. Дані взяті з матеріалів інвентаризаційної справи (арк.спр.16).

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні, до правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.

Як встановлено судом, головою колгоспного двору був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті в колгоспному дворі залишилися проживати його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_2 , які відповідно до положень ст. 549 ЦК Української РСР (в ред. 1963 року) фактично прийняли спадщину належної померлому частки, але не оформили нотаріально, що стверджується довідками виданими Гійченською сільською радою №736, №738 (арк.спр. 22, 24).

Після смерті матері позивачки - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , належну їй частину майна успадкував син ОСОБА_2 , вступивши фактично у володіння та управління спадковим майном, що стверджується довідкою виданою Гійченською сільською радою №737 (арк.спр.19).

Із довідки виданої виконкомом Гійченської сільської ради Жовківського району Львівської області №739 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований один у будинку АДРЕСА_1 (арк.спр.20).

З наданої Жовківською державною нотаріальною конторою Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) заведеної спадкової справи № 679/2013 встановлено, що після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрита спадкова справа. Спадкоємцем за заповітом майна померлого та із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звернулася позивач - ОСОБА_1 (арк. спр.40).

Крім того позивачка ОСОБА_1 частково спадщину після смерті брата ОСОБА_2 отримала, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданим 21.01.2020 року, та з якого встановлено, що державним нотаріусом Жовківської ДНК у Львівській області Галань О.Я. на підставі заповіту посвідченого виконкомом Гійченської сільської ради Жовківського району Львівської області 16.05.2013 року за реєстром №30, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_2 , 1958 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є його сестра ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки, площею 0,5640 га., що розташована на території Гійченської сільської ради, Жовківського району Львівської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку виданого Гійченською сільською радою Жовківського району Львівської області від 27.12.2002 року за 11-ЛВ №066240, зареєстрованого в книгу реєстрацій державних актів за №521, кадастровий номер землі 4622782000:19:000:0069 (арк. спр. 65).

Із копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданим 21.01.2020 року, встановлено що державним нотаріусом Жовківської ДНК у Львівській області Галань О.Я. на підставі заповіту посвідченого виконкомом Гійченської сільської ради Жовківського району Львівської області 16.05.2013 року за реєстром №30, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_2 , 1958 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його сестра ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки, площею 0,5092 га., що розташована на території Гійченської сільської ради, Жовківського району Львівської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку виданого Гійченською сільською радою Жовківського району Львівської області від 27.12.2002 року за 11-ЛВ №066240, зареєстрованого в книгу реєстрацій державних актів за №521, кадастровий номер землі 4622782000:19:000:0062 (арк. спр. 66).

Із копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданим 21.01.2020 року, встановлено що державним нотаріусом Жовківської ДНК у Львівській області Галань О.Я. на підставі заповіту посвідченого виконкомом Гійченської сільської ради Жовківського району Львівської області 16.05.2013 року за реєстром №30, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_2 , 1958 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є його сестра ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки, площею 0,4625 га., що розташована на території Гійченської сільської ради, Жовківського району Львівської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку виданого Гійченською сільською радою Жовківського району Львівської області від 27.12.2002 року за 11-ЛВ №066240, зареєстрованого в книгу реєстрацій державних актів за №521, кадастровий номер землі 4622782000:23:000:0080 (арк. спр. 67).

З постанови №1104/01-16 від 09.11.2021 року Жовківської державної нотаріальної контори встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину житлового будинку в АДРЕСА_1 , відповідно до ППВС України №20 від 22.12.1995 року зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року.

Згідно з вимогами ст. ст. 1269, 1270 ЦК України, позивачка є такою, що спадщину прийняла, оскільки звернулася із відповідною заявою в передбачений законом шестимісячний строк та спадщину частково прийняла.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Суд також враховує те, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Ураховуючи наведене, оскільки відповідач не заперечує проти задоволення позову, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази та встановивши дійсні обставини справи приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, ч.3 ст.200, 206, ч. 2 ст. 247, ст. 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно колишнього колгоспного типу двору в житловому будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 53,4 кв.м, житлова 31,3 кв.м, допоміжна 22,1 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель (веранда, літня кухня, веранда, сарай, сарай, сарай, колодязь, ворота, хвіртка, огорожа), в порядку спадкування за заповітом після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке ним успадковане, але не оформлено після смерті батьків ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.01.2022 року.

Суддя: Олещук М. М.