Рішення № 102877865, 01.02.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/6009/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.02.2022 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Трагнюк В.Р., секретар судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповаідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповаідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" подано вказаний позов, який обґрунтовується тим, що 22.02.2018 р. між ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, Боржник, Відповідач) та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», надалі - Банк, ПАТ «ОТП Банк») був укладений Договір про споживчий кредит № 2118059828 (надалі - Кредитний договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 13 397,49 грн. зі сплатою 0,01% річних за користування кредитом на строк до 22.11.2018 р. включно.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 13 397,49 грн.

22.12.2018 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 22/12/18, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту № 2018059828 від 22.02.2018 p., що укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до Відповідача, а ПАТ «ОТП Банк» втратив такі права.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з Позичальника станом на 04.11.2021 p., відповідно до розрахунку заборгованості, становить 13 398,04 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 13 396,95 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 1,09 грн.

Разом з тим позивач зазначає, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор отримав право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Тому право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 04.11.2021 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 17 051,09 грн., з яких: нараховані 3% річних-1 187,01 грн.; втрати від інфляції - 2 466,05 грн.; заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 13 396,95 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 1,09 грн.

Відзиву на позовну заяву у встановлений строк не подано.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України суд прийшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. У поданій позовній заяві зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, та постановлення заочного рішення суду, у разі виникнення обставин викладених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України

Відповідач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, відзив у встановлений судом строк, не подав

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні: 22.02.2018 р. між ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, Боржник, Відповідач) та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», надалі - Банк, ПАТ «ОТП Банк») був укладений договір споживчого кредиту № 2118059828 (надалі - Кредитний договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 13 397,49 грн. зі сплатою 0,01% річних за користування кредитом на строк до 22.11.2018 р. включно(а.с.8).

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 13 397,49 гривень.

22.12.2018 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 22/12/18, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту № 2018059828 від 22.02.2018 p., що укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (а.с.18-33).

Таким чином, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до Відповідача, а ПАТ «ОТП Банк» втратив такі права.

Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 04.11.2021 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 17 051,09 грн., з яких: нараховані 3% річних-1 187,01 грн.; втрати від інфляції - 2 466,05 грн.; заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 13 396,95 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 1,09 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК зобов`язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 546, 548 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, що встановлені договором .

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду частково, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, суд приходить до висновку, що позовна вимога підлягає задоволенню.

Вирішення заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 9000 грн.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 2, 3 та 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, для підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано Договір про надання правової допомоги № 05-03/2021 від 05.03.2021 року, заявку про надання юридичної допомоги № 36 від 27.09.2021 року, витяг з акту № 3 про надання юридичної допомоги від 30.09.2021 року (надані послуги: надання письмової поглибленої консультації з посиланням на нормативні акти 3 000 грн. (1 година), складання позовної заяви про стягнення боргу, підготовка та друк необхідних документів 6 000 грн. (4 години)), а також платіжне доручення № 0289280000 на суму 200 0000 грн., в якому в графі «Призначення платежу» вказано «надання правової допомоги згідно договору № 05-03/2021 від 05.03.2021 року.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №362/3912/18 та від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц.

З наданого платіжного доручення не вбачається, що була сплачена вартість наданої позивачу правової допомоги саме у даній справі. Тому підстави стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Вердикт Капітал» витрат на таку правову допомоги відсутні (а.с.56).

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 гривень на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263, 265, 267, 268, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2018059828 від 22.02.2018 р. у розмірі 17 051,09 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 гривень.

Врешті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийВ. Р. Трагнюк

Повний текст рішення

складено 01.02.2022 року