Рішення № 102871370, 20.01.2022, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/3156/21

Провадження №2/654/358/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді - Третьякової І.В.,

за участю:

секретаря судових засідань - Ярошинської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гола Пристань Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

28.10.2021р. ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Калініна С.К. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича №11500 від 30.01.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 22234,38 грн. - таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29.06.1999р. №1172 передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Однак, вказана умова не була дотримана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовем О.В. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, а тому, останній є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства, та не підлягає виконанню.

Ухвалами суду від 01.11.2021р. за позовом ОСОБА_1 у справі відкрито загальне позовне провадження та задоволено заяву про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №11500, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., який виконується у виконавчому провадженні №62741815, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Баталіним Сергієм Сергійовичем.

10.12.2021р. до суду надійшов відзив та клопотання про поновлення строку на його подання. У відзиві відповідач просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на законність виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічевим О.М. Також разом з відзивом до суду надійшла заява, в якій відповідач просить відмовити ОСОБА_1 у стягнення витрат на правничу допомогу. Вимоги даної заяви мотивовані тим, що із врахуванням середньої заробітної плати в регіоні, в якому працює адвокат позивача, витрати по часу наприклад на половину робочого дня повинні були складати 301,00 грн., але аж ніяк не 5000,00 за справу незначної складності.

В судове засідання представник позивача не з`явився, письмовою заявою просив розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Також надіслав заяву в якій просив долучити до матеріалів справи меморіальний ордер про сплачену позивачем другу половину витрат на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.

Представник відповідача та приватний виконавець в судове засіданні не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та у встановленому законом порядку.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 28 березня 2019р. в письмовій формі без нотаріального посвідчення між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № AG4453053.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Баталіним Сергієм Сергійовичем від 05.08.2020 року було відкрито виконавче провадження №62741815.

Підставою для його відкриття став виконавчий напис №11500 виданий 30.01.2020р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем. Згідно вказаного документу, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», якому ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» відступила своє право вимоги, стягнуто невиплачені в строк грошові кошти за період з 30.09.2019 по 28.12.2019 включно в сумі 8900,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4384,39 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 8899,99 грн. - заборгованість за пенею, 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить в загальному суму - 22234,38 грн.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, вчиняючи 30 січня 2020 року виконавчий напис № 11500, приватний нотаріус Гуревічов О.М. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 11500 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає необхідності надавати правову оцінку іншим аргументам сторін.

Задовольняючи позов, суд, згідно положень ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховує висновки, викладені в постанові ВП ВС від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З рахуванням повного задоволення позову, суд, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору в загальній сумі 1362,00 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц (провадження N 14-382цс19).

В даній справі судом встановлено, що згідно договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару та акту виконаних робіт, витрати позивача на послуги АБ «Калінін і Партнери» склали 5000,00 грн., і вказана сума повністю була сплачена ОСОБА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами від 05.03.2021р. та від 19.01.2022р. Надані послуги включали в себе вивчення документів та надання консультації клієнту тривалістю 1 год. 30 хв. вартістю 500,00 грн., складання та оформлення адвокатського запиту приватному виконавцю тривалістю 1 год. 30 хв. вартістю 500,00 грн., аналіз та узагальнення практики ВС тривалістю 1 год. 30 хв. вартістю 500,00 грн., складання, оформлення та подання позовної заяви тривалістю 8 год. вартістю 2500,00 грн., складання та оформлення заяви про забезпечення позову тривалістю 4 год. вартістю 500,00 грн.

За таких обставин, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають повному задоволенню, оскільки підтверджуються належними доказами та є співмірними зі складністю справи, обсягом і часом виконаних адвокатом робіт.

Заперечення відповідача до уваги суду не приймаються, оскільки посилання на те, що вартість робіт адвоката в даній справі повинна складати 301 гривню є необґрунтованими та безпідставними.

Керуючись ст.. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 263, 265, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис, вчинений 30 січня 2020р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем,зареєстрований в реєстрі за № 11500 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за Договором кредитної лінії № AG4453053- таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальній сумі 6362 (шість тисяч триста шістдесят дві) гривні 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 31.01.2022р., оскільки з 24.01.2022 по 28.01.2022р. включно суддя Третьякова І.В. перебувала на лікарняному.

Суддя І. В. Третьякова