Рішення № 102873036, 31.01.2022, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/6269/21

№ провадження 2/495/754/2022

З А О Ч Н Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

31 січня 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

справа № 495/6269/21,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн фінанс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 03.08.2021 року звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, уточнивши свої позовні вимоги 12.11.2021 року остаточно просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за №22401, про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" заборгованості в розмірі 28 589,25 грн.; повернути ОСОБА_1 утримані приватним виконавцем Шевченко Т.С. кошти у розмірі 5675,16 з рахунку АТ КБ "ПриватБанк" та 307,36 грн. з рахунку АТ "Універсал Банк"; стягнути з ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" моральну шкоду у розмірі 5000 грн та судові витрати, пов`язані із розглядом даної справи.

Стислий виклад позиції позивача

Так, свої вимоги позивач мотивує тим, що 12.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. був вчинений виконавчий напис за реєстровим номером 22401 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 28 589,25 грн.

Позивач вказує, що надалі, приватним виконавцем Одеської області Шевченко Т.С. були винесені постанови від 09.06.2021 року, а саме: про відкриття виконавчого провадження, стягнення винагороди виконавця, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про арешт коштів боржника /від 07.07.2021 року/.

Позивач переконаний у незаконності вчиненого виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом на користь відповідача, з підстав того, що п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в редакції постанови КМУ від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року визнано незаконною та нечинною.

Отже, станом на день вчинення приватним нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису від 12.03.2021 року п.2 Переліку, як і сама постанова Уряду № 662 був /і залишається на теперішній час/ не чинним.

Разом з тим, нотаріусом здійснено виконавчий напис саме на підставі тієї норми, що була визнана судом незаконною та нечинною.

Крім того, перевіряючи факт подання кредитором документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, нотаріус мав перевірити про надіслання боржнику кредитором повідомлення про порушення кредитних зобов`язань.

Позивач запевняє, що жодних повідомлень про намір вчинити виконавчий напис ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та існування безспірної заборгованості ОСОБА_1 не отримував.

До того ж, у виконавчому написі вказано, що кредитний договір був укладений позивачем з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступниками якого були ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Отже, ті обставини, що свідчать про неодноразову зміну сторони стягувача, оспорювання позивачем заборгованості та не повідомлення його про зміну кредитора та існуючу заборгованість свідчить про існування спору між сторонами щодо боргових зобов`язань, що виключає наявність умови безспірності.

Враховуючи усе вищенаведене, він і звернувся до суду з даним позовом.

Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі

06 серпня 2021 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду.

01 листопада 2021 року Ухвалою суду задоволена заява позивача про забезпечення позову.

01 листопада 2021 року Ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

Позивач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява його представника про розгляд справи у відсутність, з проханням позовні вимоги задовольнити з підстав, наведених у позові.

Проти ухвалення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома.

Третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна надала клопотання про розгляд справи без участі учасника справи, за наявними у справі документами.

Суд розглядає справу за відсутність сторін, відповідно наданих заяв, клопотання, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ухвали Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.01.2022 року, суд перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280 - 281 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вивчивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що дійсно 12.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором 490521121 від 23.01.2020 року, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» у розмірі 27 389,25 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 9 250 грн; простроченої заборгованості по несплаченим відсотка за користування кредитом у розмірі 17 297,50 грн; строкової заборгованості за штрафами і пенями у розмірі 841,75 грн.

За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати у розмірі 1 200 грн, як підлягали стягненню з боржника на користь стягувача.

Стягнення заборгованості проводилось за період з 29.01.2021 року по 27.02.2021 рік.

09 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Шевченко Т.С. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 224401 виданого 12.03.2021 року.

В межах даного виконавчого провадження ВП № 65729054 виконавцем були винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника.

Позивач вказує, що про існування такого він вперше дізнався в липні 2021 року за його особистою заявою до приватного виконавця.

Позивач заявляє про порушення процедури вчинення виконавчого напису нотаріусом, так як на підставі судових рішень скасовано постанови Уряду № 662, а нормотворчим органом не внесено відповідних змін до тексту правового акту/не актуалізовано його поточну редакцію/, крім того вказує на відсутності безспірності заборгованості на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.

Нормативне обґрунтування

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат", нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Частиною 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Аналогічні положення містяться в пункті 3.1. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі за текстом - Порядок).

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 87 Закону України "Про нотаріат").

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року (далі за текстом - Перелік).

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються,

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідні зміни до Постанови № 1172 та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постановою Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 "Вчинення виконавчих написів" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (в редакції чинній станом на 06.05.2021 року - дату вчинення спірного виконавчого напису) встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів (підпункт 5.2. пункту 5 глави 16 Порядку № 296/5 від 22.02.2012).

Отже, станом на 12.03.2021 року - дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних нотаріально посвідчених оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

До того ж, слід взяти до уваги, що захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений п п.2.3 п.2 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

За умовами наведеного вище пункту 2 глави 16 Порядку, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку.

Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу.

При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй Постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Таким чином, досліджуючи правові підстави вчиненого виконавчого напису, який зокрема ґрунтувався на п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.06.1999 року, у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису окремим документом, адже нотаріус позбавлений можливості вчиняти такі надписи щодо правочину, який не був нотаріально посвідчений.

Окрім того, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, що виключає можливість спору з його сторони щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, а саме того, що ані відповідачем, ані третьою особою, зокрема приватним нотаріусом Головкіною Я.В. не було доведено правомірності вчинення оспорюваного виконавчого напису від 12.03.2021 року, оскільки в судовому засіданні не знайшло підтвердження безспірності заборгованості та виконання обов`язкової умови щодо надіслання кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржником, прийнявши до уваги неправильне оформлення документів стягувачем, суд приходить до висновку про порушення процедури вчинення вказаної нотаріальної дії, та у зв`язку з цим обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог ОСОБА_1 в частині про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вимог позивача про повернення ОСОБА_1 , утриманих приватним виконавцем грошових коштів та стягнення з відповідача моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Так, позивачем правомірність надання визначених вимог обґрунтована тим, що на підставі винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. постанови про арешт коштів боржника, безпідставно стягнуто з ОСОБА_1 грошові кошти на суму 5675,16 грн з рахунку ПАТ КБ "Приватбанк" та 307,36 грн з рахунку АТ "Універсал Банк".

Так, дійсно чинним законодавством на соціальні карткові рахунки заборонено проводити стягнення.

Натомість, як вбачається з довідки ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_1 станом на 12.07.2021 року має в АТ КБ "ПриватБанку" картку НОМЕР_2 , на яку отримує соціальні виплати.

Також, на вказану картку /рахунок/ може бути зарахована будь-яка виплата /переказ/.

У листі № 20.1.0.0.0.0/7-210715/10630 від 10.08.2021 року ПриватБанк пояснює, що отримавши постанову приватного виконавця про накладення арешту вимушений був прийняти її до виконання.

Разом з тим, рекомендовано клієнту банку ОСОБА_1 сформувати у системі Інтернет-банкінгу Приват24 довідку про цільове призначення картки та звернутися з вказаною довідкою до приватного виконавця для зняття арешту з таких грошових коштів.

Отже, на картку ОСОБА_1 могли бути зараховані не лише соціальні виплати, а й інші перекази, а тому судом не встановлено порушень виконання банком постанови приватного виконавця про арешт майна.

Не вірним також є посилання, що судом у ухвалі від 01.11.2021 року було встановлено факт протиправності зняття з рахунку позивача грошових коштів, що надходили як соціальні виплати.

Натомість, судом роз`яснюється, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження для визначення подальшої долі цього майна.

За вказаного правового визначення, виконавцем вчиняється арешт майна не задля стягнення коштів, а саме задля його збереження.

Оскільки виконавчий лист, вчинений 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною та зареєстрований в реєстрі за № 22401 є таким, що не підлягає виконанню, то суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про повернення ОСОБА_2 коштів в судовому порядку, адже такі дії приватного виконавця за вирішеного предмета спору та за результатом ухвалення рішення мають бути автоматично повернуті власнику.

Щодо моральної шкоди, то як вже було наведено вище за текстом рішення, оскільки картковий рахунок, на який позивачем отримувались виплати пенсії по інвалідності не мав призначення соціального та на нього могли нараховуватись будь-які виплати /перекази/, прийнявши до уваги також те, що винесення постанови про накладення арешту є виконавчою дією, що вчиняється виконавцем згідно з нормами ЗУ "Про виконавче провадження", тобто є законодавчо визначеними, судом не знайдено жодних доказів порушення прав чи свобод позивача та протиправних дій проти нього.

На підставі вищевикладеного, судом не знайдено правової підстави для задоволення позову в частині повернення коштів в судовому порядку та стягнення моральної шкоди.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За умовами ст 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог, та того, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання відповідного позову з підстав, визначених ЗУ «Про судовий збір», то судовий збір за подачу ОСОБА_1 позову немайнового характеру та заяви про забезпечення позову підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Стосовно витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане кореспондується з позицією ВСУ, викладеною у постанові від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Згідно позиції ВСУ, викладеної у справі № 640/18402/19 від 28.12.2021 року, у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару, детальний опис робіт, виконаний під час надання правової допомоги не потрібен.

Натомість, розмір гонорару адвоката має бути встановлений сторонами у договорі.

Проте, дослідивши умови Договору № 01-07-21 про надання правової допомоги від 14.07.2021 року, судом не встановлено розміру гонорару адвоката, а у прохальній частині позову такий розмір не уточнюється.

З огляду на відсутності даних сплати позивачем адвокату Єфименко Н.В. будь-яких коштів у рахунок його гонорару, судом не стягується витрати на правову допомогу на користь позивача.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 50, 14, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 258, 259, 263-266, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн фінанс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис, вчинений 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною та зареєстрований в реєстрі за № 22401, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн фінанс"заборгованість у розмірі 28 589,25 грн. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" судовий збір у розмірі 1362 грн на користь держави.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн фінанс", ЄДРПОУ: 42254696, юридична адреса: 02002, місто Київ, вулиця Сверстюка Євгена, 11-А, офіс 605.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог:

- приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, юридична адреса: 65029, місто Одеса, вулиця Балківська, 31, офіс 7,

- приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, юридична адреса: 08702, Київська область, місто Обухів, вулиця Київська, 115, офіс 1 .

Повний текст рішення складений 31 січня 2022 року.

Суддя: