Рішення № 102875569, 31.01.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 524/1910/21

№ 2/183/996/22

31 січня 2022 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Гончарової С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2021 року з Автозаводського районного суду м.Кременчука до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування зазначеного позову посилається на те, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис №58733 від 05 жовтня 2020 року, за яким звернено стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором №2001464267 від 13 листопада 2012 року на загальну суму 21 259,11 грн. Про існування виконавчого напису позивач довідався через мобільний за стосунок «Дія». Вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість за кредитним договором не є безспірною. Виконавчий напис нотаріуса вчинений з істотними порушеннями вимог чинного законодавства, а саме: Закону України "Про нотаріат", Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. У зв`язку з чим, позивач просить визнання виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Крім того, позивач зазначає, що з вчиненням виконавчого напису йому була причинена моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 2 000 грн, та яку просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути судові витрати.

Ухвалою судді від 24 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання, витребувано докази. Ухвалою суду від 22 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача через канцелярію суду 19 січня 2022 року подав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. На підтвердження витрат на правову допомогу надав акт виконаних робіт, квитанцію до прибуткового касового ордеру №2 від 22 червня 2021 року та копії чеків про отримання гонорару. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням положень ч. 6 ст. 259, ч. 4, ч. 5, ч. 7 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення цього рішення суду є дата складання повного судового рішення - 31 січня 2022 року.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 13 листопада 2012 року між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №2001464267, відповідно до якого Кредитором було надано ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5 372 грн. на придбання товарів та послуг, зі строком на 6 міс., до 13 травня 2013 року (а.с.127-130).

05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинений виконавчий напис, реєстровий номер №58733, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №2001464267 від 13 листопада 2012 року, укладеним з Акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами №19/09/16 від 19 вересня 2016 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами №01/02/2017-01 від 01 лютого 2017 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Примоколект-Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами №11/08/2020-КА від 11 серпня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Аланд». Стягнення заборгованості проводиться за період з 11 серпня 2020 року по 14 серпня 2020 року складає 21 259,11 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 17 333,90 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 3 425,21 грн., за вчинення виконавчого напису - 500 грн.

Зазначений виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, ВП № 63967864.

Відповідно ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» зі змінами та доповненнями (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у тому числі, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.

Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року відмовлено.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.

Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29 листопада 2001 року, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: - оригінал нотаріально посвідченої угоди; - документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як встановлено судом, договір кредиту було укладено в простій письмовій формі, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Також відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), оскільки оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис на підставі Договору про надання споживчого кредиту, який не був нотаріально посвідчений, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно частини 1,2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 05.04.2021р. у справі N 766/21131/18 (провадження N 61-18770св19) зазначено, що аналіз положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

У вказаній постанові Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що звернення до нотаріуса з заявою про видачу виконавчого напису та отримання виконавчого напису є реалізацією прав кредитора отримати від боржника у кредитному зобов`язанні суми заборгованості за кредитним договором, а тому такі дії не можуть бути розцінені як протиправна поведінка кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що 22 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем відкрито виконавче провадження № 63967864 з виконання виконавчого напису № 58733 виданого 05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем.

29 січня 2021 року приватним виконавцем у межах вищевказаного виконавчого провадження прийнято постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , якою постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 відсотків із заробітної плати.

Підстави вважати, що у зв`язку з таким стягненням, відповідачу було завдано моральну шкоду, відсутні.

Крім того, слід зазначити, що звернення до нотаріуса з заявою про видачу виконавчого напису, отримання виконавчого напису та пред`явлення його до виконання, є реалізацією прав кредитора щодо отримання від боржника заборгованості, а тому такі дії не можуть розцінюватися як протиправна поведінка кредитора, у зв`язку з чим, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку відповідач не заявляв про неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката та не надав суду відповідних доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представник позивача 19 січня 2022 року через канцелярію суду надав клопотання про долучення у якості доказів копії акту виконаних робіт №2 від 19 січня 2022 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №2 від 22 червня 2021 року та копії чеків на суму 4 200 грн. про отримання гонорару за участь у судових засіданнях. Крім того, в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги №1 від 20 січня 2021 року, Додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №1 від 20 січня 2021 року, акт виконаних робіт №1 від 27 лютого 2021 року та квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 20 січня 2021 року на суму 350 грн., №2 від 25 лютого 2021 року на суму 1 350 грн. (а.с.35).

Враховуючи складність справи, кількість і зміст поданих представником позивача процесуальних документів, кількість судових засідань в яких представник позивача приймав участь, суд, з урахуванням вимог співмірності і розумності, вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 5 900 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 158, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №58733, за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в сумі 21 259,11 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7 262 (сім тисяч двісті шістдесят дві) грн., яка складається з: витрат по сплаті судового збору в сумі 1 362 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 5 900 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», код ЄДРПОУ 42642578, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф.301;

третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: Житомирська обл., м.Житомир, вул.. Велика Бердичівська, буд.35.

Повне судове рішення складено і підписано 31 січня 2022 року .

Суддя Оладенко О.С.