Вирок № 102875628, 31.01.2022, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/2276/20

Провадження № 1-кп/185/155/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Самоткан Н.Г.

за участю секретаря - Перепелиці О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040370000235 від 11 лютого 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , паспортні дані: НОМЕР_2 , виданий Павлоградським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю:

прокурора - Зейналова І.А. огли,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Бєлякова А.Ф.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2020 року протягом дня ОСОБА_1 , разом зі своїм зведеним братом ОСОБА_2 , під час сумісного відпочинку вживали спиртні напої. Після 21 год. 00 хв. 10 лютого 2020 року, ОСОБА_1 спільно зі ОСОБА_2 , знаходилися за місцем свого мешкання в одній із кімнат квартири АДРЕСА_2 , де на той час також знаходилися інші члени їхньої родини - мати ОСОБА_3 та батько ОСОБА_4 , які в цей час відпочивали в іншій кімнаті вказаної квартири.

11 лютого 2020 року приблизно о 01 год. 15 хв. під час спільного вживання спиртних напоїв, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1 , взяв в праву руку кухонний ніж, який находився на столі в кімнаті та направився в сторону ОСОБА_2 .

У свою чергу ОСОБА_2 , бажаючи уникнути конфліктної ситуації, що сталася між ними вийшов з кімнати, зачинивши за собою двері та утримував їх з іншої сторони руками, перешкоджаючи ОСОБА_1 їх відчинити. Під час спроби відчинення дверей кімнати, відчуваючи опір зі сторони ОСОБА_2 , який утримував двері, у ОСОБА_1 раптово виник протиправний умисел, спрямований на протиправне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2

11 лютого 2020 року приблизно о 01 год. 20 хв. ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних ним дій, тримаючи в правій руці ніж, просунувши між дверима кімнати та стіною свою праву руку, в якій утримував ніж та умисно, із застосуванням фізичної сили, наніс один удар ножем в ліву скроневу частину голови ОСОБА_2 , який в той момент перебував з іншої сторони дверей кімнати та намагався протистояти відчиненню дверей ОСОБА_1 ..

В результаті нанесення удару ножем в голову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення голови скроневої області зліва, що супроводжувалося забоєм головного мозку ІІІ ступеню, забоєм скроневої частки, субарахноїдальним та внутрішньо шлунковим крововиливом зліва, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду, з урахуванням зміни прокурором обвинувачення, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та пояснив, що потерпілий ОСОБА_2 є його зведеним братом. 10 лютого 2020 року вони разом з потерпілим розпивали спиртні напої, в ніч на 11 лютого між ними виник конфлікт, бійка, внаслідок якої він завдав ОСОБА_2 один удар ножем у голову.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що він проживав в одній квартирі з матір`ю, батьком ОСОБА_1 та самим ОСОБА_1 .. 10 лютого 2020 року до нього приїхала сестра, з якою вони разом розпивали спиртні напої. Після того, як сестра поїхала, вони з ОСОБА_5 ходили до його доньки, коли повернулися, продовжили розпивати спиртні напої. Між ними виникла сварка і він зачинився у своїй кімнаті. ОСОБА_1 почав вибивати двері ногою, він намагався тримати двері, але ОСОБА_1 , просунувши руку в дверний отвір, наніс йому один удар ножем в голову, від якого він втратив свідомість та впав.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 був доставлений до лікарні в тяжкому стані, та в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_2 пояснював, що вони вдома розпивали спиртні напої, а потім відбувся конфлікт і його вдарили ножем у скроню.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є його сусідом, останній поживав з братом, мачухою та батьком. 10 лютого 2020 року приблизно о 23.00 год. в них ввечері голосно грала музика, він пішов до них в квартиру зробити зауваження, двері відчинив потерпілий ОСОБА_2 .. Тілесних ушкоджень у нього не було, музику вимкнули. О 03.00 год. до нього прийшли працівники поліції та попросили бути понятим. Зайшовши в квартиру сусідів, він побачив кров, одяг потерпілого та ніж, які були в крові. ОСОБА_1 та потерпілого в квартирі вже не було.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 є його рідним сином, а потерпілий ОСОБА_2 його пасинок. Вони часто випивали і сварилися. 10 лютого 2020 року він, разом з синами та дружиною були вдома, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 випивали, а потім дружина повідомила, що сини б`ються. Коли він підійшов до них, то побачив як ОСОБА_2 вже падає та в нього з голови йде кров. Момент удару він не бачив, свідком подій не був. Він викликав швидку та поліцію.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 . 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 зі своїм братом розпивали спиртні напої та у них голосно грала музика. Вони заважали, тому вона попросила батька піти до них та зробити зауваження. Вранці їй стало відомо, що ОСОБА_1 вдарив ножем ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що потерпілий ОСОБА_2 є її братом . В той день обід вона приходила в гості до матері, там був ОСОБА_1 , а ввечері ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_2 , приходили до неї, вони вживали спиртні напої. Вночі подзвонила мати та повідомила, що ОСОБА_1 вдарив ножем ОСОБА_2 . Свого брата ОСОБА_2 характеризує негативно, він нестримана і конфліктна людина, неодноразово бив ОСОБА_1 та матір.

Крім наведених показань потерпілого та свідків судом встановлена наявність у справі наступних беззаперечних доказів вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину.

Під час огляду місця події 11 лютого 2020 року слідчим СВ Павлоградського ВП за участі понятих та спеціаліста /а.п.48-66/ було проведено огляд приміщення квартири АДРЕСА_2 , де виявлено:

- ніж з речовиною бурого кольору на тумбі в коридорі квартири при вході, на якому додатково виявлені сліди пальців рук;

- речовина бурого кольору, рушник та кофта з капюшоном з речовиною бурого кольору в проході між кімнатами,

- на поверхні дверей до кімнати обвинуваченого плями речовини бурого кольору,

- в кімнаті обвинуваченого на столику порожня скляна пляшка напою «Абсент», на якій виявлені сліди пальців рук, на дивані знайдені шкарпетки, светр синього кольору, светр темно-сірий, джинси зі слідами речовини бурого кольору.

На фотографіях, що додані до протоколу, зафіксовані викладені в протоколі обставини проведення огляду та розташування знайдених речей та слідів злочину в квартирі.

Постановою слідчого СВ Павлоградського ВП від 11 лютого 2020 року /а.п.67/ в якості речових доказів визнано: кухонний ніж зі слідами РБК; джинси темно-синього кольору зі слідами РБК, пару шкарпеток зі слідами РБК, светр темно-сірого кольору, светр синього кольору, які належать обвинуваченому ОСОБА_1 ; кофту з капюшоном зі слідами РБК, яка належить ОСОБА_2 , рушник зі слідами РБК; два відбитки пальців рук; змиви речовини бурого кольору, які були виявлені та вилучені в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , які передані на збереження Павлоградському ВП згідно квитанції /а.п.68/.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту /а.п.81-85/ 11 лютого 2020 року слідчим за участі понятих, був проведений на місці злочину слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_3 , проведення якого фіксувалось за допомогою відеокамери.

Суд не бере до уваги даний доказ у зв`язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла і не підтвердила обставини отримання потерпілим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень в судовому засіданні.

Відповідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1176, який знаходився на лікуванні у відділенні нейрохірургії № 2 КЗ «ДОКЛМ», ОСОБА_2 був встановлений клінічний діагноз: відкрите проникаюче ножове черепно-мозкове поранення з вхідним отвором в лівій скроневій ділянці, забій головного мозку III ступеня, вогнищевий забій лівої скроневої частки, субарахноїдальний крововилив, внутрішньошлуночковий крововилив, неоклюзійна гідроцефалія. Проведено операцію /а.п.94/.

Згідно висновку експерта судово-медичної експертизи Павлоградського міжрайонного відділення КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» №54 від 25 березня 2020 року /а.п.97-99/, згідно наданої медичної документації та даних об`єктивного огляду у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення голови скроневої області зліва, що супроводжувалося забоєм головного мозку III ступеню, забоєм скроневої частки, субарахноїдальним та внутрішньошлуночковим крововиливом зліва, тілесне ушкодження за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення. Рубець на волосистій частині голови в скроневій області зліва утворився внаслідок загоєння колото-різаної рани, яка утворилася від дії плаского колючо-ріжучого предмету, яким могло бути лезо ножа. Тілесне ушкодження виявлене у потерпілого ОСОБА_2 у вигляді колото-різаного поранення скроневої області зліва утворилося від однократної дії колючо-ріжучого предмету. Рубці, виявлені на волосистій частині голови в лобно-тім`яній області справа, в тім`яній області справа утворилися внаслідок заживлення післяопераційних ран. Тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення скроневої області зліва утворилося від однократної дії плаского колючо-ріжучого предмету, яким могло бути лезо ножа. Враховуючи морфологічні ознаки виявленого тілесного ушкодження, воно могло утворитися 11 лютого 2020 року.

Відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи №55-Д від 26 березня 2020 року /а.п.106-107/, виявлене тілесне ушкодження у потерпілого ОСОБА_2 у вигляді проникаючого колото-різаного поранення голови скроневої області зліва, що супроводжувалося забоєм головного мозку III ступеню, забоєм скроневої частки, субарахноїдальним та внутрішньошлуночковим крововиливом зліва, могло утворитися при умовах зазначених при проведенні слідчого експерименту 25 березня 2020 року за участю потерпілого ОСОБА_2 .

Постановою слідчого СВ Павлоградського ВП від 14 лютого 2020 року в якості речових доказів визнано: прозорий файл опечатаний паперовою біркою, зі шприцом та зразками крові ОСОБА_2 , які долучені до матеріалів кримінального провадження /а.п.93/.

Постановами слідчого СВ Павлоградського ВП від 23 березня 2020 року та 18 березня 2020 року в якості речових доказів визнано: медичні карти стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_2 за №Е1176 від 11 лютого 2020 року та за № 876 від 11 лютого 2020 року, відповідно, які долучені до матеріалів кримінального провадження /а.п.95, 96/.

Висновок судової трасологічної експертизи від 17 лютого 2020 року, відповідно до якого: сліди пальців рук, вилучені при проведені огляду місця події 11 лютого 2020 року з поверхні ножа та пляшки алкогольного напою «Абсент» залишені відповідно вказівним пальцем лівої руки та великим пальцем правої руки обвинуваченого ОСОБА_1 /а.п.71-80/.

При проведенні судово-медичних експертиз у відділені судово-медичної імунології КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» 19 лютого 2020 року зразка крові потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 була встановлена групова приналежність, про що було складено висновки №155/1 та №155, відповідно /а.п.109-110, 112-113/.

Згідно висновку експерта судово-імунологічної експертизи №155/2 від 04 березня 2020 року /а.п. 115-120/ на одязі обвинуваченого: джемпері, штанах, парі шкарпеток, на кофті з капюшоном; та на рушнику з місця вчинення злочину, встановлена наявність крові людини, походження якої можливо від крові потерпілого ОСОБА_2 , та виключена можливість походження вказаних слідів від крові обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта судово-імунологічної експертизи №155/3 від 04 березня 2020 року /а.п.122-127/ на речах потерпілого: светрі, штанах сірого кольору, штанах чорного кольору встановлена наявність крові людини. Одержані результати серологічного дослідження крові в зазначених слідах не виключають походження її від самого потерпілого ОСОБА_2 та виключають можливість походження слідів від крові обвинуваченого ОСОБА_1 .

Під час проведення цитологічного дослідження піднігтьового вмісту нігтьових зрізів з правої руки обвинуваченого ОСОБА_1 встановлена наявність крові, виявлені клітини середнього шару епідермісу та визначний білок людини. В піднігтьовому вмісті лівої руки обвинуваченого ОСОБА_1 наявність крові не визначено, знайдені клітини поверхневого шару епідермісу, які непридатні для цитологічного дослідження. Виявлена кров в піднігтьовому вмісті правої руки обвинуваченого ОСОБА_1 може походити від самого обвинуваченого, даних про походження крові в піднігтьовому вмісті правої руки обвинуваченого ОСОБА_1 від потерпілого ОСОБА_2 не отримано, про що було складено висновок експерта №250/1 від 13 лютого 2020 року /а.п.129-133/.

Згідно висновку експерта №250/2 від 12 березня 2020 року /а.п.135-139/ в змиві з підлоги з місця злочину, наданому на дослідження, встановлена наявність крові людини. Отримані результати досліджень дають можливість припустити, що кров в змиві з підлоги могла походити від потерпілого ОСОБА_2 , враховуючи групову приналежність його крові, та виключена можливість походження від крові обвинуваченого. На клинку ножа, наданому на дослідження, встановлена наявність крові людини. Кров в деяких слідах на клинку ножа належить особі чоловічої генетичної статі, статеву приналежність крові в решті слідів на клинку ножа визначити не виявилось можливим. При серологічному дослідженні крові у вказаних слідах на клинку ножа не виключена можливість походження від крові потерпілого ОСОБА_2 . Експерт виключив можливість походження слідів крові на клинку ножа від обвинуваченого.

11 лютого 2020 року було проведено медичний огляд обвинуваченого ОСОБА_1 у відділені №2 м.Павлограда КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР» з метою встановлення алкогольного сп`яніння. Згідно висновку лікаря 11 лютого 2020 року о 03.50 годині обвинувачений ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння /а.п.144/

Відповідно до довідок КЗ «Павлоградська міська лікарня №4» ПМР» від 11 лютого 2020 року /а.п.145/ та КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» ПМР» від 11 лютого 2020 року /а.п.146/ під час огляду лікарів будь-яких тілесних ушкоджень у обвинуваченого ОСОБА_1 не було виявлено.

Постановами слідчого СВ Павлоградського ВП від 11 лютого 2020 року в якості речових доказів визнано: змиви з обох рук обвинуваченого ОСОБА_1 , з використанням марлевих тампонів, а також контрольний марлевий тампон /а.п.165/, зрізи нігтьових пластин з обох рук обвинуваченого ОСОБА_1 /а.п.166/, зразки відбитків пальців та долонь обвинуваченого ОСОБА_1 /а.п.167/, зразки крові обвинуваченого ОСОБА_1 /а.п.168/, які передані на збереження до камери зберігання речових доказів Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

11 лютого 2020 року був отриманий консультативний висновок лікаря КП «Обласний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР», згідно якого ніяких психічних розладів у обвинуваченого ОСОБА_1 не було виявлено /а.п.147/.

Відповідно висновку судово-психіатричної експертизи №129 від 20 березня 2020 року, обвинувачений ОСОБА_1 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждав і у теперішній час також не страждає. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, іспитований не виявляв і ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності,а перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, про що свідчать дані про вживання ним спиртних напоїв в той день, його правильне орієнтування в навколишньому й особах, певна послідовність і цілеспрямованість дій, відсутність у його поведінці та висловлюваннях у той період часу ознак маячіння, галюцинацій, розладів свідомості або інших хворобливих порушень психічної діяльності, коли він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У теперішній час за своїм психічним станом іспитований також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 сумнівів у достовірності не викликають, викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину. Ці докази суд визнає допустимими і належними, достовірними і достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Всі зазначені вище докази суд визнає належними та допустимими, які в своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

При ухваленні вироку суд приймає покази свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які повідомили про обставини, що передували подіям, які інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_1 , а також зазначили про обставини, які настали після цих подій, однак очевидцем даних подій не були.

Обґрунтовуючи доведеність вини обвинуваченого, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, скоєне ОСОБА_1 , з об`єктивної сторони характеризується його діями у вигляді протиправного посягання на здоров`я потерпілого ОСОБА_2 , тобто в завданні удару ножем в скронневу область голови та причинним зв`язком між завданням удару і наслідками, що настали у вигляді тяжких тілесних ушкоджень.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 121 КК, характеризується умисною формою вини. Завдаючи удару ножем потерпілому, ОСОБА_5 усвідомлював, що може заподіяти потерпілому тяжку шкоду здоров`ю , передбачав такі наслідки і бажав їх настання .

Суд вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною. Під час судового розгляду кримінального провадження були встановлені та підтверджені об`єктивні обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення та наслідки вчинення.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують Європейську конвенцію з прав та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. В своєму рішенні "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини "поза розумним сумнівом". Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 доведена "поза розумним сумнівом", оскільки наведені судом у вироку докази винуватості обвинуваченого є очевидними і безсумнівними.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: раніше не судимий, вчинив у відповідності до ст. 12 КК України злочин, який відноситься до категорії тяжких, думку потерпілого, який наполягає на призначенні покарання обвинуваченому, пов`язаного з позбавленням волі, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно ст. 66 КК України - є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно ст. 67 КК України - є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

На переконання суду, покарання ОСОБА_1 слід призначити в межах санкції статті, за якою він обвинувачується у вигляді позбавлення волі.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.

Під час проведення досудового розслідування проводилась трасологічна експертиза, згідно довідки Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України на проведення криміналістичної експертизи було витрачено 1256,08 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст. 122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.

Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 винуватий у вчиненні інкримінованого злочину за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної криміналістичної експертизи у розмірі 1256,08 гривень.

Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної чинності залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обчислювати з 11 лютого 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість проведеної криміналістичної експертизи експертами Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України у розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) гривень 08 коп.

Речові докази:

- кухонний ніж зі слідами РБК; рушник зі слідами РБК; два відбитки пальців рук; речовину бурого кольору, змиви з якої було зроблено, прозорий файл опечатаний паперовою биркою зі шприцом та зразком крові потерпілого ОСОБА_2 , змиви з обох рук обвинуваченого ОСОБА_1 , зроблені 11.02.2020 року за використанням марлевих тампонів, а також контрольний зразок марлевого тампону, зрізи нігтьових пластин з обох рук обвинуваченого ОСОБА_1 , зразки відбитків пальців та долонь обвинуваченого ОСОБА_1 , зразки крові обвинуваченого ОСОБА_1 , які передані на зберігання до камери збереження речових доказів Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили знищити;

- джинси темно-синього кольору зі слідами РБК, пару шкарпеток зі слідами РБК, светр темно-сірого кольору, светр синього кольору, що належать обвинуваченому ОСОБА_1 , та які передані на зберігання до камери збереження речових доказів Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили передати за належністю;

- кофту з капюшоном зі слідами РБК, що належить потерпілому ОСОБА_2 та передана на зберігання до камери збереження речових доказів Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили передати за належністю;

- медичні карти стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_2 №Е1176 від 11 лютого 2020 року та №876 від 11 лютого 2020 року, долучені до матеріалів кримінального провадження - після набрання вироком законної сили - повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.

Суддя: Н.Г. Самоткан