Рішення № 102869373, 25.01.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/32488/21

Провадження № 2-а/127/359/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2022 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Клапоущака С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Ратушняк Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАО №5057610 від 21 листопада 2021 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 123 КУпАП, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАО №5057610 від 21 листопада 2021 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 123 КУпАП, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01 грудня 2021 року позивачу ОСОБА_1 був наданий строк для усунення недоліків позову, які він усунув у визначений судом термін.

Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2021 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, підготовче засідання призначено на 20 грудня 2021 року.

Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2022 року підготовче провадження було закрито та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 25 січня 2022 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що 21 листопада 2021 року о 20.30 год. інспектор 1-го батальйону 2-ї роти УПП у Вінницькій області ДПП Корнійчук В.Л. виніс постанову серії ЕАО №5057610 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень. В оскаржуваній постанові вказано, що 21 листопада 2021 року о 20.13 год. в м. Вінниці по вул. К. Маркса, 78 він, керуючи транспортним засобом марки «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 - проїзд без зупинки заборонено, також здійснив проїзд в два ряди, де це не дозволяє дорожня розмітка чи дорожні знаки, чим порушив п. 20.4 ПДР - порушення правил дорожнього руху через залізничний переїзд у разі відсутності дорожньої розмітки, знаків, що визначають кількість смуг руху. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та не обґрунтованою, оскільки він своєї вини не визнає, а відповідач, в порушення вимог ст. 251 КУпАП, не надав доказів його вини у вчиненні вищезазначеного правопорушення. Оскаржувана постанова, яка оформлена з порушенням вимог чинного законодавства, не може бути належним доказом його вини. Позивач просить скасувати постанову серії ЕАО №5057610 від 21 листопада 2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення та провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 123 КУпАП, відносно нього закрити.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Цубер М.М. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду відзив на позов та долучив до нього в якості доказу диск з відеозаписом події, яка мала місце за участю позивача, проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В судовому засіданні встановлено, що 21 листопада 2021 року о 20.13 год. в м. Вінниці по вул. К. Маркса, 78 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_2 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 - проїзд без зупинки заборонено, також здійснив проїзд залізничних колій в два ряди, де не дозволяє дорожня розмітка чи дорожні знаки, чим порушив п. 20.4 ПДР - порушення правил руху через залізничний переїзд у разі відсутності дорожнього розмітки, знаків, що визначають кількість смуг. За вказавне адміністративне правопорушення інспектором поліції 1-го батальйону 2-ї роти УПП у Вінницькій області ДПП Корнійчуком В.Л. було винесено постанову серії ЕАО №5057610 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.

Суд повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозиція частини 1 статті 123 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил руху через залізничний переїзд, крім порушень, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Відповідно до п. 20.4 Правил дорожнього руху України, якщо перед переїздом немає дорожньої розмітки або дорожніх знаків, що визначають кількість смуг руху, рух транспортних засобів через переїзд дозволяється лише в один ряд.

Позивач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною, оскільки в ній відсутні посилання на докази вчинення ним правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що статтею 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Представником позивача Цубером М.М. до матеріалів справи був долучений в якості доказу диск з відеозаписом події, яка мала місце 21 листопада 2021 року за участю позивача ОСОБА_1 . Із відеозапису вбачається лише розгляд справи, самого факту правопорушення поліцейськими не зафіксовано.

Отже, доказів, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху відповідачем суду не надано.

Відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів, поданих відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 р. по справі №201/12431/16-а, від 23.10.2018 р. по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі № 524/5536/17.

Разом з тим, всупереч вимогам ст. 77 КАС України, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні пояснення свідків, очевидців пригоди, матеріали фото- чи відеозйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.

Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у оскаржуваній постанові та не підтверджується жодними іншими доказами.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 р. по справі №338/1/17.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови серії ЕАО №5057610 від 21 листопада 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги позивача задоволені, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 гривні, який він сплатив при подачі позову до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 123, ст. 7, ст. 247, ст. 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАО №5057610 від 21 листопада 2021 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 123 КУпАП, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення - задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5057610 від 21 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП - скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п"ятдесят чотири) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України, викладеним в новій редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантану, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19)» №731-ІХ від 18.06.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя: