Рішення № 102876444, 12.01.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2022 р. справа № 300/3541/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Королевич О.В.

за участю: представника відповідача - Мучки Х.С., представника третьої особи - Сергенюка Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Франківськ Агро" Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 44315975, вул. Залізнична, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76018), про визнання протиправним та скасування п. 22 рішення №185-8 від 29.04.2021 "Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки" та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування в частині рішення №185-8 від 29.04.2021, зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру Івано-Франківської області №9-1151/15-20-СГ від 13.08.2020 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 площею 0,4518 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту с. Добровляни, Добровлянської сільської ради, Тисменицького району, Івано-Франківської області з метою подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства. На підставі даного наказу, укладеного договору та завдання на виконання робіт, ТОВ "ВААР" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Добровляни, Добровлянської сільської ради, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області. Оскільки 29.12.2020 дана земельна ділянка передана в комунальну власність Івано-Франківської міської територіальної громади та 01.02.2021 зареєстрована в Державному реєстрі речових прав, 03.02.2021 позивач звернувся до Івано-Франківської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 площею 0,4518 га та подальшою передачею її у власність. Проте, пунктом 22.1 рішення Івано-Франківської міської ради від 29.04.2021 № 185-8 відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4518 га кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 в с. Добровляни та передачі її у власність, для ведення особистого селянського господарства (вказана земельна ділянка є комунальною власністю Івано-Франківської МТГ із 29.12.2020, відсутня інформація щодо погодження цього питання громадською радою). На думку позивача, Івано-Франківська міська рада не дотрималась вимог Земельного кодексу України та безпідставно відмовила у затвердженні проекту землеустрою та просить суд визнати незаконним та скасувати пункт 22.1 рішення "Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки" від 29.04.2021 № 185-8 та зобов`язати Івано-Франківську міську раду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 площею 0,4518 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту с. Добровляни Добровлянської сільської ради, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області та передати її у власність ОСОБА_1 .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 відкрито провадження у даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення учасників справи (а.с. 31-32).

Відповідач своїм правом подати відзив на адміністративний позов скористався, який надійшов на адресу суду 06.08.2021 (а.с. 37-39). Згідно відзиву представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив. Вказав, що Івано-Франківська міська рада у межах своєї компетенції та відповідно до чинного законодавства розглянула заяву позивача та прийняла рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою.

Представником позивача 13.08.2021 через канцелярію суду подано відповідь на відзив (а.с.49, 50) згідно якої зазначив про відсутність підстав для відмови у затвердженні розробленого проекту землеустрою та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 за результатами розгляду клопотання відповідача розгляд справи призначений у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 53).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 за результатами розгляду клопотання відповідача залучено до участі у справі Комунальне підприємство «Франківськ Агро» Івано-Франківської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Згідно заяв представника позивача про уточнення позовних вимог від 30.11.2021 та 04.01.2022 позивач просить: визнати протиправним та скасувати пункт 22.1 рішення Івано-Франківської міської ради від 29.04.2021 №185-8 в частині відмови громадянину ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4518 га, кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 та передачі її у власність , для ведення особистого селянського господарства; зобов`язати Івано-Франківську міську раду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 ділянки площею 0,4518 га, ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства та передати вказану земельну ділянку ОСОБА_1 у приватну власність.

Суд зазначає, що згідно вказаних заяв позивачем не змінено предмет чи підстави адміністративного позову, і такі заяви спрямовані на виправлення помилок, які містяться в прохальній частині позовної заяви, тому вказані заяви враховуються судом при вирішенні спору.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, хоча про дату та час слухання повідомлялися судом. 30.11.2021 на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без його участі (а.с. 91).

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи щодо задоволення позовних вимог заперечили з мотивів викладених у відзиві на позов.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, вислухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4518 га, кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Добровляни, Добровлянської сільської ради, Тисменицького району, Івано-Франківської області (а.с.15).

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 02.09.2020 № 9-1151/15-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4518 га, кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населеного пункту с. Добровляни, Добровлянської сільської ради, Тисменицького району, Івано-Франківської області з метою подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.15).

ТОВ "ВААР" на замовлення позивача розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населеного пункту с. Добровляни, Добровлянської сільської ради, Тисменицького району, Івано-Франківської області (а.с.11-43).

Сторонами не заперечується, що 29.12.2020 дана земельна ділянка площею 0,4518 га, кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 передана в комунальну власність Івано-Франківської міської територіальної громади та 01.02.2021 зареєстрована в Державному реєстрі речових прав.

В подальшому, позивач звернувся до Івано-Франківської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4518 га, кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 для ведення особистого селянського господарства та передачею її у власність, яка розташована за межами населеного пункту с. Добровляни, Добровлянської сільської ради, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області.

Рішенням Івано-Франківської міської ради (8 сесія) восьмого скликання від 29.04.2021 за №185-8 "Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки", зокрема, пунктом 22.1 вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4518 га, кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 в с. Добровляни та передачі її у власність, для ведення особистого селянського господарства (вказана земельна ділянка є комунальною власністю Івано-Франківської МТГ із 29.12.2020, відсутня інформація щодо погодження цього питання громадською радою) (а.с.28).

Позивач, вважаючи необґрунтованим оскаржуваний пункт рішення від 29.04.2021 за №185-8 та таким, що прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України, у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин).

За змістом частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частинами 9 - 11 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Повноваження відповідних органів щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтею 122 ЗК України.

Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Пунктом 6 частини 3 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать питання затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України.

Зміст норм Земельного кодексу України свідчить про те, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в тому числі, за принципом "мовчазної згоди" (або мотивованої відмови у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Згідно змісту частин 10 та 11 статті 118 Земельного кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду, внаслідок чого, спір вирішується в судовому порядку.

При цьому, суд зазначає, що визначаючи черговість проходження вищевказаних етапів та визначаючи повноваження державних органів, зокрема, в частині відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою (ч.7 ст. 122 ЗК України) чи щодо можливості погодження проекту землеустрою (ч. 6 ст. 186-1 ЗК України), законодавець у певний спосіб, чітко, окреслив випадки коли такі дії слід вчиняти.

Водночас, випадків за яких можлива відмова у затвердженні вже погодженого проекту землеустрою відповідним органом виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, положення статті 118 ЗК України не містять.

За вказаних умов, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд повинен керуватися загальними принципами, що визначені частиною 2 статтею 19 Конституції України, за змістом якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що згідно оскаржуваного рішення відмова у затвердженні проекту землеустрою позивача мотивована відсутністю інформації щодо погодження громадською радою, однак така підстава відмови в погодженні проекту землеустрою не ґрунтується на нормах закону, оскільки жоден з етапів процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян такого погодження не вимагає.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог представник відповідача посилається на те, що проект землеустрою погоджений ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (висновок №1901/82-20 від 21.09.2020), що на думку відповідача є грубим порушенням частини 1 статті 186-1 Земельного кодексу України, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області реалізовує повноваження виключно на території Вінницької області і на територію Івано-Франківської області такі повноваження поширюватись не можуть.

З вказаного приводу суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 580 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» затверджено тимчасовий порядок взаємодії між територіальними органами державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Розгляд та погодження або відмова у погодженні проектів землеустрою здійснюється працівниками територіальних органів Держгеокадастру, які вибрані за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру.

Вказана постанова була чинна станом на момент виникнення спірних правовідносин, а тому твердження позивача на погодження проекту землеустрою ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, як підставу для відмови в задоволенні позовних вимог є необґрунтованими.

Окрім цього, оскаржуване рішення не містить посилань на невідповідність погодження проекту землеустрою, а відмова обґрунтована відсутністю інформації щодо погодження питання громадською радою.

Зважаючи на наведене, вказані вище доводи відповідача є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пункт 22.1 рішення Івано-Франківської міської ради від 29.04.2021 року №185-8 в частині відмови громадянину ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 ділянки площею 0,4518 га, ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства та передати вказану земельну ділянку ОСОБА_1 у приватну власність.

Наслідком скасування судом у цій справі пункту 22.1 рішення Івано-Франківської міської ради від 29.04.2021 №185-8 в частині відмови гр. ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4518 га, кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 та передачі її у власність, для ведення особистого селянського господарства є те, що заява позивача про затвердженні проекту землеустрою залишається нерозглянутою.

Слід зазначити, що Івано-Франківська міська рада за результатом розгляду і перевірки проекту на відповідність їх вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, приймає відповідне рішення.

Таким чином на переконання суду, задоволення таких позовних вимог фактично призведе до підміни судом компетенції відповідача, присвоєння собі його функцій, а також до фактичного прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність, що не належить до компетенції суду.

З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, в даному випадку є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного владного рішення.

Відтак, слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4518 га, кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 та передачі її у власність, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Добровляни, Добровлянської сільської ради, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, позивачем, згідно із квитанцією від 15.07.2021 сплачено судовий збір в розмірі 908,00 гривень, за подання даного адміністративного позову, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 454 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 22.1 рішення Івано-Франківської міської ради від 29.04.2021 року № 185-8 в частині відмови ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4518 га, кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту с. Добровляни, Добровлянської сільської ради, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області.

Зобов`язати Івано-Франківську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4518 га, кадастровий номер 2625881200:01:003:0012 за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована та межами населеного пункту с. Добровляни, Добровлянської сільської ради, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, та прийняти рішення з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 33644700, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.

Рішення складене в повному обсязі 17.01.2022.