Рішення № 102871768, 31.01.2022, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1815/21

2/683/70/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

з участю: представника позивача ОСОБА_1 -

адвоката Мініх І.М.

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/1815/21, 2/683/70/2022 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_4 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 склала заповіт, за яким усе належне їй на день смерті майно заповіла йому.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_4 увійшла земельна ділянка площею 4,28 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (колишньої Березненської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області).

Вказує, що у встановлений шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4 він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки проживав окремо від спадкодавця і не знав про наявність заповіту. Про наявність заповіту йому стало відомо лише у червні 2021 року від матері ОСОБА_5 . Коли він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, то у прийнятті такої заяви йому було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого шестимісячного строку.

Тому просить визначити йому додатковий строк у три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2021 року замінено неналежного відповідача - Старокостянтинівську міську раду Хмельницької області на належних - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.120).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мініх І.М. позовні вимоги підтримала та просить позов задоволити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не знав про заповіт, який на його користь склала ОСОБА_4 , оскільки проживав окремо від неї, і лише у червні 2021 року його мати ОСОБА_5 переглядала документи ОСОБА_4 та віднайшла заповіт, про що одразу ж повідомила його.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечила, посилаючись на те, що вона також є онукою ОСОБА_4 та її спадкоємцем за законом, оскільки її батько ОСОБА_6 був сином ОСОБА_4 й на день її смерті був зареєстрований та проживав разом із нею, а тому є таким, що прийняв спадщину, однак не оформив її та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому вважає, що вона, як спадкоємець ОСОБА_6 також має право на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 .

Відповідачка ОСОБА_3 , яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Заслухавши сторони, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шепетівка Хмельницької області померла ОСОБА_4 , яка для позивача ОСОБА_1 була бабою (а.с.5, 11-13).

02 грудня 2009 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений того ж дня секретарем Березненської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Янюк Т.А., зареєстрований в реєстрі за №50, згідно якого усе належне їй на день смерті майно вона заповіла своєму онуку ОСОБА_1 (а.с.6).

Згідно довідки Березненського старостинського округу Хмельницького району Хмельницької області №64 від 13 жовтня 2021 року заповіт ОСОБА_4 , посвідчений 02 грудня 2009 року секретарем Березненської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, на день смерті не відмінявся та не скасовувався (а.с.41).

За повідомленням приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Мельник Л.П. №180/01-16 від 29 червня 2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском, визначеного статтею 1270 ЦК України, шестимісячного строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 (а.с.14).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №65630586 від 19 липня 2021 року спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилась.(а.с.23).

Крім того, судом встановлено, що на день своєї смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала в с. Березне Старокостянтинівського району Хмельницької області і до складу її сім`ї входив син ОСОБА_6 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_6 по закону, у встановленому законом порядку прийняли спадщину та оформили свої спадкові права, що підтверджується матеріалами спадкової справи №196/2018, заведеної 10 квітня 2018 року Старокостянтинівською державною нотаріальною контрою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 (а.с.49-114).

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі N 643/3049/16-ц (провадження N 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі N 750/262/20 (провадження N 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі N 145/148/20 (провадження N 61-16153св20).

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі №591/1271/18, у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі №558/381/20.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі №6-496цс17.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі №761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі №315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, в редакції, чинній на момент відкриття спадщини, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі N 6-496цс17.

Вирішуючи питання про визнання таких причин як необізнаність ОСОБА_1 про наявність заповіту поважними, суд враховує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась, а отже відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не міг повідомити спадкоємця ОСОБА_1 про наявність заповіту.

При цьому, суд також враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, а також те, що позивач ОСОБА_1 не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, не знав про існування заповіту, про наявність якого йому стало відомо лише після спливу шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є обґрунтованими.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк для

прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_4 з поважних причин, а саме, через необізнаність про наявність заповіту, а тому йому слід визначити додатковий строк - три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 264-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шепетівка Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: с. Бутівці Хмельницького району Хмельницької області, 31100, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 31 січня 2022 року.

Суддя: