Рішення № 102869456, 27.01.2022, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

27.01.2022

ЄУН 337/7274/21

Провадження № 2-о/337/11/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Бредун Д.С., при секретарі Медвідь Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України у Київській області, - про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою матір`ю ОСОБА_2 , а саме: той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви зазначив, що встановлення зазначеного факту необхідно йому для переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника після смерті його матері, оскільки Головним управлінням пенсійного фонду України у Київській області йому було відмовлено в цьому через розбіжність в написанні по батькові матері, зазначеного у свідоцтві про його народження, з тим, що зазначено у свідоцтві про її смерть.

Ухвалою судді від 21 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її судовий розгляд.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, заявник надав суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та зазначив про те, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, у зв`язку з чим просив їх задовольнити в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.

Згідно п.1) ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами та інші, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як рекомендовано судам Пленумом Верховного суду України в пункті 7 Постанови №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами згідно Постанови № 15 від 25.05.1998 суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

Так, з наданої суду копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 17 серпня 2021 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Дніпро Дніпропетровської області у віці 82 років померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка села Бестянка Кузнецького району Пензенської області Російської Федерації (а.с.11).

Як зазначає заявник, у зв`язку з цим він на підставі ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника після смерті його матері, ОСОБА_2 .

Однак, рішенням від 16.09.2021 № 4809 відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області (а.с.8) ОСОБА_1 було відмовлено в задоволені його заяви через неможливість з наданих ним документів встановити родинні зв`язки заявника з померлим годувальником, оскільки в свідоцтві про смерть по батькові годувальника зазначено як « ОСОБА_2 », а в копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_1 - як « ОСОБА_2 ».

Так, згідно наданої суду заявником копії свідоцтва про своє народження серії НОМЕР_2 , виданого 01 лютого 1964 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Запоріжжя Запорізької області народився ОСОБА_1 , батьком якого зазначений ОСОБА_5 , матір`ю - ОСОБА_2 (а.с.7).

Водночас, з копії паспорта громадянки України вбачається, що прізвище матері заявника дійсно зазначено аналогічно свідоцтву про смерть: як « ОСОБА_2» (а.с.9).

Згідно ч.2,3 ст.9 Закону України № 2398-VI«Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон № 2398-VI), державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відповідно до положень ст.13 Закону № 2398-VIдержавна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові.

Тож, зважаючи на викладені норми закону, вимоги ст.77 ЦПК України, свідоцтво про народження заявника суд вважає належним доказом його походження, в тому числі від матері ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ).

При цьому, виникла в подальшому розбіжність в написанні по батькові матері заявника: АДРЕСА_1 , може бути обумовлена, на думку суду, як особливостями українського правопису в різні періоди часу, в які були складені відповідні актові записи (зважаючи на давність свідоцтва про народження заявника), так і особистісним фактором посадових осіб, які їх вчиняли, в тому числі щодо неправильного перекладу з української на російську й навпаки.

Крім того, судом були досліджені й інші надані заявником документи, які хоча й опосередковано, але свідчать про родинний зв`язок сина ОСОБА_1 з матір`ю ОСОБА_2 та ймовірно неправильний в подальшому переклад по батькові останньої.

Так, згідно копії довідки про склад сім`ї № 4243, виданої (російською): « ОСОБА_2 » станом на 27.07.2015 її родина складалася з трьох осіб (мовою оригінала, російською, в називному відмінку): 1) ОСОБА_2 , 1939 - ОКС, 2) ОСОБА_5 - муж - 1937, 3) ОСОБА_1 - сын - 1964 (а.с.13).

З копій свідоцтва № НОМЕР_3 про право власності на житло від 16.02.1994 р. та технічного паспорту на неї, складених російською мовою, вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності громадянам (російською мовою в називному відмінку): ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (а.с.12,14).

Копія ордеру на житлове приміщення № 2172 від 25.05.1990, також складеного російською мовою, теж містить зазначення про сина (рос.) ОСОБА_2 - ОСОБА_1 (а.с.15).

З копій паспорту заявника та ОСОБА_2 вбачається також те, що зареєстровані вони були за однією адресою, за місцем розташування належного їм на праві приватної власності нерухомого майна. Водночас місце смерті ОСОБА_2 : м. Дніпро Дніпропетровської області, співпадає з місцем фактичного проживання заявника: АДРЕСА_3

Отже, зважаючи на досліджені судом докази в їх сукупності та зроблені на їх підставі висновки, заява, на думку суду, обґрунтована, відтак підлягає задоволенню в повному обсязі, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне встановити факт того, щоОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст. 259, 263-268, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Заяву - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме: факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.С. Бредун