Рішення № 102870783, 31.01.2022, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/15728/21

Провадження №2/592/616/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі

головуючого судді - Катрич О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дядечко Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом представника позивача- адвоката Сумцова Євгена Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріальної округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Юрій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Позивачка через представника звернулася до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис №55442 від 21.05.2021, яким стягнуто з позивача заборгованість на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у розмірі 9787 грн.

Зазначає, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис незважаючи на те, що виконавчий напис вчинено до суми, яка не є безспірною, оскільки позивач її не визнає, жодних письмових вимог про сам факт існування боргу саме в такій сумі та його сплату від відповідача їй не надходило, про вчинення виконавчого напису нотаріуса позивача попередньо не повідомляли, вимог про порядок погашення боргу, актуальні розрахунки та розрахунок заборгованості до позивача не надходило, вказаний кредитний договір не був нотаріально посвідчений, а відтак у приватного нотаріуса не було підстав для вчинення оспорюваного виконавчого напису. Просить визнати виконавчий напис №55442 вчинений 21.05.2021 приватним нотаріусом приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом грошові кошти у сумі 9787 грн, а також стягнути судові витрати.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, позов просять задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, надав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, а розмір витрат на правову допомогу вважає завищеним.

У наданій відповіді на відзив адвокат Сумцов Є.С. зазначає, що у відзиві не зазначено обґрунтувань правової позиції на спростування позовних вимог, а заперечення відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування на користь позивача понесених ним витрат на отримання професійної правничої допомоги, є передчасними та необґрунтованими.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис №55442 від 21.05.2021, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у розмірі 9787 грн. (а.с.14).

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Отже, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» чітко регламентовані строки, в межах яких можуть бути вчинені виконавчі написи: в даному випадку - не більше трьох років з дня виникнення права вимоги. Отже, ураховуючи, що законом інший строк давності не встановлено, тому застосуванню підлягають положення саме Закону України «Про нотаріат», як спеціального закону.

На час вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги, тому підстави для вчинення виконавчого напису згідно ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» відсутні.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 87 Закону України "Про нотаріат»).

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу II "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі за текстом - Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються,

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 року. передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Тобто, Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року було дозволено вчиняти виконавчі написи на звичайних кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, а не тільки на нотаріально посвідчених договорах, як це було до того.

Отже, станом на дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Також, відсутні докази, які б підтверджували факт безспірності заборгованості перед відповідачем (стягувачем).

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У той же час, жодними належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України доводи позивача відповідачем спростовані не були, приватний нотаріус письмових пояснень по суті заявлених вимог та обставин суду не надав. За таких обставин, є всі правові підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в цій частині.

Крім того, під час виконання спірного напису із доходів позивача було утримано 9787,00 грн в рахунок погашення заборгованості, які суд вважає за необхідне повернути позивачу. (а.с.13-19)

Оскільки судом визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17).

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 8500 грн 00 коп. є завеликими для даної категорії і складності справи і не відповідають критерію реальності таких витрат, оскільки у справі не проводилось судові засідання в яких брав би участь представник позивача, тому суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1816,00 грн за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 13, 76, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги адвоката Сумцова Євгена Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис №55442 від 21.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 9787 грн 00 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. вчиненим 21.05.2021 та зареєстрований у реєстрі за №55442, грошові кошти у сумі 9787 грн,

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1816 грн 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Катрич