Ухвала суду № 102875293, 21.01.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3251/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що майно є доказом кримінального правопорушення. Метою накладення арешту є збереження речових доказів.

З наданихвобґрунтуванняматеріалів вбачається,щослідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100060000596 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, досліджуються обставини протиправного заволодіння шахрайським шляхом, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час досудового розслідування було допитано потерпілу ОСОБА_4 , яка в ході допиту повідомила, що 4 липня 2003 року спеціалізованою організацією ВКФ «3 КОМ» було проведено прилюдні торги, щодо реалізації 4-кімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 . Переможницею торгів стала ОСОБА_4 , яка придбала вказану квартиру і по теперішній час являється її власницею, що підтверджується Свідоцтвом від 07 липня 2003 року. Вказана квартира зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 у реєстровій книзі №д-1140-95 за реєстровим №5484 від 08 липня 2003 року.

Так, 07 квітня 2021 року при зверненні до приватного нотаріуса ОСОБА_5 для здійснення відповідних нотаріальних дій, ОСОБА_4 стало відомо, що на квартиру АДРЕСА_2 виконавцем ОСОБА_6 від 29 березня 2021 року було накладено арешт, серія та номер: 64983845 (підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 57349875 від 29.03.2021 року). Обтяжувачем був приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 , адреса для листувавання: АДРЕСА_3 , приміщення 644, м.т. НОМЕР_1 .

Відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі №757/51060/18-ц від 10 грудня, особа, права якої обтяжується було обтяжено - ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 . Предметом обтяження є 4-х кімнатна квартира, загальною площею 114, 40 кв. м., житловою площею 73,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем в вказаній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749.

Так, 18 жовтня 2018 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 , в якому просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №74 від 29 квітня 2004 року звернути стягнення на майно (вище вказану квартиру), шляхом продажу на прилюдних торгах у процесі виконавчого провадження за початковою ціною продажу, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.

Разом з тим, посадові особи ТОВ «Вердикт Капітал» не надали суду, а суд не перевірив інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про власника об`єкту нерухомості.

Крім того, приватний виконавець ОСОБА_6 29 березня 2021 року при накладенні арешту на квартиру, не перевірив інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про власника об`єкту нерухомості і обтяжив вказане майно і фактично підготував квартиру для оцінки та реалізації її на прилюдних торгах.

Також було встановлено, що в квартирі АДРЕСА_2 , зареєстрований малолітній син ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Сімейного кодексу України Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Так, постановою процесуального керівника від 13.04.2021 квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовим доказом.

Таким чином виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно з метою збереження речових доказів.

Прокурор до судового засідання не з`явився. Прокурор надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, доводи клопотання підтримав у повному обсязі.

Слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність власника майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт на об`єкти будівництва, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчий суддя не вбачає.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення спеціальної конфіскації як виду покарання, запобігання можливості його приховування та зникнення, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на майно.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2389184380000), яка перебуває у власності ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Заборонити будь-яким особам відчужувати, розпоряджатися вищевказаним об`єктом нерухомості;

Заборонити державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-які реєстраційні дій щодо вищевказаного об`єкту нерухомості.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1